Дума про органічний мед, або Чи потрібна нам та постанова?

546
0
Нова постанова, що стосується роботи пасічників викликала значне незадоволення
Нова постанова, що стосується роботи пасічників викликала значне незадоволення

Наприкінці березня Кабмін, який на той час очолював Арсеній Яценюк, випустив постанову «Про затвердження детальних правил виробництва непереробленої органічної продукції (сировини) бджільництва». Здавалося б, нарешті в українських пасічників з’явився регуляторний акт, який дозволить бджолярам випускати якісну продукцію за євростандартами, а спеціалізованим контролюючим органам проводити сертифікацію такої продукції за врегульованими критеріями.

Але не все сталося, як гадалося. Одразу ж після виходу постанови, як експерти ринку, так і прості пасічники висловили невдоволення документом. Kurkul.com спробував розібратися, що з себе представляє постанова: «вікно у Європу» чи черговий непотрібний папірець від української бюрократичної системи.

Офіційна відповідь

У першу чергу ми відправили запити з питаннями щодо постанови до організацій, які мають безпосереднє відношення до створення та впровадження документу — Мінагропроду та Держпродспоживслужби.

З міністерства, не дивлячись на те, що запит було відправлено кілька разів, відповіді ми так і не дочекалися. Це, звичайно, можна списати на зміну уряду і перестановки, які за цим послідували, але ж перший заступник міністра Ярослав Краснопольський, до якого було адресоване звернення і чий підпис стояв на постанові поряд із підписом прем’єр-міністра, досі працює на своїй посаді.

Відомство під керівництвом Володимира Лапи було прихильнішим і трохи менше, ніж за два тижні, ми отримали відповідь. Але в листі фактично не було конкретної відповіді на жодне з наших питань. По суті, у відповіді Держпродспоживслужби продубльовані правила органічного бджолярства, що описані в постанові, але в скороченому вигляді. Також у відповіді вказано, що при створенні постанови було залучено європейський досвід. Але більше нічого, ніякої конкретики і згадування організацій, до яких зверталися за цим самим досвідом.

Експерт з органіки

Чекаючи відповідей з офіційних органів, ми звернулися до експертів ринку. Виявилося, що чиновники все ж таки зверталися за допомогою при створенні тексту документу до спеціалістів з органічного виробництва, але в фінальній версії тексту постанови багато рекомендацій було упущено.

«У цьому документі є кілька дуже грубих порушень, які не відповідають ні роботі ринку, ні європейським стандартам. Постанова, яка опублікована на сайті Кабінету Міністрів не відповідає тій постанові, яку редагував і подавав для прийняття сектор», — розповідає голова Союзу виробників органічних продуктів «Органічна Україна» Олена Березовська.

За її словами, однією з таких помилок є можливість використання неорганічного воску у разі відсутності у пасічника органічного. У світі така заміна заборонена і пасічник під час перехідного періоду сам повинен забезпечити себе воском, якщо виробництва такої сировини в країні немає.

Також в детальних правилах виробництва органічної продукції бджільництва, які йдуть в додатку до постанови, не прописані вимоги до джерел, з яких бджоли беруть воду, хоча це є однією з основних вимог до виробництва «органіки».

Також не повністю прописані і умови «щастя бджоли»: якщо заборону на вбивство трутнів та обрізання крил у маток регламентовано, то про те, що на органічних пасіках не можна збирати пилок, маточне молоко та інші побічні продукти бджільництва, не сказано ні слова.

Але Олена Березовська налаштована оптимістично і готова приймати участь у внесенні змін до документу.

«Ця постанова буде переглядатися. Коли буде прийнято нову редакцію закону про виробництво органічної продукції, ми вже, з огляду на цей документ, внесемо до неї зміни на рівні Мінагропроду», — говорить пані Олена.

За її словами, експерти ринку брали участь у створенні постанови і подавали свої зауваження в Мінагропрод, але з моменту подачі проекту документу і до його прийняття, постанова пройшла не одну інстанцію і була досить сильно змінена.

«Ми зібрали робочу групу і висловили своє «фе» міністерству. Але нас запевнили, що внести правки до постанови легше, ніж випустити її», — розповіла Олена Березовська.

На думку експерта з органіки, регуляція органічного виробництва меду в Україні все ж потрібна, але в більш досконалому вигляді, ніж зараз.

Братство бджолярів

Такої ж думки дотримується і голова правління громадської організації «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» Тетяна Васильківська.

«Постанова кабміну — серйозний документ. Потрібно її було оприлюднити, допитати експертів і вже після цього приймати. Особливо потрібно було звернути увагу на відповідність до постанови Асоціації з ЄС та усіх вимог по затвердженню та імплементації нормативно-правових актів. Тому постанова по органічному бджільництву виглядає, фактично, вирваною з контексту. Але вона не може так розглядатися, адже вона пов’язана з певним сектором», — вважає експерт.

За словами Тетяни Васильківської, на сьогоднішній день в Україні немає підприємств, які б дійсно виготовляли органічний мед за світовими стандартами, хоча пасіки, які мають органічний сертифікат, звичайно, існують.

Думка бджолярів

Можливо це пов’язано ще й з тим, що вимоги постанови виконати надзвичайно складно і зробити це можна лише в деяких регіонах нашої країни.

«Моя пасіка розташована на півдні Кіровоградщини. Лісів там немає взагалі, чистий степ. Посадок дуже мало, їх вирубують, адже вони виявилися нічийними і ніхто не може пред’явити претензії по їх знищенню. Навколо поля, і серед них немає жодного, яке б не оброблялося хімією. В такій зоні, незалежно від мого бажання, бджоли не можуть принести органічний мед. Чисту продукцію можливо виробляти лише на Поліссі, Закарпатті, Прикарпатті та в самих Карпатах», — розповідає пасічник Дмитро Піднебесний.

За його словами, на місці, де знаходиться його пасіка, при посіві медоносів вносять неонікотиноїди, міндобрива, гербіциди, тому про органіку не може бути й мови.

Крім того, на пасіці важко нехімічним способом проводити боротьбу зі шкідниками і хворобами, але пасічнику це вдається.

«Є багато нехімічних способів боротьби з кліщами та хворобами. Вони доволі дієві. Я, наприклад, вже чотири роки на власній пасіці не використовую стрічок з антибіотиками», — розповідає Дмитро Піднебесний.

Іншої думки дотримується директор фірми «Мед Карпат» Віктор Папп.

«Чи виживають бджоли, котрих лікують органічними засобами? Нажаль, ні. Це я можу сказати виходячи з досвіду як нашого, так і закордонного. У нас — у тих, хто займається органікою, — пасіки на межіі знищення. Європа, заграючи з органікою, втратила багато бджіл. І зараз, наприклад, в Іспанії закривають очі на багато речей при утриманні пасік, оскільки меду в країні катастрофічно не вистачає», — застерігає бджоляр.

Віктор Папп вважає, що з кліщем варроа треба реально боротися, і краще за все з цим впораються хімічні препарати.

«Інакше кліщ просто знищить бджіл. Просто такі препарати треба використовувати грамотно, в окремі періоди року. Також, треба обирати найменш шкідливі методи обробітку. Наприклад, фумігацію. Тобто, бджіл можна обробляти хімічними препаратами, але з найменшим впливом на комах і їх продукти. А ті, хто пропагують ідеальні умови лікування безхімічними засобами, просто відірвані від реальності», — говорить пан Віктор.

Але, не дивлячись на це, очільник компанії «Мед Карпат» виступає за використання безхімічних засобів захисту і селекційне виведення порід бджіл, які самі чистять себе від кліща. Більше того, Віктор Папп планує випускати на своїй пасіці саме органічну продукцію, адже підприємство знаходиться в екологічно чистому Закарпатті.

Директор компаніїї «Мед від дідуся» Віталій Романець вважає, що для виробництва органічного меду в Україні існує ще одна перепона.

«Справа в тому, що в Україні майже немає нормальних спеціалізованих лабораторій для перевірки меду. Є одна в Києві і ще одна в Вінниці. Тобто, ми не знаємо ні що ми купуємо, ні що продаємо. Якщо я, наприклад, скуповую мед у виробника, я не можу провести експрес-аналіз, оскільки немає ні лабораторій, ні реагентів, ні самої технології перевірки», — розповідає пан Віталій.

Компанія Віталія Романця зараз займається сертифікацією для продажу фасованого меду в Канаду. Хоча «Мед від дідуся» й не виробляє органічної продукції, але директор компанії прагне отримувати чисту сировину і знає рецепт успіху.

«Головне обробляти пасіку біопрепаратами заздалегіть, а не під час медозбору. Особисто я купую засоби у китайського виробника, з директором якого я познайомився на «Апімондії» в Києві. До складу цих препаратів входять речовини, що дозволені в усьому світі, тому ніяких проблем з ними немає і препарат дійсно працює. А якщо кажуть, що від кліща рятує полинь, а від гнильця лавандове масло — це все брехня. Це те ж саме, що лікувати пневмонію травами, а не антибіотиками», — запевняє бджоляр.

Говорить професор

Про нестачу якісних лабораторій говорить і почесний директор благодійного фонду «Майбутнє Бджільництва» професор Микола Романченко. За його словами, в минулому році до України було повернуто 200 т меду через неможливість вчасно провести якісний експрес-аналіз сировини.

«В Європі проводиться перевірка меду за 41 позицією (кількість води, гербіцидів, пестицидів, радіонуклідів та інших забруднювачів і т.д.). Та в Україні до цього часу немає навіть сертифікованої лабораторії, яка могла б нам представити ці показники. Поки у нас не буде такої перевірки, всі спроби продавати наш мед в Європу марні. За наш кордон його, звісно, вивезуть, але як тільки покупець проведе лабораторні дослідження, продукцію повернуть. І то, в кращому разі», — скаржиться вчений.

В цілому ж, професор позитивно ставиться до постанови та вважає всі вимоги в ній виправданими, але не думає, що в Україні знайдеться багато сміливців, які зважаться виробляти органічний мед за всіма правилами.

На завершення

Отже, резюмуючи все вищесказане, можна сказати, що регламентувати випуск органічного меду постановою кабміну є не зовсім доречним і своєчасним, оскільки потрібно створити базу для можливості нормальної перевірки продукції та проведення сертифікації. Наприклад, потрібно створити ліцензійовані лабораторії на місцях та переписати правила виробництва такого виду продукції згідно з європейськими нормами.

А значить українським бджолярам залишається чекати на вдосконалення законодавства та намагатися вже зараз виробляти органічний мед за світовими стандартами, адже всі передумови для цього є.

Андрій Губін, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook.

Выполнено с помощью Disqus
 

Блоги

Досьє

Спецпроект

Інтерв'ю

Фотогалереі

Відео

Новини