Валерій Діброва: Насіння починається не з заводу, а з поля

538
0
Валерій Діброва, директор ТОВ «П'ятидні»

Валерій Діброва, директор ТОВ «П'ятидні»

Валерій Діброва працює у ТОВ «П'ятидні» з 1983 року. Чоловік опинився у сільському господарстві не випадково: народився і виріс у селі, свого часу вступав до політехнічного інституту і навіть добре склав перший іспит, після якого зрозумів, що його покликання зовсім у іншому, і… забрав документи. Пішов працювати трактористом у колгосп, а потім здобув аграрну освіту за спеціальністю інженер-механік. Наразі Валерій Діброва має гідний стаж роботи (3 червня буде вже 34 роки!) на одному місці роботи, починаючи із голови колгоспу, а земельний банк його підприємства становить майже 17 тис. га. Уже будучи директором «П'ятидні», аграрій намагається запровадити на «своїх територіях» найсучасніші технології та збудувати підприємство мрії.

Нещодавно у житті пана Валерія відбулася важлива подія — у с. П’ятидні Володимир-Волинського району Волинської області сам Президент України Петро Порошенко відкривав новозбудований насіннєвий завод ТОВ «П'ятидні». Для директора господарства це велика честь та визнання. До того ж, дійсно є чим пишатися.

Яким був шлях Валерія Діброви до зведення насіннєвого заводу ексклюзивно дізнавався Kurkul.com.

Kurkul.com: Пане Валерію, де Ви набиралися досвіду, перш ніж почати будівництво насіннєвого заводу? Які країни відвідували?

Валерій Діброва: Ми побували в Польщі, Німеччині та Чехії. Але більше звертали увагу не на досягнення закордонних колег, а вивчали їх недоліки.

Новозбудований завод

Kurkul.com: Коли заклали «перший камінь» майбутнього заводу?

Валерій Діброва: Будівництво почалося у квітні 2016 року. Але я не можу назвати його саме насіннєвим заводом. Це зерновий комплекс: зберігання зерна до 20 тис. т одночасно, склади для підлогового зберігання насіннєвого матеріалу. Адже сортів багато, культур теж, їх треба десь розміщувати, а у жнива нереально усе насіння одразу підготувати. А потім вже цей матеріал ми будемо доробляти на заводі до стану готового насіння відповідно до заявок для реалізації.

Валерій Діброва

Kurkul.com: Насіння яких культур будете виготовляти?

Валерій Діброва: Більшості культур, крім кукурудзи. Бо для кукурудзи потрібно мати поля гібридизації, треба цим конкретно займатися. І ми не є конкурентами Cargill, Kernel, KWS, Syngenta чи DuPont Pioneer, тому це їхня прерогатива. Решта — пшениця, ячмінь, горох, соя, нут — ми можемо повністю не лише себе забезпечити, але і всю Волинську область у повному обсязі.

Kurkul.com: Яке обладнання для оснащення заводу придбали і звідки?

Валерій Діброва: Силоси для зберігання насіннєвого матеріалу (8 шт. по 200 т кожен), обладнання, яке транспортує на підробку цей насіннєвий матеріал, ми купили в українського виробника «ЛУБНИМАШ». Це компанія з Полтавської області. Решту обладнання, яке працює вже безпосередньо з насінням, ми придбали у німецької компанії PETKUS Technologie. По-перше, це зерноочисна машина, яка працює у двох режимах: потужність первинної очистки — до 80 т/год., друга очистка — до 10 т/год. По-друге, всі зернопроводи, зернотоки, норійне обладнання, трієрний блок, де відбувається калібровка насіння, — також PETKUS. Обладнання для чистової доробки насіння не лише за розміром, але і за вагою (адже із сортувального столу важча фракція забирається на насіння, а легша відокремлюється, зазвичай на фураж), у нас компанії Cimbria (Данія). У PETKUS теж є така машина, але вона ще доволі нова і не відпрацьована, тому не відповідала тим вимогам, які ми висуваємо до якості насіння. Z-норії, які абсолютно не травмують зерно, обладнання для протруювання насіння, змішувачі, дозатори і комп’ютерне обладнання у нас теж компанії PETKUS.

Kurkul.com: Знаємо, що завод розміщений не горизонтально, а вертикально. З якою метою обрали такий варіант

Валерій Діброва: Так, у нас усе обладнання виставлене вертикально. Транспортерна лінія самоочищується, усі східці та підлога перфоровані, тому відходи виробництва падають вниз, де їх набагато легше зібрати пилососом або замести під час очистки заводу при переході з сорту на сорт. Адже, якщо завод вручну очищається півтори-дві доби, і там задіяно до 15 працівників, то людський фактор обов’язково спрацює — одна-дві насінини все одно десь залишаться і відбудеться сортозмішування. Ми ж поставили потужні компресори, до усіх машин вивели пневмопроводи, і майже у автоматичному режимі максимум за чотири години за участі трьох-чотирьох чоловік завод очищується на 100%. Це те, чого ми хотіли досягти. Адже, коли ми їздили на насіннєві заводи Чехії, Німеччини, то нам говорили, що найбільша проблема — прибрати усі зерна попередньої культури, щоб уникнути сортозмішування. Коли ми робили проби, то горох нам давав схожість і чистоту насіння 99,9%. Хочемо восени досягти такого результату і на пшениці. Окрім цього, вертикально завод ми побудували для того, щоб він займав якомога меншу площу.

У цеху

Kurkul.com: Наскільки нам відомо, завод запускається у дію натисканням однієї кнопки.

Валерій Діброва: Так. Вінницька електротехнічна компанія «Вольтаж Груп» розробила програмне забезпечення, яке гарантує повну автоматизацію та комп’ютеризацію процесів. Тобто одна людина може працювати цілу зміну і контролювати усі процеси, які відбуваються на заводі. Звичайно, два допоміжні працівники можуть ще й візуально пройтися поверхами, «вловити» звук при обертах. Плюс, ще одна людина має працювати на електронавантажувачі, який буде відвозити бігбеки, і стояти на затарюванні, бо пустий бігбек, у який буде сипатися зерно, все одно потрібно навісити на навантажувач, притримати, зав’язати. Але наш завод запускається натисканням однієї кнопки комп’ютерної миші, потім вже вибирається маршрут зерна (зернотоки, норії, машини і т.д.). Окрім цього, фермер може привезти нам на доробку партію свого насіння, якщо, наприклад, нам не довіряє. Або навіть вже дороблене насіння ми можемо протруїти. Адже якісне протруювання сприяє збільшенню урожайності та захисту від хвороб та шкідників. Тому, у нас усе передбачено, навіть дрібні партії.

Kurkul.com: Тож завод запускав Президент України?

Валерій Діброва: Так, Петро Порошенко натиснув кнопку і через 12-15 секунд завод повністю запустився, а ще через 20 секунд, доки ми вийшли з апаратної, готове насіння вже пішло у бігбек.

Kurkul.com: Наскільки важливо для Вас було, що саме Вам надали таку честь?

Валерій Діброва: Ми показали, що в Україні є не лише погане, але робляться і добрі речі, є інвестиції. До візиту Петра Олексійовича ми вже випробували завод у режимі пусконакладки та випуску готового насіннєвого матеріалу. Для мене дуже важливо і приємно, що нашу роботу оцінили на такому рівні. Президента навіть наш Мурчик зустрічав.

Kurkul.com: Це тамтешній кіт?

Валерій Діброва: Так, наш кіт. Із самого початку будівництва він оселився на заводі. Хлопці його годують, він там ходить і живе як повноцінний господар. І коли ми дізналися, що має приїхати Петро Порошенко, я попросив працівників закрити десь кота, щоб він, часом, не вибіг. Але мене застерегли, що тоді Мурчик буде нявкати так, що всі почують. Тому ми його не ховали. Мурчик настільки відчував себе «головним героєм» на цьому святі, що його не бентежила ані кількість людей на заводі, ані гамір, він просто вийшов і ліг на сонці прямісінько під стрічкою, яку ми мали перерізати під час відкриття заводу.

Kurkul.com: Кіт — то на щастя, гарна прикмета. До того ж своєрідний талісман вашого заводу.

фото з сайту volodymyrmedia.com.uaфото з сайту volodymyrmedia.com.ua

Kurkul.com: А як Ви взагалі оцінюєте ринок насіння сьогодні в Україні? Є місце для нових гравців?

Валерій Діброва: Ринок є, і він навіть перенасичений. Але питання викликає якість цього насіння. Тому для нас саме цей критерій був основним. Наразі на заводі настільки чітко налаштовані датчики, що коли починається відхилення від норми на 2-3 мм, система автоматично зупиняється і не запуститься знову, доки не буде усунено причину збою.

Kurkul.com: Ви часто відвідуєте інші країни. Де набралися найбільше досвіду?

Валерій Діброва: Всюди отримуємо досвід, у Чехії, Польщі. Ще у 1991 році за програмою USAID я 21 день проходив стажування в університеті м. Лексингтон (штат Кентуккі, США). Також у 1992-1993 роках я детально вивчав досвід реформування сільського господарства Німеччини, їхніх колишніх сільгосппідприємств. Щодо орендної плати ми переймаємо досвід Франції і Польщі, де розмір орендної плати залежить не від нормативно-грошової оцінки землі, а від ціни на пшеницю, яка постійно росте і в значній мірі не залежить від рівня інфляції.

Kurkul.com: Скільки коштів довелося вкласти, щоб збудувати насіннєвий завод своєї мрії?

Валерій Діброва: Сума інвестицій склала 92 млн грн. Завод — це один із об’єктів інженерно-агрономічного комплексу, який ми наразі будуємо, вартість саме заводу — близько €2 млн. Зараз тривають роботи зі зведення двох власних елеваторів. Ділянки вже викуплені, комунікації підводимо, буквально на днях плануємо прокладати газопровід до одного з об’єктів. Але поки що є проблеми з підключенням електроенергії.

Kurkul.com: Які?

Валерій Діброва: Нас дуже не задовольняє те, що за підключення мережі потрібно сплатити 8,5 тис. грн/кВт. Це неправильно. Мені потрібно подати 500 кВт, і за це я маю заплатити близько 4 млн грн. За що? Сам не знаю. А потім ще ж людям за роботу платити, це просто космос. Тому ми намагаємося боротися з бюрократією та корупційною складовою у цій галузі.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову! Бажаємо Вам сил та успіху в подальших починаннях!

Вікторія Сумченко, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook.

Выполнено с помощью Disqus
 

Блоги

Фотогалереі

  • Під час форуму «Аграрна політика — успіх через партнерство» на Агро-2017
    Агро-2017. День 1 7 червня 2017 року у Києві стартувала XXIX Міжнародна агропромислова виставка «Агро-2017». Kurkul.com

Новини