Олексій Бучик: Зменшення посівів гречки — тривога для бджолярів

287
0
Олексій Бучик, бжоляр

Олексій Бучик, бжоляр

На ярмарку «Агро Паті 15» у Хмельницькому були представлені меди на будь-який смак. Можна було посмакувати продукцією з весняного чи осіннього різнотрав’я, соняшника, акації і липи, проте не медом із гречки. Сьогодні це велика рідкість, хоча такий мед і вважається найкращим.

Чому зараз майже не сіють гречки, чи є прибутковим бджільництво взагалі та яка цьогоріч цінова політика стосовно меду на ринках, якими проблемами найбільше переймаються пасічники? Коротко про все це агропортал Kurkul.com розпитав бджоляра з 35-річним стажем Олексія Бучика. Він кочує зі своєю пасікою по Летичівському району, утримуючи 120 сімей бджіл сірої кавказької породи.

Kurkul.com: Пане Олексію, чи сприяла цього року погода бджолярам?

Олексій Бучик: Як кому, а пасічникам спека цього року стала в нагоді. Без дощу добре цвіла акація, тож і медонос хороший. Після акації порадувала цвітінням липа, а потім ми переїхали на соняшник.

Дивитись по темі: На Хмельниччині відбулось Агро Паті під егідою Першого національного аграрного кооперативу

Kurkul.com: Раніше проблема отруєння бджіл хімікатами з полів стояла дуже гостро в Україні. Чи актуальна вона сьогодні?

Олексій Бучик: Отруєння трапляються, навіть досить часто. Я зазвичай, щоб вберегти від такого сценарію своїх бджіл, з весни їду в ліс, тікаю з полів. Хоча, порівняно з попередніми роками, зараз отруєння трапляються рідше. Це пов’язано з тим, що фермери використовують якісніші хімікати, які не мають ніякого шкідливого впливу на бджіл.

На ярмарку у Хмельницькому були представлені меди на будь-який смак

Kurkul.com: А куди Ви збуваєте свою продукцію?

Олексій Бучик: Я продаю її як на внутрішньому ринку, так і на європейському, проте, звісно ж, не безпосередньо.

Kurkul.com: Ми знаємо, що близько 95% меду в Україні виготовляється дрібними господарствами. Поясніть, як він тоді потрапляє на європейські ринки?

Олексій Бучик: Більшість пасічників – любителі, які виготовляють мед для себе та своїх близьких, тож їх продукт взагалі не потрапляє на ринки. Невеликі приватні комерційні пасіки, як моя, зазвичай здають свою продукцію оптовим закупівельникам. Особисто я працюю з оптовиками зі Львова та Ужгорода. Вони завжди вимагають найкращих медів — цьогоріч це акація та липа. Щороку просять на забір гречаний мед.

Kurkul.com: А гречаний мед останнім часом у дефіциті?

Олексій Бучик: Так. Зменшення в Україну посівів гречки викликає неабияку стурбованість серед пасічників. З гречкою працювати вигідно — вона квітне протягом двох місяців. Це дуже зручно для «кочівних» пасік: переїхали на гречку і 2 місяці стоїмо. Зараз гречки в регіоні майже не вирощують, напевно, мають на це свої причини. І дарма. Адже український гречаний мед знаний по всьому світі.

Kurkul.com: А яка зараз ціна на мед? І що взагалі відбувається з цінами на світовому ринку меду?

Олексій Бучик: Оптові заготівельники купують мед по 65 грн за кг. Звісно ж, на внутрішньому ринку такої ціни немає. А в Європі ціна на мед втричі вища. Взагалі, протягом останніх декількох років ціни на мед у світі поступово зростають.

Читати по темі: Мрія про органіку, або історія одного закуркулення

Kurkul.com: Наскільки значною зараз є проблема фальсифікації меду?

Олексій Бучик: Сьогодні фальсифікації майже немає, наскільки мені відомо. Раніше в мед-підробку додавали манну крупу чи цукор, але тоді продукт починав швидко псуватися, бродити. Декілька років тому бджолярі змушені були йти на подібні речі, годуючи бджіл цукром, коли не було медозбору. Але зараз, на щастя, ситуація зовсім змінилася.

Екологічно чиста продукція Хмельниччини

Kurkul.com: Чи є в Україні документ, що підтверджує якість меду?

Олексій Бучик: У нас ще мораторій якості меду не встановлено, мед в Україні не сертифікують. Я чув, що за кордоном закуповують спеціальні препарати, за допомогою яких перевіряють його якість. Інколи, якщо мед йтиме на експорт, вимагається певний стандарт якості, але цим займається не бджоляр, а оптовик, який скуповує продукцію.

Kurkul.com: Пане Олексію, на завершення нашої бесіди, скажіть, у чому Ви бачите майбутнє галузі?

Олексій Бучик: Що ж, я за те, щоб ми переймали європейський досвід. Адже там роблять точки по 50 сімей бджіл, розкидають їх на великі відстані. В Україні ж так не зробиш, потрібно свою пасіку охороняти, бо покрадуть.

Тож у нас більше пасічників тих, що стоять на місці, аніж «кочівних». Хоча зараз і «кочувати» починають. Адже я займаюсь бджолярством уже 35 років. Коли починав, у нас в регіоні було всього чотири пасічника, зараз – 30. Молодь почала займатись бджільництвом більш активно, і це хороша тенденція.

Kurkul.com: Дякуємо Вам за розмову! Сподіваємося, що ця тенденція збережеться!

Дарина Козоріз, агропортал Kurkul.com

Від редакції:

В Україні існує програма підтримку виробників та експортерів меду від фонду Western NIS Enterprise Fund (WNISEF). Фонд створений за рішенням Конгресу США і фінансується урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). WNISEF володіє капіталом у розмірі $150 млн та інвестує у підприємства малого та середнього бізнесу в Україні та Молдові.

Завдяки WNISEF українські виробники меду змогли взяти участь у виставці континентального значення Anuga 2015, де поспілкувалися зі світовими лідерами ринку, дізналися про тенденції та перспективи галузі.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook.

Выполнено с помощью Disqus
 

Блоги

Інтерв'ю

Спецпроект

Фотогалереі

Відео

Новини