Погодні умови посприяли розвитку шкідників на полях України
21 травня 2017 1643 0
У степових, південних і центральних лісостепових областях 20-66% обстежених площ зернових колосових культур заселені клопом шкідливою черепашкою за чисельності 0,5-1, макс. в крайових смугах 2-3 екз. на кв.м. Ним пошкоджено 1-4% рослин. У Степу відмічається відкладання яєць (0,5-1 екз. на кв.м). У Поліссі та північних областях Лісостепу посіви зернових колосових культур заселяють переважно австрійський, маврський, гостроголовий, інші види клопів. Інформація надана Держпродспоживслужбою, станом на 19 травня 2017 р.
Погодні умови другої половини звітного періоду сприяли інтенсивному розвитку та поширенню в посівах зернових культур хлібних блішок, п’явиць, пшеничного трипса, злакових мух, попелиць, цикадок, подекуди в степових областях злакової листовійки, хлібних пильщиків. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 5-15, осередково в Київській та Харківській областях 19-23% рослин ярих культур.
Помірне тепло, подекуди дощова погода повсюдно сприяли розвитку збудників хвороб зернових колосових культур, розповсюдження яких стримували обробки фунгіцидами. Так, на 5-70% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, сітчастоою, смугастою, темно-бурою, іншими плямистостями уражено 8-30, осередково 38-61% рослин (борошниста роса, септоріоз) у господарствах Запорізької, Київської областей.
Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) — початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують дозволеними для використання фунгіцидами згідно «Переліку — 2016 рік».
На сходах сої розвиваються і шкодять бульбочкові довгоносики, осередково південний сірий довгоносик, які пошкодили до 6% рослин. У Полтавській області виявлено розвиток сім’ядольного бактеріозу, яким уражено до 3% рослин. У Рівненській області фузаріозом охоплено 1-4% рослин.
У посівах гороху триває заселення та розвиток бульбочкових довгоносиків, піщаного мідляка, попелиць, осередково південного сірого довгоносика, горохового трипса. Ними пошкоджено 1-18, макс. до 35% (Харківська обл.) рослин культури. У південних та центральних областях аскохітозом та іржею уражено 1-3% рослин, кореневими гнилями 1-3, макс. 12% у Київській області.
В посівах багаторічних трав розвиваються бульбочкові, великий люцерновий, конюшиновий довгоносики, клопи-сліпняки, горохова попелиця, піщаний мідяк, які пошкодили 2-20% рослин. Бурою плямистістю у Полтавській області охоплено 9-14% рослин люцерни.
У посівах цукрових буряків звичайний та сірий бурякові довгоносики за чисельності 0,1-0,5, макс. 1 екз. на кв.м у слабкому ступені пошкодили 1-7, осередково в Київській області до 20% рослин. Також у посівах в допороговій чисельності розвиваються та шкодять бурякові блішки, щитоноски, подекуди піщаний мідляк, дротяники, відмічено відкладання яєць буряковою мінуючою мухою. На 1-3% рослин поширення має коренеїд. Токсикація насіння, наземні оборобки і швидкий ріст буряків (II-III пара листків) стримували шкодочинність спеціалізованих фітофагів цукрових буряків. Розвиток коренеїда обмежують через міжрядні рихлення.
У плантаціях соняшнику на 6-20% рослин харчуються сірий буряковий, південний східний, чорний довгоносики, піщаний мідяк. На окремих посівах у Миколаївській та Одеській областях відмічена шкодочинність підгризаючих совок (дика). Гусеницями совки за чисельності 1-1,5 екз. на кв.м у крайових смугах пошкоджено 2-5% рослин у слабкому ступені.
У посівах озимого та ярого ріпаків розвиваються та шкодять ріпакові квіткоїд, пильщик, прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, оленка волохата. Альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом охоплено 4-15% рослин.
У степових, лісостепових, подекуди поліських областеях у плодових насадженнях триває літ яблуневої плодожерки І-го покоління, в південних — відкладання яєць. Продовжують пошкоджувати листковий апарат садові довгоносики, листокрутки, яблунева міль, попелиці, кліщі. Набувають поширення борошниста роса, парша, кучерявість листків персика, моніліоз. У виноградних насадженнях триває літ гронової листокрутки І-го покоління та відкладання ними яєць. Триває заселення молодих листочків виноградним зуднем (1-20% кущів, 5-7% листків). У Закарпатській області на площах біля лісів спостерігається незначне пошкодження листків травневими хрущами, а також заселення несправжньощитівками, чорною плямистістю охоплено до 5% кущів.
Скрізь ранню капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури масово заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки, розвиваються личинки капустяної мухи, на цибулі — цибулевої мухи. У плантаціях картоплі колорадський жук живиться на 5-15, макс. 52% заселених рослин, відкладає яйця, в Одеській області відроджуються личинки.
Повсюди триває літ метеликів підгризаючих (озима) та листогризучих (капустяна, гамма) совок. У Київській, Одеській, Черкаській, Херсонській областях відмічено літ лучного метелика, інтенсивністю 1-2 метелика на 10 кроків. Через небезпеку виникнення осередків надпорогової чисельності та шкідливості лучного метелика необхідно встановити постійний контроль за розвитком фітофага.
У Дніпропетровській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях у неугіддях виплоджуються личинки нестадних видів саранових. В подальшому високі температурні показники сприятимуть розвитку та живленню личинок, проте короткочасні опади можуть дещо стримувати інтенсивність виплодження.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
Виконано за допомогою Disqus
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.
