Українські науковці вивели сорти озимої пшениці із врожайністю 120 ц/га

202
0
Проросле насіння сільськогосподарських культур у лабораторних пробірках
kurkul.comПроросле насіння сільськогосподарських культур у лабораторних пробірках

В Інституті зрошуваного землеробства НААН на Херсонщині презентували нові сорти пшениці озимої в умовах зрошення, урожайність яких сягає 120 ц/га, повідомили на сайті ІЗЗ.

За словами старшого наукового співробітника відділу селекції, кандидата сільськогосподарських наук Галини Базалій найбільш конкурентоспроможними результатами селекції є сорти Росинка, Овідій і Марія.

«У нинішньому році природа розпорядилася так, що наші озимі культури 33 дні взимку перебували під шаром льоду, а потім ще 8 днів — під водою. Її з ділянки навіть відкачувати довелося. Але життєстійкість пшениці виявилася така, що всі примхи стихії вона пережила на диво успішно, виправдавши зусилля селекціонерів — урожай обіцяє бути відмінним», — розповіла директор Інституту зрошуваного землеробства, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Раїса Вожегова.

Також президент НААН України Ярослав Гадзало собливо відзначив, що в умовах літньої посухи колос озимої пшениці місцевої селекції на всіх ділянках виглядає чудово, тоді як висаджені поряд і які ростуть в точно таких же умовах гібриди сортів із Франці вже трохи пожухли — не витримали випробування суворим кліматом степового півдня.

«Південь України не дарма названий зоною ризикованого землеробства. Щоб виростити тут урожай, потрібно докласти багато праці, сил і розуму. Гідний результат — це посухостійкі сорти озимих, створені вченими Інституту зрошуваного землеробства. Вони дають до 100-110 ц/га зерна, тоді як середній показник по країні в два з гаком рази менше», — зазначив Ярослав Гадзало.

За словами президента НААН, Україна має високий потенціал підвищення врожайності зерна, потрібно його тільки розвивати. І в цьому аграріям допоможуть херсонські селекціонери.

Роботу колективу Інституту зрошуваного землеробства академік Ярослав Гадзало абсолютно справедливо назвав неоціненним внеском у продовольчу безпеку нашої держави. Ось тільки, за його словами, держава не дуже-то стимулює зусилля науково-дослідних установ, що працюють під егідою НААН України.

«Тільки в минулому році на проведення наукових досліджень (в т.ч. розробку високопродуктивних і посухостійких сортів культурних рослин) академії перерахували з держбюджету 295,5 млн грн. І за той же час вилучили у вигляді податків і зборів 740 млн грн», — розповів академік.

Выполнено с помощью Disqus
 

Блоги

Фотогалереі