Математика агробізнесу: пасіка на 50 вуликів

2872
0
Скільки коштує створення пасіки на 50 вуликів?

Скільки коштує створення пасіки на 50 вуликів?

За даними Державної служби статистики, минулого року Україна експортувала більше 36 тис. тон меду, з них більше 26 тис. тон — до європейських країн. Незважаючи ні на які труднощі, і навіть на те, що у профільному аграрному міністерстві, за словами бджолярів, немає жодного спеціаліста, який би розумівся на їх потребах, проблемах і допомагав їх вирішити на державному та законодавчому рівні, бджільництво розвивається і приносить прибутки. На AGROPORT East Kharkiv спробували підрахувати, скільки потрібно вкласти коштів у створення пасіки з 50 вуликів. Розрахунки зробив, спираючись на власний досвід та знання, віце-президент Спілки Пасічників України Денис Солдатов. Kurkul.com вирішив поділитися отриманими цифрами і з вами.

З чого стартувати?

Якщо людина має вдале місце для пасіки, проте не має великих фінансових заощаджень і боїться «прогоріти», позичивши їх, можна стартувати й з одного-двох вуликів — запевняє Денис Солдатов. І справді, поспілкувавшись із багатьма бджолярами, дізнаємось, що чимало великих пасік починались із однієї бджолиної сім’ї, далі людина всією душею закохувалась у цю справу і бджолині сім’ї швидко розростались до пасіки промислових масштабів. Але ж скільки потрібно мати коштів, щоб стати господарем півсотні вуликів? Адже саме 50 і більше бджолиних сімей, на думку спеціалістів, роблять бджолине господарство для не просто рентабельним, а дуже вигідним.

«Ціна вулика «без начинки» нині в середньому 700-750 грн, це, по-суті, гола коробка. Бджолосім’ї — добре закуповувати «бджолопакетами», середня ціна яких сьогодні — 1-1,1 тис. грн за пакет. Мова йде про племінних бджіл, якість яких перевірена, які не хворі та ідеально підходять для старту. Ще потрібно витратитися на реманент: маску, стамеску і димар. В середньому виходить, що створення пасіки із 50 вуликів обійдеться людині у 100-110 тис. грн», — ділиться підрахунками Денис Солдатов.

Не хобі, а робота

Якщо людина полюбить роботу на пасіці і правильно її організує, то стабільно матиме гарний прибуток. Якісний, справжній мед завжди в ціні. До того ж, перші гроші заробити можна вже під час пілотного сезону. Денис Солдатов каже, головне — не лінуватись, і не думати, що поставивши пасіку з бджолами можна розслабитись і чекати на повні бідони меду.

«Більшість пасічників-аматорів не можуть похвалитись «багатими медами». Але є приклади уже досвідчених (фахових) бджолярів з Півдня України, які в гарні роки качали до 170 кг «на круг». У цьому році, незважаючи навіть на невеликий медозбір з акації, мед з соняшника врятував пасічників. В середньому, з вулика за сезон можна отримати продукції на 2,5 тис. грн», — розповідає Денис Солдатов.

Взагалі, з травня по серпень при правильній роботі із бджолами, від однієї сім’ї можна отримати від 50 кг товарного меду.

«Україна — благодатна земля. Навіть нічого не роблячи з цими бджолами, ви все одно отримаєте 30 кг меду», — переконує Денис Солдатов.

Мед, звичайно, є основною продукцією для заробітку пасічників. Проте є й інші продукти бджільництва, які мають попит.

  • Віск. Використовується переважно для власних потреб бджолярів, проте деякі його використовують і для реалізації. Його ціна стартує від 110 грн/кг.

  • Пилок. Ціна — від 200 грн/кг.

  • Прополіс. Ціна — від 550 грн/кг.

Також підприємливий бджоляр може заробити на реалізації так званих «бджолопакетів», тобто на продажі сімей бджіл, на виготовленні медовухи і навіть на екскурсіях на пасіку: деякі пасічники встановлюють спеціальні вулики-ліжка, завдяки яким проводять охочим своєрідну бджолотерапію. Яка, до речі, має доволі серйозний терапевтичний ефект.

Читати по темі: Хвала Рукам. Пишаюся тим, що я хлібороб!

Також послугами бджолярів і їхнього бджолиного господарства користуються фермери, «наймаючи» їх для опилення полів.

На допомогу фермеру

Помиляється той, хто думає, що пасіка — це лише мед та інші цілющі продукти бджільництва. Денис Солдатов стверджує, опилення посівів бджолами здатне значно підвищити врожайність сільгоспкультур. Тому рекомендує усім фермерам, які займаються рослинництвом стати ще й власниками пасіки.

«Якщо обрати до уваги основні культури, які ростуть в Україні, то опилення бджолами підвищує врожайність до 50%. Зав’язуваність повноцінного ядра гречки бджоли підвищують у півтора рази, врожайність соняшника завдяки бджолам зростає на 40-50%. У теплицях бджоли не такі ефективні, тому що вони відчувають неприродні для себе умови існування. Проте, якщо їх закрити у теплиці, то бджолиний пилок збільшує врожайність огірків у 4-5 разів у порівнянні з ручним опиленням, а помідорів — на 30%. Якщо перевести ці відсотки у кошти, то виходить добрий прибуток».

Читати по темі: Я — Куркуль! Садівництво — наша сімейна справа

Фермерам варто враховувати, що соняшникові поля практично виснажують бджіл. Тому працьовиті комашки, яким довелось опилювати «квітку сонця», гинуть швидше, ніж їх колеги, які трудилися на полях інших сільгоспкультур. На 1 га посівів, за словами Дениса Солдатова, достатньо 1-2 вуликів. Доведено, що їх збільшення суттєвої різниці у врожайності не дасть.

Якість меду

Пасічник, який хоче мати гарні прибутки, повинен боротися за якість свого меду. Сертифікація продуктів бджільництва — дуже болюча проблема для українських бджолярів. На ринку нині багато неякісного та незрілого меду. Траплялись випадки, коли після експорту саме через виявлення слідів антибіотиків в меду партію українського меду, яка мала б потрапити на європейський ринок, повертали назад. Тому досвідчені пасічники закликають початків не зловживати в бджільництві подібними препаратами. Тоді вони матимуть змогу продавати свою продукцію не лише на внутрішньому ринку, а й експортувати. Робити аналізи українського меду, який планується експортувати, нині можуть лише дві лабораторії, які мають відповідні міжнародні сертифікати. Співпрацюють із ними переважно експортери, які формують великі партії меду, бо середньостатистичним пасічникам висока вартість послуг лабораторії недоступна. Адже крім того, що потрібно витратитися на створення пасіки, потрібно ще й постійно вкладати кошти в її утримання і розвиток. Наприклад, щоб отримати паспорт пасіки навесні, ветеринарній службі доведеться заплатити за обстеження 50-ти бджолиних сімей та необхідні аналізи, більше 2 тис. грн.

Віце-президент Спілки пасічників України стверджує — незважаючи ні на які труднощі та фінансові затрати, пасічник завжди у виграші. Тому що бджолярство — це, перш за все, справа для душі, а вже потім заробіток.

*Інформація та розрахунки станом на жовтень 2016 р.

Людмила Лутицька, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook.

Выполнено с помощью Disqus
 

Блоги

Досьє

Я — Куркуль

Інтерв'ю

Фотогалереі

Відео

Новини