Незвичайний український агробізнес

ТОП-15 українських екзотичних ферм

Служба новин 15 лютого 2016 7238 0

Якщо великі агрокомпанії виробляють звичні види сільгосппродукції, які стовідсотково дають великий прибуток, то невеликі товаровиробники завжди готові до експериментів. Тому в Україні де-не-де з’являються оленячі ферми, страусині господарства та нові сорти екзотичних рослин.

Команда Kurkul.com знаючи, що українські фермери дуже винахідливі і кмітливі, вирішила зупустити нову серію матеріалів під загальною назвою «Екзотичні ферми». Зовсім скоро ви дізнаєтеся більше подробиць та побачите історії успіху подібних відчайдухів, а поки що тримайте нашу підбірку незвичних прикладів українського агробізнесу.

Оленяча ферма

Подібні заклади досить популярні в північних країнах Скандинавії, але в Україні оленярство майже не розвинене. Єдина в країні оленяча ферма знаходиться в с.Іза, що на Закарпатті. На площі 57 га знаходяться близько 200 тварин.

Оленяча ферма

Історія ферми розпочалася ще в 1987 році, коли до місцевого колгоспу завезли невелику кількість оленів з Калінінградської області. В той час цих тварин розводили заради лікарської речовини пакторину, який добували з рогів. Але в незалежній Україні цей товар вже не мав такої ціни, тому ферма стала туристичним об’єктом. Зараз кожний бажаючий може за невелику плату поспілкуватися з плямистими оленями і нагодувати їх спеціальною їжею, яку видають робітники ферми.

Горіхівництво

Незважаючи на те, що Україна займає третє місце в світі з експорту горіхів, більша частина з них вирощується в маленьких господарствах. Проте горіхівництво є однією з найрентабельніших галузей сільського господарства, а власний сад можна почати створювати, маючи 0,5 га землі. Можливо, потенційних горіховодів зупиняє той факт, що такий сад почне плодоносити лише через 7-8 років після його створення, і садівники переключаються на більш «швидкі» культури.

Молодий горіховий сад

Тим не менше, у нас створено «Українську горіхову асоціацію», під егідою якої проходять тематичні конференції та семінари. Крім того, її філії знаходяться в кожній області України.

Вирощування жаб

В Україні є досить багато ресторанів, які можуть запропонувати відвідувачам страви французької кухні. Однією з коронних страв є жаб’ячі лапки, сировину для приготування яких ресторатори закуповують аж ніяк не в країні круасанів та шансону.

Ферма з вирощування жаб

Свої жаб’ячі ферми є на Одещині, Закарпатті, Київщині, Харківщині і ще в ряді регіонів країни. Найчастіше такі господарства створені при ресторанах і займаються постачанням м’яса лише для одного закладу, але є фермери, що продають цих земноводних на експорт. В тому числі, і в саму Францію!

Найцікавіше, що кілька років тому вирощування жаб було пріорітетним видом економічної діяльності в деяких областях України, а самі фермери звільнялися від податків.

Страусина ферма

Ще років 10-15 тому подібною фермою в Україні можна було б когось здивувати, але в наш час такі господарства є у багатьох регіонах країни. Здебільшого розведення страусів популярне на півдні України, в Одеській області та на Миколаївщині, але такі ферми можна зустріти і на північній Сумщині, і на східній Харківщині.

Страусина ферма

Страусина ферма може приносити прибуток від продажу м’яса, шкіри, кігтів, жиру та яєць. Окрім цього, деякі ферми займаються розведенням птахів і продажем пташенят іншим господарствам. Популярний і туризм на страусині ферми. Люди залюбки відвідують їх, а в екскурсійні програми дуже часто входить можливість дегустації страв з яєць та м’яса птахів.

З’їдають страуси близько 1,5-2,5 кг корму на день, а їх яйця мають ті ж 1,5 кг маси і можуть замінити собою до 30 курячих яєць.

Закарпатські ківі

Закарпатська земля багата на різну дивину. Тут розводять оленів та форель, вирощують карпатський чай, а близько десяти років тому тут з’явилося ще й «українське ківі».

Генріх Стратон

Появі цієї незвичної рослини в Україні треба завдячувати селекціонеру Генріху Стратону, який ще в середині 90-х років почав експериментувати з розведенням ківі на невеликій ділянці біля «хрущовки», в якій жив. Він просто виймав насіння з експортних плодів та висівав його на неутепленній грядці. З часом з десятків рослин, що проросли, вижила лише одна-єдина, яка без проблем витримала морози до -20 градусів і через кілька років змогла дати плоди.

Зараз же у Генріха кілька ділянок, засаджених кущами ківі, на яких минулого року йому вдалось виростити близько 40 тис. саджанців. Фермер продає рослини не тільки замовникам з України. Його саджанці вже дають свої плоди в Вірменії, Словаччині, Угорщині, Молдові та США!

Бананові джунглі

Не ківі єдиними. В Києвській області діє кілька господарств, господарі яких займаються вирощуванням екзотичних фруктів та овочів у тепличних умовах.

Вирощування бананів

Мабуть, найвідомішим з них є господарство Анатолія Патія, яке знаходиться в с. Рожни. В своїх теплицях-термосах фермер вирощує ананаси, банани, папайю, цитрусові та кавові дерева. Більше того, схему теплиці Анатолій розробив сам, запатентувавши її ще в 1995 році і тепер успішно продає патенти. Окрім цього, на фермі можна купити як стиглі фрукти та овочі, так і саджанці екзотичних рослин. Виведені Анатолієм Патієм рослини можуть зростати як в теплиці, так і в квартирі, посаджені в горщик для квітів.

Вермикультура

Мабуть найменш естетичний з усіх представників нашого рейтингу. Розведенням кільчастих червів займаються, переслідуючи дві цілі — виробництво біогумусу та продаж наживки для риболовлі. Біогумус або вермикомпост — це добриво, що являє собою перероблені черв’яками та бактеріями органічні залишки сільського господарства. Тому утримувати черв’якову ферму можна як побічний бізнес при звичайному рослинницькому господарстві.

Розведення кільчастих червів

Черв’яки витримують перепади температури від 0 до 40 градусів тепла, а при +5 вже можуть розмножуватись. Генетично стійкою вважається популяція, яка має хоча б 1000 дорослих особин. Розведенням їх можна займатись як в домашніх умовах, маючи ящики ємністю хоча б 0,5 м куб., так і на відкритій території в компостній купі.

Коноплярство

Ця старовинна галузь сільського господарства майже зникла в часи незалежності України, але в останні роки почала відроджуватися швидкими темпами. Цьому посприяло виведення українських сортів коноплі з найнижчим у світі вмістом наркотичних речовин та підтримка урядом безнаркотичного коноплярства.

Технічна конопля

Минулого року цією культурою було засіяно близько 1,6 тис. га землі, а насіння українських сортів йде на експорт до Франції, США, Канади, Австралії та Китаю.

Мішель Терещенко, генеральний директор агрофірми Linen of Desna, а віднедавна ще й міський голова м. Глухова, запевняє, що при певній підтримці уряду, Україна за 10 років зможе вийти у світові лідери по виробництву натурального волокна, але для цього безнаркотичною коноплею та льоном треба буде засіяти близько 100 тис. га.

Українські сорти коноплі є дуже ефективними і дають великий врожай: 50-70 ц/га соломи, 20-25 ц/га волокна і 10-12 ц/га насіння.

Форелеві ставки

Повертаємось до дивовижного краю Закарпаття, яке щоразу дивує своїм екзотичним тваринним та рослинним світом. Тепер зануримось трохи під воду, адже закарпатські рибоводи оволоділи розведенням форелі!

Форелевий ставок

Форель — не проста для розведення риба, адже зможе вижити лише в ідеально чистих водоймах. Вода на деяких форелевих фермах, котрих на Закарпатті нараховується близько п’яти, в кілька разів чистіша за стандарт європейської питної води. Рибу по мірі зростання переводять з одного басейну в інший, доки форель не досягає товарної ваги в 500 грамів.

Здебільшого форелеві господарства використовуються як туристичні об’єкти. В рамках екскурсії відвідувачі можуть особисто спіймати рибку, яку одразу ж приготують місцеві кухарі.

Карпатські рогаті велетні

В с. Мислівка, що на Прикарпатті, знаходиться ферма, на якій розводять… зубрів! І якщо зустріч з цією величною істотою в дикій природі може закінчитись для людини чимось поганим, то на фермі рідкісні представники ВРХ знаходяться в спеціальних загородах і охоче підходять, щоб сфотографуватися. А маленькі зубренята, за словами відвідувачів, дуже милі та кумедні.

Ще один вид екзотичних сьогодні тварин в давні часи можна було зустріти на кожному карпатському подвір’ї. Мова про… буйвола! З часом кількість цих тварин зменшилась, а місцем у стійлі вони програли більш популярним коровам. Ще декілька років тому на всі Карпати нараховувалось близько півсотні цих круторогих велетнів.

Буйволи

Тим не менше, в останні роки на деяких фермах Закарпаття почалося відновлення популяції карпатських буйволів. Буйволяче молоко значно корисніше за коров’яче і досить добре підходить для сироваріння, а самі тварини, за словами фермерів, більш поступливі за корів. Але на даний час через невеликі об’єми продукції буйволячі ферми не є дуже вигідними в утриманні, тому фермери придумують різні моделі ведення подібного бізнесу.

Волохаті угорські свині

За словами генетика з Одещини Руслана Сусола, котрий зовсім нещодавно дав ексклюзивне інтерв’ю для Kurkul.com, сальні породи свиней в Україні не дуже популярні. Тим більше, такі екзотичні, як мангалиця. Представники цієї породи свиней, що потрапила до нашої країни з Угорщини, здебільшого тримаються на фермах в декоративних цілях — для туристів. Найбільші ж господарства, що розводять мангалиць, знаходяться на Закарпатті, але подібні ферми можна зустріти і на Волині і, навіть, на Одещині.

Мангалиця

Ця порода свиней через свій «вовняний» покрив дуже добре переносить прохолодну погоду, тому спокійно може ночувати під відкритим небом. Випасають мангалиць теж, як і овець, стадами на лугах, де кудлаті знаходять різне коріння і харчуються ним.

Відгодовується мангалиця до 120-140 кг. Порода вважається напівдикою, тому імунітет свиней добре протистоїть хворобам, невибагливі до умов життя і харчування. Але, на жаль, з густої свинячої шерсті шкарпетки зв’язати не вийде :)

Віслюки

Рекламна інформація кримської віслючої ферми «Чудо-Ослик» говорить, що це — єдина подібна ферма на території СНД. Але це не зовсім так, адже на Вінничині функціонує ферма, яка не потребує подібної реклами, оскільки відвідувачів і так вистачає, а сам заклад має скоріше лікувальну, а не туристичну мету.

Віслюк

На фермі в с. Заболотне утримується близько 30 голів віслюків. Господарство підтримується місцевим сільгоспучилищем, а всі послуги ферми безкоштовні!

Сюди привозять хворих дітей, яких лікують дуже корисним віслючим молоком та розселяють під час лікування в гуртожитку учбового закладу. Ідею з утримання цих тварин директор училища почерпнув під час поїздки до Франції, де побував на віслючій молочній фермі, яка приносила господарю щорічно близько 100 тис. євро прибутку.

До речі, про користь і якості віслючого молока можна прочитати в нашому матеріалі, присвяченому незвичайним молочним фактам.

Окрім цієї ферми, на території училища можна зустріти вольєр з медведями і зграю лайок.

Сірі корови

Ну здавалося, що може бути незвичайного в утриманні корів сірого забарвлення? Але якщо мова заходить про Закарпаття, то стає зрозуміло, що все буде не так вже й звичайно.

Угорська сіра порода ще в XX столітті навіть на батьківщині була рідкісною і нараховувала всього близько 600 представників. Зараз популяцію вдалося відновити.

Сірі корови

Корови цієї породи добре переносять морози до -40 градусів, не хворіють на коров’ячий сказ, досить добре схрещуються і виношують телят і… не дають молока, тому можуть розглядатись лише як м’ясна порода та просто туристична пам’ятка, оскільки своїм незвичайним виглядом ця ВРХ привертає увагу любителів екзотичних тварин.

Дорослі бики мають вагу 800-900 кг, а корови 500-600 кг. Живуть сірі корови 25-30 років.

Чорнобурки

Вирощуванням цього виду лисиці займаються кілька невеликих господарств на Західній Україні та один розплідник на Харківщині. Це й не дивно, адже не дивлячись на попит на натуральне хутро утримувати таких тварин не дуже просто. Одна доросла тварина з’їдає 1,5-2 кг яловичини в день, а інші види м’яса ці лисиці не дуже полюбляють. Окрім цього, чорнобурки схильні до захворювань, що призводить до значних витрат на ветеринарні послуги.

Чорнобурка

Живуть же тварини на вулиці в спеціальних клітках окремо одна від одної, щоб не виникало конфліктів, і полюбляють тишу.

Не дивлячись на складність в утриманні лисиць, попит на їх хутро не знижується і кмітливий фермер завжди зможе знайти покупця як в Україні, так і за кордоном.

Ну що ж, сподіваємося, що вам було цікаво і хтось із наших читачів також наважиться на організацію екзотичної ферми на теренах України!

Андрій Губін, Kurkul.com

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою