На теперішній час більшого розповсюдження набувають м'ясо-вовнові, крос бредні та м’ясні породи овець

Проблеми сучасного розвитку вівчарства. Частина 2

Думка експерта 18 березня 2016 736 0

Друга частина матеріалу про нюанси розвитку галузі вівчарства в Україні, який надала журналістам Kurkul.com професор кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва Одеського державного аграрного університету Алла Китаєва.

Різноманіття природно-кліматичних, економічних та господарських умов нашої країни забезпечує розведення порід овець з різними біологічними, продуктивними й адаптаційними властивостями. Враховуючи схильність до м’ясного напрямку продуктивності, на теперішній час більшого розповсюдження набувають м'ясо-вовнові, крос бредні та м’ясні породи овець.

Найбільш розповсюдженою породою цього напряму продуктивності є асканійська м'ясо-вовнова кросбредна порода з чисельними кросбредними типами. Тварини цієї породи характеризуються високими вовновими і м’ясними якостями. Жива маса баранів-плідників 120-137 кг, вівцематок – 65-80 кг, настриг чистої вовни – відповідно 8-11 і 4-6 кг; довжина вовни 18-20 і 14-15 см; тонина волокон – 44-48-ї якості; вихід чистого волокна 60-70%. Середньодобові прирости ягнят 200-250 г, а молодняку – 120-150 г. у 4-5 – місячному віці у них формуються зрілі тушки масою 15-23 кг, у 9-місячному віці – 45-50 кг, у річному віці молодняк досягає 85-90% живої маси дорослих овець. Забійний вихід – 48-54%. За інтенсивної відгодівлі середньодобові прирости тварин цієї породи досягають 300 г.

Асканійські кросбреди є цінним генетичним матеріалом для промислового схрещування з метою виробництва високоякісної ягнятини. За продуктивністю вони відповідають світовим стандартам.

До овець вовнового напрямку продуктивності відноситься тонкорунні і напівтонкорунні породи.

З числа вовново-м’ясних тонкорунних порід овець в Україні найбільш розповсюджена асканійська тонкорунна порода. Це найбільші мериноси з усіх тонкорунних порід світу. Жива маса баранів-плідників 120-130 кг, вівцематок – 55-65 кг. Максимальну живу масу мав баран №77, який належав держплемзаводу «Асканія-Нова». Його жива маса становила 183 кг. Настриг-вовни у баранів-плідників у фізичній масі становить 16-19 кг, у чистому волокні 6-7 кг, у маток – відповідно 6,5-8,0 кг та 2,6-3,0 кг. Рекордний настриг 31,7 кг був у барана №8267, який належав держплемзаводу «Червоний чабан». Вихід чистої вовни становить 42-45%, довжина вовни баранів 8-10 см, вівцематок – 7-8 см; тонина 64-ї якості. Плодючість 125-130 ягнят на 100 маток. Жива маса ягнят при відлученні в 4-місячному віці 27-28 кг, молодняк у річному віці досягає 70-75% маси дорослих тварин.

Серед м'ясо-вовнових тонкорунних порід більшого поширення набула порода прекос, яка районована в Харківській та Західних областях нашої держави. Характерною особливістю овець цієї породи є висока м’ясна продуктивність. Вони мають довгий, глибокий і широкий тулуб, безскладчасту шкіру. Вовна довга, але рідка, погано вирівняна у руні і в штапелі. Жива маса баранів-плідників 120-130 кг, вівцематок – 60-70 кг, настриг вовни у баранів у фізичній масі 7-9 кг, у маток – 3,5-4,5 кг, у чистому волокні відповідно 3-4 кг і 1,7-2,8 кг. Вихід чистої вовни 49-52%. Довжина вовни у баранів 8-10 см, у вівцематок 8-9 см. Тонина 64-ї якості. Плодючість 140-150 ягнят на 100 маток. Жива маса ягнят при відлученні в 4-місячному віці 30-32 кг; молодняк у річному віці досягає 75-80% живої маси дорослих тварин. За інтенсивного вирощування від прекосів можна отримати відмінну ягнятину і високоякісну молоду баранину.

Переважно у Донецькій та Одеській областях розводять напівтонкорунну цигайську породу овець м'ясо-вовнового приазовського типу. Вівці цього типу мають кращі показники м’ясної продуктивності і довгу вовну з тониною 46-56 якості, з люстровим блиском та кремовим жиропотом. Настриг чистої вовни 2,8-3,3 кг. Жива маса баранів-плідників 110-120 кг, вівцематок 55-60 кг; настриг немитої вовни баранів 9-10 кг, вівцематок 4-5 кг, вихід чистого волокна відповідно 60-65 і 55-60%, довжина вовни 10-11 і 8-9 см. Плодючість 120-130 ягнят на 100 маток. Жива маса ягнят при відлученні в 4-місячному віці 28-30 кг; молодняк у річному віці досягає 70-75% живої маси дорослих тварин.

У деяких районах Одеської, Херсонської, Чернівецької областей розводять смушкові породи (асканійська каракульська та сокільська). Кращими смушковими й м'ясо-молочними якостями характеризуються асканійська каракульська порода, яка має три внутрішньопородні типи (асканійський багатоплідний тип чорного забарвлення, асканійський тип сірого забарвлення, буковинський тип).

Вівці створених типів відрізняються між собою певними особливостями. Так тварини асканійського багатоплідного типу чорного забарвлення характеризуються доброю пристосованістю до природно-економічних умов півдня України, високою багатоплідністю (166,8 ягнят на 100 вівцематок), міцною конституцією, великою живою масою (баранів-плідників 83-98 кг, вівцематок 54-63 кг, ягнят при народженні: одинаків 4,5-5,0 кг, двійневих 3,5-4,0 кг, трійневих 3,0-3,5 кг), виходом смушків першого сорту 83-93%. Смушки великого розміру (одинаків 1719 см2, двійневих 1613 і трійневих 1328 см2).

Тварини асканійського типу сірого забарвлення характеризуються доброю пристосованістю до умов півдня України, підвищеною плодючістю (126,8-150,4%), міцною конституцією, живою масою (баранів-плідників 70-93 кг, вівцематок 50-59 кг, ягнят при народженні: одинаків 4,5-5,0 кг, двійневих 3,5-4,0 кг, трійневих 3,0-3,5 кг), виходом смушків першого сорту 60-74% та виходом бажаних селекційних розцвіток – 70-75%. Смушки великого розміру )одинаків – 1578 см2, двійневих – 1328 см2 і трійневих – 1271 см2).

Тварини буковинського типу характеризуються доброю пристосованістю до умов вологого клімату західного регіону України, плодючістю 110-120%, міцною конституцією, живою масою (баранів 70 кг, вівцематок 50 кг, ягнят при народженні 4,0-4,5 кг), виходом смушків першого сорту 55-60%, наявністю значної кількості тварин плоско-ребристого смушкового типу. Тварини в основному чорного забарвлення.Вівцематки асканійської каракульської породи овець різних типів характеризуються відносно високим рівнем молочної продуктивності – 111,5 кг молока за період лактації.

У гірських районах Карпат розводять українську гірськокарпатська породу овець м'ясо-вовново-молочного напряму продуктивності. Жива маса баранів-плідників цієї породи 60-65 кг, вівцематок 38-40 кг. Настриг напівгрубої вовни у митому волокні 1,5-2,0 кг, вихід чистої вовни – 60-80%. Довжина ості 15-40 см, пуху 10-14 см. Вовна килимового типу. Після відлучення ягнят у віці 2,5 місяці від вівцематок отримують до 30 кг товарного молока.

Для підвищення продуктивних якостей і збільшення поголів’я планових порід овець необхідно впроваджувати цілеспрямовану селекційно-племінну роботу по удосконаленню існуючих та виведених нових високопродуктивних порід.

На теперішній час майже у кожному регіоні проводиться така робота, але вона не зкоординована й має стихійний характер. Бажано, щоб ІТ. степових районів «Асканія-Нова» УААН і його селекційно-генетичний центр з вівчарства очолив цю роботу і систематично проводив координаційні наради з метою уточнення і координації цієї роботи, а в роботі науково-практичних конференцій приймали участь представники Міністерства агропромислового комплексу, які можуть впливати на прийняття конкретних рішень, спрямованих на розвиток галузі вівчарства.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою