Страхування посівів – доволі ризиковий напрямок, адже спрогнозувати погодні умови в Україні дуже складно. Тому компаніям доводиться здійснювати досить великі виплати. А разом з тим зростає і вартість такої послуги, особливо для дрібних фермерів. Загалом свої площі страхує сьогодні лише 3-5% аграріїв. Тоді ж як у Канаді ця цифра наближається до 80%. Більша частка від усіх застрахованих площ в Україні припадає на великі фермерські господарства чи агрохолдинги.

Україна поставила собі за мету нагодувати мало не увесь світ. Проте, якщо минулого року ми зібрали рекордний врожай зернових – 63 млн т, то сьогодні прогнозується зібрати лише 55 млн т. Причин цьому багато: політична, надскладна економічна ситуація, а також непередбачувані погодні умови. Саме тому, враховуючи нестабільність, страхування в аграрній сфері – надзвичайно потрібний інструмент, проте в Україні вже понад 10 років він знаходиться у зародковому стані.

Розвиток агрострахування гальмує закон

Вітчизняний ринок агрострахування зараз перебуває на стадії визначення правил гри. Поки що користуються такими послугами переважно великі агрохолдинги, адже у таких компаній агрономія та техніка знаходяться на більш високому рівні, ведеться облік та статистика основних факторів можливих втрат врожаю, відповідно страхування має вибірковий точковий характер. Для дрібних та середніх виробників агрострахування має обов'язковий характер, і, в основному, пов’язано це з форвардними контрактами, які укладають з АФ чи ДПЗКУ, а також заставними зобов'язаннями перед кредиторами.

«Агрострахування дозволяє виробникові отримати компенсацію не тільки при повній втраті врожаю, пов'язаній зі стихіями та іншими ризиками, а й отримати часткову компенсацію при недоборі врожаю, пов'язану зі зниженням врожайності. При цьому на перше місце для страхових компаній виходить правильна оцінка посівів і технологій виробництва. Для цього необхідний кваліфікований персонал і напрацьований досвід. Враховуючи певні складнощі з персоналом і відносно невеликий досвід у агрострахуванні, компанії намагаються компенсувати збитки підвищенням тарифів, що робить непідйомним цей продукт для звичайного фермера», – пояснює директор департаменту маркетингу СК «ПРОВІДНА» Владислав Новак.

На сьогодні аграрне страхування є найбільш складною та ризиковою процедурою. У світі страхування не розвивається без державної підтримки – а в деяких країнах вона сягає 90% від страхових премій. Разом з тим, така допомога не суперечить правилам WTO, замінюючи форму прямих субсидій сільгоспвиробникам. Українські ж аграрії не мають змоги вільно користуватися послугами аграрного страхування, адже державна підтримка практично відсутня.

«Підтримка з боку держави повинна полягати, в першу чергу, у створенні прозорих і зрозумілих усім учасникам ринку правил роботи. Вони повинні охоплювати питання роботи товарної та зернової біржі, форвардних і ф'ючерсних контрактів, оцінки посівів, врегулювання збитків та відповідальності кожної зі сторін. Крім того, у розвинених країнах існує практика часткової участі держави в оплаті страхової премії, визначеним сегментам виробників і на певні культури (так зване дотаційне страхування посівів)», – розповідає Владислав Новак.

У міністерстві аграрної політики та продовольства пояснюють: головна причина такої ситуації – недосконалість як закону, так і практики його застосування. А точніше – відсутності його реалізації. На основі цього ж закону свого часу сформувався Аграрний страховий пул, до якого увійшли лише 4 страхові компанії. Решта платоспроможних, здатних приймати катастрофічні ризики компаній вирішили не вступати до пулу через його недосконалу політику та статут.

«Саме це і є основним чинником успішної роботи пулу – присутність у ньому солідних компаній. Ринок сам вже відрегулює усі процеси роботи, які будуть реально працювати на користь як компаніям, так і фермерам. Але для цього потрібен дієвий закон та вдосконалений статут. Якщо усе це буде, тоді гравці ринку почнуть вступати до пулу і тим самим розвивати аграрне страхування в Україні», – розповідає менеджер агрострахування СК «PZU Україна» Олександр Муха.

Більше того, чимало компаній свого часу навіть відмовилися від такої послуги, як аграрне страхування, адже працювати в цьому напрямку їм стало просто невигідно.

«Першочергово – це катастрофічні ризики, в яких доводиться працювати компаніям і на сьогодні. По-друге – це нестабільність надходження платежів, особливо враховуючи економічну ситуацію та відсутність кваліфікованих штатних працівників, адже через збитковість цього напрямку ніхто не створює спеціальних підрозділів. Третя причина цього – відсутність історії страхування, що не дає змоги зробити перестраховку. І четверта причина – це досить великі витрати на обслуговування та супровід договорів страхування. Ті ж самі огляди, урегулювання збитків, моніторинг посівів», – пояснює Олександр Муха.

Страховий пул, на думку компаній, повинен розподіляти ліміти страхування по культурах, регіонах, страхових компаніях, а основне завдання пулу – балансування страхового портфелю, моніторинг та постійний аудит компаній на предмет фінансової стабільності. Розуміння інструментів оцінювання та регулювання правил гри для страхових компаній створять умови для об'єктивної оцінки збитковості даного продукту, а отже зниження тарифів та підвищення доступності для малих і середніх фермерів.

Що нового напишуть у законі?

В усьому світі формування замовлення страхових послуг йде вертикально – знизу вгору, від аграрія до страховика і до влади. Реалізація страхових послуг проходить у зворотному напрямку. Так, держава в даному випадку має сформувати сприятливу для розвитку агрострахового ринку політику, а страховик, користуючись наданими на законодавчому рівні можливостями, втілює їх. Тому в світі система агрострахування працює. В Україні ж вимоги фермерів практично не враховуються. Експерти ринку вважають, що між аграрієм, страховиком і владою повинно бути тісне партнерство. Саме тому успіх ринку аграрного страхування має будуватися на трьох факторах: законодавстві, страховому пулі та об'єднанні аграріїв, страховиків і держави.

Враховуючи ситуацію, що склалася на ринку агрострахування, міністерство аграрної політики та продовольства таки взялося за розвиток цієї галузі та розробку нового закону. Відтак, у планах – перетворити агрострахування з державною підтримкою на потужний сучасний інструмент державної політики. Для цього навіть створили робочу групу, яка об’єднала фермерів, середніх та великих товаровиробників, страховиків, фахівців наукових організацій та державних установ.

«У новому законі про агрострахування з держпідтримкою, над яким ми зараз працюємо, будуть закладені надійні запобіжники від монополізації та корупції. Механізм такого страхування забезпечить справедливий розподіл ризиків між учасниками, баланс їхніх інтересів, а участь кожної зацікавленої сторони страхового ринку у розробці правил гри буде свідчити про його прозорість, передбачуваність та фінансову стійкість», – пояснює замміністра з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.

Зміни відбудуться у положеннях закону про добровільність страхування з держпідтримкою, типові страхові продукти, гнучке ринкове ціноутворення, яке стимулюватиме участь у системі виробників з різним ступенем ризику. При цьому фахівці сформулюють певні «обмежувачі» субсидування та фінансового забезпечення, які захищатимуть від зловживань, зв'язування коштів страхових резервів замість солідарної відповідальності членів Аграрного пулу, авансування державної фінансової підтримки, добровільної участі страховиків у централізованих програмах пулу співстрахування та перестрахування, але з високими вимогами до їх програм.

Основні зміни у законі «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою»:

• Буде гарантована частка премій, сплачуваних коштом держави.

• Обсяг фінансування розраховуватимуть виходячи з реальної потреби виробників у конкретному страховому продукті (виробнику достатньо буде сплатити тільки свою частку в разі бронювання необхідної суми державної підтримки в рамках договору).

• Скасують штучне відведення обігових коштів виробників і недострахування у випадку відсутності коштів держпідтримки або відмови у ній.

• Спроститься адміністрування: замість процедури розгляду кожного договору передбачена можливість на певному етапі застосування більш прозорої процедури укладення договору на умовах акцепту публічної оферти.

Наближаються зміни й у статуті Аграрного страхового пулу. На страховиків чекає нова система корпоративного управління пулом, побудована на трьох принципах: ефективний державний інституційний нагляд за страховиками та Пулом, який здійснюватиме міністерство аграрної політики та Нацфінпослуг; реальне самоврядування страховиків у Пулі; широке представництво усіх зацікавлених сторін у складі Консультаційно-дорадчої ради Пулу, враховуючи асоціації виробників.

Катерина Сокольникова, Kurkul.com