Скільки податків сплачує аграрний сектор України?

Податковий Агроконтроль: Скільки податків сплачують аграрії?

Служба новин 26 серпня 2016 656 0

Аграрії вийшли в поля і тимчасово відволіклися від питань оподаткування, проте проблема так і залишається невирішеною. Минулого року мітинги та страйки сільгоспвиробників по усій Україні не змогли переконати Верховну Раду в тому, що спецрежим – не розкіш, а необхідність для українського сільгоспвиробника. Спецрежим скасували. І в той час, коли більшість країн Європи надають державну підтримку сільському господарству, український аграрій «годує» державу двічі — як своєю продукцією, так і сплаченими до держбюджету податками.

Чи зміниться наступного року система оподаткування українських сільгоспвиробників невідомо. А тим часом, Kurkul.com у рамках «Податкового Агроконтролю» продовжує розбиратися у податковому навантаженні, яке лягло на плечі українських сільгоспвиробників на сьогоднішній день. Цього разу пропонуємо вам розглянути, які податки сплачують не лише фермерські господарства, а й холдинги, державні аграрні підприємства та агросектор загалом.

Скільки платить холдинг?

Податки, що сплачуються сільгоспвиробниками поділяються на два види: місцеві та загальнодержавні.

До місцевих відносяться: податок на нерухоме майно, екологічний податок, збір за спеціальне використання природних ресурсів, земельний податок, фіксований сільськогосподарський податок та ПДФО.

До загальнодержавних відносяться: податок на прибуток, військовий податок, ПДВ та ЄСВ.

Щоб зрозуміти, скільки ці податки становлять у грошовому еквіваленті, ми звернулися з запитами до кількох найбільших українських агрохолдингів. Першим з них відповідь надав «Кернел».

Згідно наданій інформації, у Полтавській області холдинг сплачує:

  • 46,682 тис. грн податку на нерухоме майно;
  • 31,821 тис. грн екологічного податку;
  • 12,122 тис. грн збору за спеціальне використання природних ресурсів;
  • 3 млн 343 тис. грн фіксованого сільськогосподарського податку;
  • 31 млн 897 тис. грн — ПДФО.

Що стосується загальнодержавних податків, що «Кернел» сплачує на Полтавщині, то вони складають загалом 16 млн 083 тис. 387 грн. З них 2 млн 621 тис. грн військового податку, 226,677 тис. грн ПДВ та 13 млн 236 тис. грн ЄСВ.

Загальна ж сума податків, сплачених агрохолдингом «Кернел» у першому півріччі 2016 р. склала 221 532 765 грн. До неї входить сума відрахувань до держбюджету — 58 387 038 грн та відрахування до місцевих бюджетів — 163 145 727 грн.

Скільки платять держпідприємства?

За даними, що наводить сайт Agropolit.com, станом на 1 січня 2016 року у системі НААН діяло 154 державних підприємства, а у їхньому землекористуванні перебуває 381,8 тис. га сільськогосподарських угідь.

У 2015 році цими підприємствами сплачено податків та інших обов’язкових платежів на суму 471,6 млн грн. З розрахунку на 1 га ріллі це становить 1397,8 грн.

Скільки платить фермер?

Відповідь на це питання ми вже давали у попередній публікації «Податкового Агроконтролю». Згідно нашому дослідженню, фермерське господарство з земельним банком у 2,42 тис. га сплачує 3,86 млн грн, що в розрахунку на 1 га ріллі становить 1595 грн.

Читати по темі: Податковий зашморг: куди і скільки платять фермери?

Скільки платить аграрний сектор?

Щоб дізнатися відповідь на це запитання, ми надіслали запит до Державної фіскальної служби. Згідно офіційної відповіді відомства, за 2015 рік аграрний сектор сплатив до бюджету 14,393 млрд грн, а за перший квартал 2016 року – 12,116 млрд грн.

За інформацією, наданою директором Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Миколою Чмеруком, у 2015 році надходження податкових платежів до Зведеного бюджету України склали понад 316,3 млрд грн. Шляхом простих розрахунків робимо висновок, що підприємства аграрного сектору приносять до зведеного бюджету більше ніж 4,55% від усіх надходжень.

Що далі?

23 серпня народний депутат, заступник голови Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Олександр Бакуменко заявив, що два профільні комітети, аграрний та податковий, проголосували за законопроект №3851-1, що дозволяє залишити спецрежим для аграріїв. Законопроект був переданий у Верховну Раду, але поки що не виноситься в зал.

Також, за його словами, з боку виконавчої влади є тільки одна причина, чому не можна залишити спецрежим, і вона пов'язана з підписаними зобов'язаннями з МВФ, які на сьогодні не можна змінювати.

«МВФ, як кредитору України потрібно найголовніше збалансувати бюджет, доходи і витрати і величину бюджетного дефіциту, яка визначена ними на рівні 3,7%. Ми можемо прожити без коштів МВФ, реально управляючи своєю економікою, але роблячи це професійно і, найголовніше, прибравши елемент корупції, яка заважає приходу реальних інвестицій в українську економіку», — зазначив він.

А у пресі тим часом з’являються нові повідомлення про підготовку сільгоспвиробників до страйків. Зокрема, представник Аграрної партії України на Київщині Олег Корбан заявив, що у вересні АПУ збере Всеукраїнське віче, куди запросить і перших осіб держави. Мета такого віче — не допустили, щоб недоліки податкової системи відкинули аграрний сектор «на межу виживання». Якщо під час цієї зустрічі домовленостей не досягнуть, то сільгоспвиробники змушені будуть вийти на Всеукраїнський страйк.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою