Поле пшениці

Пшениця 2017. День 2. «Мрія» (НІБУЛОН) та «Бучачагрохлібпром»

АгроЕкспедиція Пшениця 2017 28 червня 2017 398 0

Другий день АгроЕкспедиції Пшениця 2017 наша команда провела на Хмельниччині та Тернопільщині. І хоча мальовничі полонини, фортеці і храми, яких у цій місцевості хоч відбавляй, так і приманювали нас до себе — ми не зійшли з маршруту і все-таки доїхали до пшеничних полів. Через кілька годин дороги ми потрапили на поля компанії ТОВ СП «НІБУЛОН», зокрема у філію «Мрія», що знаходиться у с. Сокіл Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Наш «кортеж» традиційно супроводжують партнери з ПАТ «Креді Агріколь Банк», «Бізон-Тех» та «Лімагрейн Україна».

Перевтілення колгоспу

У 2010 році компанія НІБУЛОН викупила «Мрію» у колишнього колгоспу. Процес придбання тривав більше півроку, бо купували компанію з усім її «наповненням»: працівниками, напрямками роботи, технічними потужностями тощо. Земельний банк цієї філії складає 2,4 тис. га. Окрім цього є і тваринництво: 400 голів ВРХ та 470 свиней. Але основним напрямком роботи залишається рослинництво.

Візитка компанії

«Мрія» обробляє землю на території двох сільрад — Сокільської і Гренчуцької. Працює у філії близько 140 людей, більшість з яких мають роботу саме завдяки збереженню тваринництва.

«Це соціальний пакет для жителів села. Керівництво компанії вирішило залишити людям роботу, щоб вони мали змогу заробляти гроші хоча б на прожиття. Тому всі об’єкти, які були в попереднього колгоспу, перейшли нам», — розповідає директор філії «Мрія» ТОВ СП «НІБУЛОН» Андрій Кучмар.

Андрій Кучмар

Деякі працівники щодня приїжджають на роботу з міста, зокрема бухгалтери і економісти. З цією метою компанія має автомобіль, який щоранку привозить людей на роботу, а ввечері відвозить назад.

У сівозміні «Мрії» пшениця займає найбільше площ — 690 га. Філія має великий тік та 18 складів, які разом можуть вмістити 60 т зерна. Але власну продукцію там не зберігають, бо одразу ж відвантажують на елеватор НІБУЛОН, розташований за 35 км від «Мрії». Зберігають у складах лише пайове зерно. І це, до речі, більше правило, аніж виняток. Адже у селі більшість людей мають домашнє господарство і худобу, яку потрібно годувати. Тому й беруть пайові зерном. Розмір орендної плати пайовиків «Мрії» коливається на рівні 7%.Посів здійснюють сівалками компаній Gaspardo та Kinzе. Озимину сіють сівалкою СЗ-5,4.

Під час активних польових робіт власної сільгосптехніки компанії може не вистачати. Тоді на допомогу приходить найближча з усіх інших Кам’янець-Подільська філія. Для обробітку грунту використовують вітчизняний трактор Т150. Окрім цього мають Кіровець К700, МТЗ-892 і 920. Збирають урожай комбайнами Славутич КЗС9.1.

Тут не женуться за технікою, а думають в першу чергу про людей і працівників. Тому обираючи між збереженням робочих місць кільком трактористам чи механізаторам та закупкою нового сучасного комбайна, Андрій Кочмар обирає перше.

Закупка зерна і насіння у філії відбувається централізовано.

«Ми з агрономом плануємо, центральний офіс збирає заявки від нас, розглядають їх і закуповують. Насіння озимини — власне виробництво. По ярих культурах працюємо з Pioneer та Monsanto. У напрямку ЗЗР подаємо заявки на продукцію Basf, Bayer, Агросфера, Агромаркетинг», — говорить пан Андрій.

Примхлива весна обійшла стороною

Пшеницю у філії намагаються сіяти по сої, ріпаку та силосній кукурудзі, оскільки силосну кукурудзу раніше збирають і можна підготувати площі під посів озимини. Що ж стосується погодних умов, то минулого року «Мрія» так і не дочекалася достатніх опадів. За рік їх випала всього місячна норма. Тому і про урожайність говорити складно, бо була посуха. Але натомість цього року, коли решта областей переживала заморозки та різкі похолодання, у с. Сокіл обійшлося без катаклізмів.

«У нас в Соколі є якийсь певний мікроклімат за рахунок того, що Дністер омиває наші скелі. І навіть якщо за 15 км вже йде гарний дощ, то у нас може бути взагалі посуха. Якщо десь неподалік приморозок, то нас він може не зачепити. У цьому році, слава Богу, нічого не померзло, не пересівали жодної культури, бо, як на диво, дощі рясні і часто проходять. Наразі ми бачимо, який у нас гарний і соняшник, і так само пшениця, колос наповнюється нормально і його не висушує. Ось буквально тиждень як ми внесли карбамід по пшениці», — зазначає Андрій Кучмар.

Навіть за такої легкої доступності до води та наявності Дністра, який омиває село майже з усіх сторін, компанія не хоче встановлювати зрошення, бо дощі тут йдуть доволі часто. Так само не експериментують і з мінімальним обробітком ґрунту та точним землеробством. Але якщо і захочуть проекспериментувати, система незмінна: лише через узгодження з центральним керівництвом. А дадуть там відмашку чи ні — вже питання.

«Це все у планах. Ми наймолодша філія і тому нова сільгосптехніка оновлюється плавно, поступово. Восени нам має поступити нова техніка і ми по-тихеньку обновляємо і тракторний, і машинний парк, тоді зможемо говорити про якісь нові експерименти», — додає аграрій.

Для моніторингу стану полів та погоди у «Мрії» використовують програму Geosys.

Прогноз по пшениці

Минулі роки пшениця «Мрії» в середньому давала урожай у 5,5-6 т/га. Цього року співробітники філії ставлять собі за мету зробити все, щоб принаймні не опустити цей показник униз.

Поле з сортом Смуглянка

Ми ж їдемо на поле, де колоситься сорт Смуглянка. Попередником тут був соняшник, посів здійснювали 25-26 вересня. Після збирання соняшнику двічі проводили лущення, дискування, культивацію. Використовували причіпні борони УДА 4,5 та БДВП 6.3, після чого вносили селітру під культивацію. Культивують агрегатом ПС-4 в комплексі з ЗАТ-150.

«У зиму пшениця входила добре, у фазі шильця. Зима була суха, снігу майже не було, то ми очікували навіть на гірший результат. Але тоді випав сніг, і навесні ми побачили, що з пшениці можна буде щось взяти. Підживили по мерзлоталому ґрунту, дали 100 кг селітри і потім ще сівалками в рядки також внесли по 100 кг», — розповідає про технологію агроном підприємства Сергій Салтановський.

Окрім цього, посіви пшениці захищали і від клопа — здійснили крайове обприскування.

«Крайове обприскування передбачене у нас ще з весни, ми замовляємо на нього препарати, бо є проблеми з клопом. Два тижні тому внесли 13 кг/га карбаміду, працювали по колосу. Також вносили фунгіцид Альто-Супер по 0,5 л/га та інсектицид Аперкот Агро 150 г/га. Робили бакову суміш, змішували з карбамідом і туди вже додавали інсектицид і фунгіцид», — говорить агроном.

Колос пшениці

По сортах перевагу у «Мрії» має Одеська 267, Смуглянка, Оградська. Кажуть, що одеські сорти тут родять добре, а от миронівським доводиться складно. Під західними сортами є лише насіннєві ділянки.

Пшеницю «Мрії» не обійшли стороною і хвороби. Навесні спостерігали борошнисту росу, подекуди фузаріоз. Боролися з цими проблемами за допомогою фунгіцидів Альто Супер та Коронет.

Збирання урожаю пшениці тут планують почати у першій декаді липня.

Менеджер з продажу компанії «Бізон-Тех» Віктор Васьков розповідає, що загалом стан пшениці по Хмельниччині задовільний. Оскільки осінь була сухою, вже на початку вересня більшість господарств здійснили посів, що є оптимальним терміном для пшениці.

«По суті, до 20-го жовтня насіння лежало в ґрунті, не сходило, бо не було вологи. 20-го жовтня у нас випали перші за минулорічну осінь дощі, а 22-го жовтня вже господарства перестали сіяти, тому що не могли зайти в поле. 10-15-го листопада почалися перші сходи насіння. Бур’яни з’явились приблизно через день після сходів пшениці. Але холод, низькі температури і надмірна вологість не дали господарям внести пестициди з осені, щоб якось укріпити і підживити посіви — озимина зайшла в зиму в незадовільному стані. Ми вважали що 30% площ будуть пересіяні. Якщо глянути зараз на пшеницю, то в це вже не віриться. Здається, що це зовсім інша історія. Видно, що господарі працювали, підживляли пшеницю і захищали її від бур’янів», — розповідає Віктор Васьков.

Віктор Васьков

Експерт говорить, що об’їхав приблизно 20 тис. площ по регіону, але посіви пшениці чисті, а колос гарний, наповнений. Господарства буквально тиждень тому закінчили обробляти посіви від раннього фузаріозу колоса. Зараз готуються до підживлення колосу для того, щоб покращити якість. Побачене поле філії «Мрія», на якому ми побували, пан Віктор оцінює не зовсім схвально.

«Я це поле вважав би незадовільним. Власне, я передбачаю, що і насіння тут було десь масової репродукції, тому що в мене є питання по колосу, а також є питання до пестицидів, які були використані. Тому що спостерігаємо різний колос, є недогони. Щодо захисту цих полів також є питання», — коментує Віктор Васьков.

За нашими підрахунками, біологічна врожайність на оглянутому полі — 3-3,5 т/га.

Після тривалої розмови у полі, а також заїзду нашої команди на ще одну ділянку, ми вирушили до контори компанії, де, зокрема, відстоюється та ремонтується і вся сільгосптехніка «Мрії».

Окрім цього, нам розповіли, що на території вирощують кролів. Кажуть, їх утримують виключно для власних потреб працівників компанії, і аж ніяк не у промислових масштабах.

На завершення нашу велику АгроЕкспедиційну родину пригостили ситним комплексним обідом, після якого ми ледве стрималися, щоб не поїхати купатися у Дністрі. Але нас вже чекали у наступному місці, тож ми вирушили на Тернопільщину.

Насіння від «А» до «Я»

У селі Підзамочок, що у Бучацькому районі Тернопільської області, 11 років тому почав свою роботу насіннєвий завод ТзОВ «Бучачагрохлібпром». Щойно ми ступили на територію, як директор заводу Михайло Євусяк одразу ж повів нас територією заводу, влаштувавши міні-екскурсією. Аграрій говорить, що їхній завод став другим на Західній Україні, тому це велике досягнення. Раніше більшість людей протруювали насіння у себе вдома, а зараз же такі послуги надає «Бучачагрохлібпром».

І перша лінія заводу, якій вже 11 років, і друга, яка на два роки «молодша», оснащені обладнанням Cimbria (Данія).

«Cimbria — це світовий бренд і, якщо взяти цю лінію, то тут потужність 150 т/добу, а нагорі, де друга лінія — 250 т/добу. Виходить 400 т/добу на дві. Датське обладняння компактне і якісне. Хто приїжджає до нас, то не вірять, що цій лінії вже 11 років», — говорить Михайло Євусяк.

Вхід на завод

Також на заводі є лінія по очистці виключно олійних культур. Наразі у «Бучачагрохлібпром» на етапі завершення реєстрації три сорти гірчиці, а також вже мають власний ріпак — Бучацький, який проходить повний шлях на підприємстві: від вирощування до калібрування, доробки, протруювання і пакування.

Всього підприємство має 25 тис. га землі, з яких під насінництвом 4-4,5 тис. га. Вирощують насіння озимого ріпаку, ярої і озимої пшениці, ярого і озимого ячменю, гороху, сої. Цього року почали займатися ще й гібридизацією соняшнику. У планах додати до сівозміни ще й цукрові буряки та соняшник. Свої переваги над конкурентами пан Михайло бачить саме у тому, що завод має дві робочі лінії із сучасним оснащенням, які гарантують якість насіння.

Обладнання заводу

«Ми маємо дві лінії і якщо брати наших конкурентів, то у нас є перевага, адже ми можемо запускати одну лінію на безосту пшеницю, а другу — на остисту. І тоді завод може одночасно працювати і для такої, і для такої пшениці», — додає директор насіннєвого заводу.

Сезон планують розпочати через тиждень, але вже у «повній бойовій» до запуску.

Спеціаліст з агробізнесу ПАТ «Креді Агріколь Банк» Діна Сапич переконана, що вітчизняне насіння — це та ніша, яку сьогодні потрібно заповнювати.

«Протягом багатьох років сільськогосподарські підприємства України в значній мірі задовольняли потребу у насінні за рахунок імпортного постачання. Наявність імпортних складових в умовах стрімкого знецінення гривні призводить до суттєвого підвищення виробничих витрат. За таких обставин сільськогосподарські товаровиробники збільшують попит на вітчизняне насіння. Розширення площ посівів зернових культур в Україні також створює додаткову потребу у насінні. Таким чином, зростання попиту на насіння забезпечує сталу дохідність і перспективність даного бізнесу.

Чи є місце пшениці?

Є, і воно ключове. Під ярою і озимою пшеницею у «Бучачагрохлібпром» знаходиться найбільше площ — 22% (6,5 тис. га). У цьому напрямку підприємство зараз працює як з іноземною, так і з вітчизняною селекцією, у співвідношенні 70/30 відповідно. Якщо взяти українську селекцію, то тут співпрацюють з усіма інститутами, які є зараз в Україні. З іноземних вирощують австрійську Дунай-Агро, Заатбао, також працюють з компаніями Limagrain і KWS.

«Перевага іноземних селекційних центрів — це те, що вони мають своїх представників, менеджерів. На жаль, інститути не мають цих можливостей. Вони не проводять такі консультації, не співпрацюють з клієнтом так, як це роблять менеджери іноземних компаній. Тому мають і менше можливостей та меншу представленість», — говорить Михайло Євусяк.

Заступник директора по рослинництву компанії Тарас Швець розповідає, що у «Бучачагрохлібпром» працює вже 14 років. Підприємство свого часу починало з 1,5 тис. га, але з роками площі зросли. На сьогодні поля господарства розташовані в одному регіоні, але у трьох його районах.

Уся техніка обладнана GPS-навігаторами. Взагалі у полях працюють на сівалках Horsch (пшеницю сіяли сівалкою Horsch Pronto), тракторах Fendt, комбайнах Claas та тракторах компанії Сase. Близько п’яти років підприємство використовує дані з двох власних метеостанцій.

Михайло Євусяк

Попередниками під пшеницю в основному є ріпак, соя та горох. Інколи може бути і цукровий буряк. Обробіток грунту використовують різний: подекуди оранка, десь дискування.

Традиційно питаємо і про те, якою була весна 2017 року і для «Бучачагрохлібпром».

«Весна була тяжка, бо дуже холодна. Але з іншого боку ми все встигли, вологи було багато, все насіння увібрало вологу і добре зійшло. Потім, щоправда, пішли холоди. Не ризикували сіяти ми лише сою, чекали, поки пройшли холоди, а решту відсівали за графіком. Тяжко було, тому що коли треба було у квітні провести обприскування, було так холодно, що ми вибирали буквально по 2-3 години, щоб вийти в поле», — розповідає Тарас Швець.

Не менш складною була і осінь. 11 листопада випав сніг, але до 11 листопада в «Бучачагрохлібпром» встигли прибрати все з полів.

«В зиму заходили трішки тяжче, ніж в минулому році, тому що не було часу для вегетації, для кущення. Один листок цілий пшениці росте, а тут 11 листопада випав сніг і все зупинилося», — коментує директор насіннєвого заводу Михайло Євусяк.

Урожайність пшениці, як запевняють у «Бучачагрохлібпром» з кожним роком іде на збільшення. Збирають і по 10-11 т/га. Ключовий момент, від якого залежить урожайність — це насіння, потім вже обробіток грунту, захист і живлення. Цього року, говорять, «вистачить і 9-10 т/га». А от із досвіду згадують, що найбільше доводилося збирати 12,5 т/га пшениці.

Фунгіцидний обробіток Тарас Швець рекомендує проводити мінімум три рази.

Майбутнє за органікою

Михайло Євусяк до роботи у «Бучачагрохлібпром» працював дистриб’ютором. Ще тоді чоловік експериментував з органічними препаратами, і ставши директором насіннєвого заводу, не припинив експерименти. Він переконаний, що незабаром і тут впроваджуватимуть органічне землеробство. Наразі ж пан Михайло випробовує різні сорти пшениці та ячменю на органічних демоділянках. Побачити результати своїх експериментів запрошує і нашу команду.

«Тут немає ніякого обробітку, навіть бактерії не вносяться. Таким чином вивчається потенціал сорту. От коли я підберу цей сорт, тоді вже у більших масштабах його можна буде використовувати і в органічному виробництві. До нас науковці приїжджають, цікавляться. Україна зрештою повернеться до органіки, як і має бути, як і було 110 років тому», — розповідає аграрій.

Деякі ділянки дійсно вражають, адже навіть без жодних пестицидів мають і хорошу густоту, і налитий колос. А оскільки «Бучачагрохлібпром» розвиває і тваринницький напрямок та має три потужні молочні ферми, органічне землеробство для підприємства вже на крок ближче.

Процес переходу на органічне виробництво доволі складний і тривалий. Для цього потрібні окремі склади, спеціальна техніка. Тому поки що «Бучачагрохлібпром» на стадії переговорів та вивчення ситуації, але цей пункт вже позначили собі як обов’язковий до виконання.

Експрес «гонка» полями

Поля компанії розташовані недалеко одне від одного, максимальна відстань 30 км. Тому сідаємо в автомобілі і їдемо в поля. Спочатку дивимося поле, площею 45 га, де вирощують пшеницю сорту Колонія, компанії Limagrain. Потенціал цього сорту Михайло Євусяк оцінює у 10 т/га. Напроти також розкинулося поле «Бучачагрохлібпром». На 110 га росте озима пшениця сорту Дарунок Поділля. Тут очікують розаховують на урожайність 9 т/га.

Попутно пан Михайло розповідає, що коли прийшов працювати в компанію, тут вирощували 45 сортів пшениці. Аграрій одразу ж відкинув кілька позицій і поставився до лінійки сортів дуже серйозно. Тому зараз більшість із продемонстрованих полів дійсно вражають.

Наступне поле засіяли пшеницею сорту Каланча Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. У 2016 році з цієї пшениці отримали 10 т/га, не менше очікують і цього року. Попередником тут був ріпак. Ми ж порахували на цьому полі біологічну урожайність.

Каланча: густота рослин на м² — 470, середня кількість зерен у колосі — 70, маса тисячі зерен — 0,054. Таким чином, за нашими підрахунками, на цьому полі мають зібрати близько 12-14 т/га.

Після математичних маніпуляцій у полі, ми подивилися ще на пшеницю сортів Балатон та Мідас, які також не поступаються попередньо оглянутій пшениці. Минулого року ці сорти також давали урожай у межах 10 т/га. Тобто простежуємо хорошу тенденцію в урожайності, якою можна лише пишатися.

У виборі сортів для пана Михайла головне — стабільність сорту.

«Мається на увазі, щоб не було такого, що сьогодні одна врожайність, наступного року інша. Господарство останнім часом не має нічого проти української селекції, але вкладаючи гроші в різні культури, очікуєш, що буде і відповідна віддача. Цей критерій поки що може забезпечити саме іноземна селекція. От купую я насіння Колонії, і з року в рік маю рентабельність», — коментує Михайло Євусяк.

Менеджер з продажу компанії «Бізон-Тех» Віктор Васьков припускає, що проблема українських селекціонерів у тому, що закордоном з’являється один сорт раз на три роки, а в Україні це число значно більше. Утім, створили сорт, захистили дисертацію і забули. До речі, Михайло Євусяк переконаний, що потенціал кожного сорту насправді дуже великий і, може, навіть до кінця не вивчений.

«Ви ж знаєте, що для людини потенціал — 500 років? Так само і для сорту. Головне забезпечити хороші «здорові» умови росту: грунт, тепло і головне — якісний насіннєвий матеріал», — коментує аграрій.

Тож прислуховуйтеся до порад та шукайте стабільні рентабельні сорти. А нам вже час рушати далі, бо на АгроЕкспедиторів знов чекають у полях! Де саме? Читайте вже завтра.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою