Насіння соняшнику

АгроЕкспедиція Соняшник 2017. Черкаська область: АФ ім. Чкалова та Воля

АгроЕкспедиція «Соняшник 2017» 2 вересня 2017 629 0

Четвертий день нашої агромандрівки порадував сонячною і по-осінньому теплою погодою. Літо ми проводжали в Черкаській області, де відвідали агрофірму ім. Чкалова і «Воля».

Нам склали компанію експерти BASF, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank, а також PEUGEOT CITROЁN UKRAINE.

Разом із ними ми дізналися, як вирощувати соняшник в екстремальних умовах, але з аграрним гумором. А також побачили, з якого бур'яну можна пекти пироги. Запахло смачненьким?

Тоді ловіть свіжоспечений блог!

Соняшник Черкащини в цифрах

  • Становить 3,8% в загальноукраїнському виробництві.
  • Займає третє місце за обсягами посівних площ сільськогосподарських культур в цьому регіоні.
  • У 2017 р. загальна площа посівів олійних у сільськогосподарських підприємствах області становить 188,4 тис. га, що майже ідентично показником 2016 р.
  • Із 2016 р. обсяги виробництва соняшнику в регіоні склали 539,8 тис. т із середньою врожайністю 2,9 т/га.

А тепер поговоримо про особливості вирощування соняшнику в Черкаській області в поточному сезоні

  • Собачий холод. Однією з головних проблем у регіоні стала холодна погода навесні. У першій половині травня в регіоні був холодний суховій. Через низьку температуру і вітру рослини «гальмували» в вегетації, сходи були пізніми і слабкими.
  • Менше тепла — менше проблем. Для регіону головним шкідником завжди була совка. Але в цьому році у аграріїв із цим шкідником не виникло проблем, оскільки його поширенню перешкоджали холоди.
  • Рання атака. Що стосується хвороб, то особливістю сезону стало те, що септоріоз був помічений в першому періоді вегетації. Зазвичай ця хвороба проявляється у другому вегетаційному періоді, але нестача опадів і різка зміна температури повітря зробили свою справу. У підсумку через септоріоз листовий апарат був недорозвинений і рослини отримали менше харчування. За словами експертів, ризик втрати врожаю через цю хворобу може досягти 40%.
  • Спіймати момент. Холодний суховій також вплинув на внесення досходових гербіцидів. Через постійні вітри складно було «зловити момент» для їхнього внесення. У результаті на більшості полів гербіцид спрацював місцями, а десь і взагалі не спрацював. Зустрічаються посіви, яких не видно за двометровими бур'янами.
  • Дефіцит вологи. Крім двох перерахованих вище наслідків холодного суховію є і третій — вітер «висушив» верхній шар ґрунту. До всього цього додалося й те, що за весь період вегетації випало всього 120 мм опадів при нормі 440 мм.
  • Рання збиральна кампанія. У зв'язку з тим, що влітку в регіоні була спека, на багатьох полях соняшник дозрів завчасно або ж «згорів». Тому збиральну кампанію розпочали на два тижні раніше, ніж звичайно. За словами аграріїв, давно не було такого, щоб прибирати олійні в регіоні почали раніше вересня.

Технологія вирощування соняшнику в АФ ім. Чкалова

В останній день літа погода вирішила побалувати нас сонечком і теплом. Тому хорошим настроєм команда АгроЕкспедиторів зарядилася з самого ранку і вирушила в гості на перше підприємство — АФ ім. Чкалова.

Ще більше ми зраділи, коли нас зустріла головний агроном підприємства Алла Проскурня, адже жінки-агрономи на нашому шляху трапляються рідко. Зазвичай одна жінка-агроном на одну АгроЕкспедицію.

Алла Проскурня, головний агроном господарства ім. Чкалова

Алла Проскурня, головний агроном господарства ім. Чкалова

Налаштувавшись на цікаву бесіду, ми одразу вирушили в поля, щоб на місці ознайомитися з підприємством і оглянути посіви.

Як розповіла нам головний агроном, підприємство обробляє 1,5 тис. га. За 13 років, які Алла Проскурня працює в агрофірмі, тут вирощували весь набір сільськогосподарських культур: озиму пшеницю, горох, ячмінь, сою, кукурудзу, просо, гречку. Але з огляду на тенденції ринку від деяких культур довелося відмовитися.

«Сівозміни, якої мене вчили в університеті, ми не дотримуємося, оскільки не всі культури підходять як хороший попередник. Нас вчили, що соняшник повинен повертатися на одне і те саме поле не раніше ніж через 10 років. Але у нас зараз він повертається через 3 роки. Оскільки соняшник у нас найбільш рентабельний, ми сіємо його зараз найбільше», — розповідає головний агроном.

У цьому році на підприємстві вирощують 500 га соняшнику, 170 га озимого ріпаку, 220 га озимої пшениці, 130 га зернової кукурудзи, а також 120 га кукурудзи на силос, оскільки на підприємстві є 800 голів ВРХ.

З огляду на сформовані погодні умови, врожайність цього року на середньому рівні. Так, озимий ріпак дав 3 т/га на коло, озима пшениця — 4 т/га. Соняшник, зібраний на частині полів, поки що показує 2 т/га. Якою буде середня врожайність після завершення збирання, покаже час.

Соняшник на полі господарства ім. Чкалова

Поле соняшнику господарства ім. Чкалова

Зміщуючи акцент на олійні, розпитуємо про технологічні нюанси. На підприємстві віддають перевагу середньостиглим гібридам, зокрема селекції Syngenta — НК Неома, НК Конді, НК Бріо. Значну частину соняшнику вирощують за технологією Clearfield®.

«НК Неома ми вирощуємо з застосуванням гербіциду Євро-Лайтнінг®, і я дуже люблю цю систему. Немає турбот, раз обробив — і поля чисті. Але є кілька нюансів. Ми не можемо на всіх площах соняшнику працювати препаратом Євро-Лайтнінг®, мінімум 10% повинно бути вирощено за класичною технологією з урахуванням післядії», — розповідає Алла Проскурня.

На жаль, ми не змогли побачити посіви соняшнику за системою Clearfield®, оскільки його вже прибрали (врожайність 2 т/га). Але нам показали посів гібрида НК Бріо за класичною технологією.

Обробка ґрунту. Після збирання кукурудзи на силос восени проводили оранку. Потім провели ранньовесняну і передпосівну культивацію.

Посів. Сіяти почали рано — 3 квітня. Роботи проводили сівалкою Gaspardo з нормою висіву 75 тис./га.

У період появи сходів і вегетації погодні умови були несприятливі. У травні, коли соняшник був в фазі від двох до чотирьох листків, температура знижувалася до -5ºС, снігу не було, при цьому був сильний вітер. За словами головного агронома, посіви трохи підмерзли. Але потім через спеку «підтягнулися».

Система добрив. Одночасно із посівом вносили в ряди нітроамофоску в нормі 100 кг/га.

Система захисту. Від бур'янів вносили досходовий гербіцид з діючою речовиною S-метолахлор і тербутілазін в нормі 400 мл/ га.

«У цьому році гербіцид спрацював не на всіх полях, оскільки була холодна і дуже суха весна. Щоб створився гербіцидний «екран» на поверхні грунту, необхідна середня добова температура більш +15ºС. А на момент внесення температура була +10ºС, а опадів взагалі не було. Тому з бур'янами в цьому році є проблеми», — коментує Алла Проскурня.

Що стосується фунгіцидної і інсектицидною обробки, то її не проводили, оскільки не було гострої необхідності. Таку технологію застосовують до всіх гібридів, крім тих, що вирощують за системою Clearfield®.

Оглянувши поля, ми не помітили слідів пошкоджень шкідниками. Із комах ми знайшли багато попелиці, але, як запевнили нас експерти, вона не завдасть шкоди врожаю.

Також ми помітили, що на полі дійсно місцями погано спрацював гербіцид. Цікаво, що в посівах, крім звичних бур'янів, ми знайшли дурман. У АгроЕкспедиціі Соняшник 2017 нам уперше трапляється ця рослина. Але, забігаючи наперед, скажемо, що не востаннє.

Збиральна кампанія. Оцінивши ступінь дозрівання культури, Алла Проскурня сказала, що збирання урожаю на цьому полі будуть починати через два-три дні. Її прогноз по врожайності — близько 2 т/га. Такі ж прогнози дає менеджер з продажу в Черкаському регіональному підрозділі компанії «Бізон-Тех» Роман Голяка.

«Так, тут є трохи попелиці, але якби застосували інсектицид, то вбили б бджіл, було б менше запилення, тому з цим потрібно бути обережним. Хвороб тут майже немає, чому посприяла погода. Якщо ж давати оцінку поля в цілому, то за 5-бальною шкалою я оцінюю його на четвірку. Тут пройшла буря, але з урахуванням погодних умов, ці посіви перебувають у хорошому стані. Я вважаю, що врожайність тут буде на рівні 2 т/га», — коментує експерт.

Якість майбутнього врожаю ми оцінювали на зуб і сміливо можемо заявити, що насіння смачне. Наші слова підтверджує навіть місцевий пес, який також любить соняшникове насіння і у нас на очах з'їв цілу жменю.

Ми б залишилися ще поклацати насіння та поговорити про життя підприємства, але попереду нас чекало наступне господарство. Тому традиційно — подарунки, фото, прощальні обійми і дорога далі!

Технологія вирощування соняшнику на підприємстві «Воля»

Наступним пунктом призначення на нашому маршруті в Черкаській області було село Бубнівська Слобідка. Тут нас чекали директор агропідприємства «Воля»  Володимир Пономаренко й головний агроном Олександр Левчик. Із перших хвилин знайомства ми відразу зрозуміли: потрапили на підприємство, багате гумором, тому не занудьгуєш.

Як розповів Володимир Пономаренко, свого часу власники визначили для себе концепцію вирощування «борщового набору».

Володимир Пономаренко, директор господарства

Володимир Пономаренко, директор господарства «Воля»

«Набір» не вийшов, так як досвід вирощування деяких назв культур був невдалим. Зокрема, не дуже вдало вйшло вирощувати капусту. З одного боку, посівний матеріал виявився неякісним, з іншого — в господарстві не було поливу, що негативно вплинуло на результат.

Також «набили гуль» і з часником. Але від овочівництва не відмовилися, і зараз тут вирощують картоплю, моркву і столовий буряк. Для отримання більш високих результатів овочі вирощують під зрошенням: є 4 дощувальних машини «Фрегат» і 4 — Valley.

З оброблюваних підприємством 2,3 тис. га під картоплю в цьому році відвели 300 га, під моркву — 30 га, під буряк — 15 га. Під кукурудзою в цьому сезоні зайнято 850 га, під соняшником — близько 400 га, під пшеницею — 515 га, сої виділили 180 га.

На підприємстві нам вдалося побачити техпарк і навіть здалеку поспостерігати за процесом збирання врожаю картоплі. Але основне, за чим приїхала АгроЕкспедиція, звичайно, був соняшник.

Олійною культурою засіяно кілька масивів. Детальніше ми оглянули одне поле, але по дорозі до нього «зустріли» поле соняшнику, на якому за лободою білою сам соняшник не дуже було й видно. Звичайно ж, ми запитали про нього агронома, але про це трохи пізніше. А поки знайомимося з полем, яке нам надали для аналізу.

Оглянувши поле, подекуди між посівів ми побачили «сторонніх» мешканців. Наприклад, зустрічається паслін. Його дрібні ягідки вже дозріли і чорніли місцями в міжряддях соняшнику.

«Мама мені розповідала, що з пасльону такі пироги виходять! Колись ними рятувалися від голоду», — сказав директор Володимир Пономаренко, відволікаючись від розповіді про основні вирощувані культури.

До слова, Володимир Пономаренко — невичерпна криниця всіляких агрономічних історій і анекдотів. Навіть про проблеми він примудрявся розповідати з гумором. Одразу видно, що це людина з чималим досвідом і професійним підходом до справи, не боїться експериментувати.

«А в аграрному бізнесі без гумору — ніяк! Інакше і посивіти можна», — говорить між жартами директор.

І кадри підбирає відповідні. Очевидно, що молодий головний агроном підприємства Олександр Левчик разом із директором — відмінна команда. І вже його ми детально розпитали про всі нюанси вирощування культури, щ нас цікавить, зокрема, на розглянутому нами поле площею 117 га.

Олександр Левчик, головний агроном господарства «Воля»

Олександр Левчик, головний агроном господарства «Воля»

Попередник — кукурудза на зерно. За словами головного агронома, на підприємстві намагаються так організувати сівозміну, щоб соняшник не потрапляв на одне й теж поле хоча б 3-4 роки.

Обробка ґрунту. Змолотили кукурудзу, провели подрібнення стерні, задискували дисковою бороною і виконали осінню оранку трактором John Deere 150 з оборотним 5-корпусним плугом. Потім навесні закрили вологу, провели дискування тієї ж технікою.

Посів. Почали сіяти 14 квітня. Використовували 16-рядну сівалку Horsch Maestro. Після посіву провели каткування. Сіяли з густотою 65 тис./га і шириною міжряддя 75 см.

Гібрид. На даному полі посіяний гібрид НК Бріо, насіння протравлені Круїзер. За словами головного агронома, останнім часом тут беруть тільки оброблене насіння Круізер, так як є проблема з дротяником. Узагалі, під цим гібридом — велика частина з 400 га соняшнику. Під гібридом Естрада — усього 63 га.

«Бріо нам підходить по врожайності. Але головне, що він середньостиглий. А нам це якраз необхідно, так як після нього піде озима пшениця, так що соняшник треба раніше прибрати, щоб підготувати під неї ґрунт», — уточнює Олександр Левчик.

Система добрив. За 10 днів перед посівом вносили безводний аміак по 100 кг. А при посіві давали 150 кг діаммофоски (8:20:30). Також у фазі зірочки додали амінокислоти (Терра-сорбіт в нормі 1 л/га), сульфат магнію по 5 кг/га. Разом із фунгіцидом вносили бор з нормою 1 л/га.

Система захисту. До сходів вносили ґрунтовий гербіцид Примекстра TZ Голд в нормі 4,5 л/га з додаванням ад'юванта Роубек. У фазі 6 справжніх листків внесли Челендж по 1,5 л/га, так як пішла лобода біла і суріпка. У фазі зірочки вносили фунгіцид Піктор (0,5 л/га).

«Що стосується фунгіцидної захисту соняшнику, у BASF на соняшник зареєстровано 2 фунгіциду — Ретенго і Піктор. Якщо проводиться одне внесення (як в цьому господарстві), то рекомендуємо більш потужний Пиктор. Він сильніший, складається з двох діючих речовин — боскалід і дімоксістробін. Якщо подивитися сусідні поля, то у тих, хто не застосовував фунгіциди, соняшник практично згорів, листкової поверхні майже немає. Тут же ми бачимо досить здорові рослини, тобто тактика захисту була обрана правильно», — прокоментував побачене регіональний менеджер у Черкаській області компанії BASF Олександр Бєлік.

На цьому полі запланували провести десикацію 5 вересня, а 15-20 вересня — заходити технікою для обмолоту.

«Зараз на полі — це бур'ян. Соняшником він стане вже на току», — сказав директор компанії «Воля» Володимир Пономаренко на наше питання про врожайність.

Утім головний агроном все-таки озвучив свої очікування. Він розраховує зібрати на даному полі не менше 3,2-3,4 т/га.

Скільки вдасться зібрати на вищезгаданому полі з лободою, рахувати не беруться. Чому так вийшло, пояснив Олександр Левчик.

«На жаль, не спрацював гербіцид. У першу чергу — через складні погодні умови. Плюс нестача техніки для обприскування, щоб швидко зреагувати на проблему. Адже ми перше поле обробили і все вийшло нормально, більше хвилювало друге поле, де бур’яни після першої обробки все-таки пішли в ріст. По першому полю ми ще раз пройшлись і проблему вирішили, а от обробити друге не встигли, пішов дощик, і лобода одразу ж активно почала розростатись. А обробляти не можна, фаза розвитку соняшника вже не дозволила. Так і залишили», — говорить він.

До речі, практично усі погодні проблеми цього року не оминули і господарство «Воля». І весняні заморозки, і літня спека, і тривала посуха. Але додалися й свої нюанси.

«Коли сіяли, було сухо, але в принципі зерно лягало у вологий ґрунт. А ось коли вносили гербіциди, була вже справжня посуха, а тут ще й вітер сильний та досить низькі температури. Це також позначилось на ефективності ЗЗР. В цілому на протязі періоду вегетації соняшника дощ йшов разів зо три. При цьому випадало 15-20 мм, не більше», — розповідає головний агроном.

Уважно оглянули це поле і наші консультанти. Їм було що сказати та порадити спеціалістам господарства.

«Уже 2 роки поспіль ми бачимо, що ґрунтові гербіциди працюють не надто добре. У минулому році позначилось перезволоження, у цьому році — перепади температур. Для їхньої роботи потрібні відповідні волога, температура, структура ґрунту. У той же час у нас є препарати Стомп та Фронтьєр Оптіма. Бакова суміш. Вони більш ефективні в таких ситуаціях. Порівняно з конкурентними продуктами, той же Фронтьєр не потребує багато вологи. А у наступному році повинен вийти новий препарат Акріс. У посушливих умовах він буде працювати ще краще», — говорить регіональний менеджер у Черкаській області компанії BASF Олександр Бєлік, .

Олександр Бєлік, регіональний менеджер по Черкаській області компанії BASF

В цілому ж експерти оцінили посіви гібрида Бріо як оптимальні, соняшник виглядає досить непогано. Є небагато попелиць та лободи білої, але на кінцевому результаті їхня наявність не позначиться.

Як ми зрозуміли, господарство рухається у правильному напрямку. Відновлює на своїх землях зрошувальні системи, намагається не відставати від останніх тенденцій у землеробстві.

Тут уважно вивчають можливість систем точного землеробства та поступово запроваджують їх у себе. Так, для потреб «Волі» придбали кілька дронів, і тепер агрономи можуть бачити більш чітку картину з посівами у будь-якій точці поля.

Ми ще довго спілкувалися з гостинними господарями, зокрема, розпитали їх про вирощування овочів. Але про це розповімо згодом.

А зараз нам вже час рухатись далі, адже попереду чекають господарства Київської області.

Скоро напишемо звіт із полів центрального регіону!

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою