Сільгоспвиробник завжди зацікавлений у високій врожайності кукурудзи. Всі зусилля фермера будуть спрямовані на збільшення основного показника – маси зерна з одиниці площі. Способи отримання високої урожайності загальновідомі: сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, високий рівень агротехніки та гарний гібрид. Але в цих дуже загальних твердженнях ховаються безліч нюансів. Збільшення прибутку з гектару кукурудзяного поля неможливе без розуміння біологічних особливостей цієї культури. Для щорічних високих врожаїв виробничнику не слід покладатися тільки на гарну погоду в сезоні. Так само не можна бути впевненим, що один вибраний гібрид буде з року в рік стабільно давати високий вал зерна. Якщо система вирощування кукурудзи інтенсивна і рівень агротехнології досить високий, то наступним кроком є підбір оптимальних схем вирощування – строків сівби, норм висіву тощо. Звичайно, кожен гібрид по-різному реагуватиме на зміни технології вирощування, але структура врожайності кукурудзи на зерно є незмінною і складається з кількості продуктивних рослин на одиницю площі та маси отриманого зерна з рослини. Пропоную розглянути вплив даних факторів на урожайність кукурудзи.

Питання «Яка густота стояння буде оптимальною?» щороку стоїть перед фермером. Якщо ґрунтово-кліматичні умови дуже комфортні, то прогадати з цим показником важко. Більшість сучасних гібридів мають широкий діапазон оптимуму густоти стояння за рахунок гарної компенсаційної здатності (формування більшої кількості зерен в ряду, вищої маси 1000 зерен, формування 2-го качана). Селекційні програми насіннєвих компаній спрямовані на те, щоб поєднати в гібриді високу продуктивність кожної рослини та толерантність до загущення. Чим більша продуктивність кожної рослини, тим більший діапазон оптимуму кількості рослин на одиницю площі. Зрозуміло, що занадто низька або занадто висока густоти посівів будуть мати негативний вплив на врожайність. Загущені посіви часто уповільнюють появу приймочок на качанах (протерандрія). Особливо загущення шкідливе при дефіциті ґрунтової вологи в посушливий період.

На рисунках 1 і 2 яскраво видно реакцію зубовидного гібриду КВС 2370 ^{ФАО 280} на різні погодні умови вирощування протягом двох років в одній місцевості (Полтавська область, Миргородський район). В 2017 р. посушливому році (105 мм опадів) максимальна врожайність була 6,2 т/га і це при густоті 58 тис. рос./га. В 2016 р. при 286 мм опадів даний гібрид сформував максимальну врожайність 10,4 т/га при достатньо високій густоті стояння рослин на гектар 94 тис. Мінімальна врожайність була не нижчою 9,6 т/га.

Аналогічна реакція на посушливий сезон 2017 року гібрида КЕЛТІКУС ^{ФАО 270}. Найвища врожайність становила 5,3 т/га на найменшій густоті.

 

Різниця в максимальній урожайності між 2016 і 2017 роках становить 5 т/га. У сприятливий 2016 рік КЕЛТІКУС ^{ФАО 270} показував високу врожайність як при низьких густотах, так і при підвищених – на рівні 10,3 т/га. Це вказує на те, що гібрид гарно пристосовується до широкого діапазону густот.

Істотний спад врожайності в обох випадках у 2017 році підтверджує науково доведений факт – погодні умови та густота стояння є більш впливовими факторами, ніж мінеральні добрива чи рівень агротехніки, якими б високими вони не були. В дослідженнях угорських вчених був вивчений вплив цих факторів. На лучному чорноземі із середнім вологозабезпеченням підвищення кількості рослин на одиницю площі було результативнішим щодо врожаю порівняно із внесенням мінеральних добрив. Особливо істотну роль має запас доступної для рослин вологи в ґрунті під час вегетації. Для культури має більше значення не сумарна кількість опадів за вегетаційний період, а саме наявність такої вологи в критичні для кукурудзи періоди: коли відбувається перехід на живлення власних коренів, під час цвітіння та під час наливу зерна.

Отже, можна зробити висновок, що в зоні достатнього вологозабезпечення збільшення густоти вирощування гібрида КВС 2370 ^{ФАО 280} буде призводити до підвищення урожайності. Це стосується і вирощування даного гібриду на зрошенні, оптимальною густотою буде 100 тис. га. Водночас, діапазон оптимальних густот для одного й того ж гібриду в зоні з недостатнім вологозабезпеченням звужується.

Якщо погодній фактор є майже не контрольованим для виробника (за виключенням технології із зрошенням), то агротехнічні прийоми можуть також збільшити врожайність. Наприклад, оранка підвищує продуктивність кожної окремої рослини і цим самим збільшує шанс отримати вищий врожай у посушливий сезон при загущених посівах. Якщо порівняти оранку з глибоким рихленням, то перша у дослідах ефективніша.

Ущільнення посівів різною мірою змінює елементи структури врожаю кукурудзи. Зміна густоти стояння рослин майже не впливає на кількість рядів у качані. Цей елемент – більше генетична риса кожного гібриду. Густота стояння сильно впливає на масу 1000 зерен, довжину качана та кількість зерен в ряду. Ці показники будуть знижуватися і реакція на загущення для всіх гібридів кукурудзи буде однаковою, оскільки це вже біологічна риса. Але при вивченні оптимальних густот треба чітко розуміти, внаслідок яких чинників маємо зменшення маси зерна на господарсько-цінному качані. Тобто не можна плутати зменшення розміру качана внаслідок загущення із зменшенням зернівок і їхньої кількості через абортацію, незапиленість у посушливий період.

На рис. 5 видно, як формується качан при різних густотах стояння рослин на одиницю площі. Гібрид КЕРБЕРОС ^{ФАО 310} на найнижчій густоті – 67,0 тис. рос./га мав качани з 45-47 зернами в ряду, а при густоті – 82,0 тис. рос./га – з 35-37 зернами. Але в обох густотах кількість рядів однакова. Найвищої врожайності – 10,1 т/га, вдалося досягти при густоті стояння 79 тис. рос./га.

Гібрид  КВС 2370 ^{ФАО 280} прореагував на загущення більш різко. При найбільш густому (97,5 тис. рос./га) та найрідшому (67,0 тис. рос./га) посівах він утворив качани з 26 зернами в ряду та 42 зернами в ряду відповідно. У всіх густотах були качани з 16 рядами зерен. А при густоті стояння 94,0 тис. рос./га був максимум врожайності – 10,4 т/га. Обидва гібриди мали майже однакову максимальну врожайність – 10,1-10,4 т/га.

Дане дослідження показує, що зменшення довжини качана в товарних посівах може бути доречне тоді, коли воно зумовлене не шкідливими чинниками, а саме підвищеною густотою. І що зменшення числа зерен в ряду не завжди веде до зниження врожаю, якщо на полі правильно витримані умови вирощування для культури. Також ніколи не слід покладатися виключно на візуальну оцінку качанів для визначення потенційної врожайності. Вона досить часто є помилковою і ми недооцінюємо врожайність, коли бачимо качани невеликого розміру. При цьому потрібно враховувати додатково масу 1000 зерен, густоту стояння та кількість зерен з качана.

У своїх дослідженнях ми вивчали вплив маси 1000 зерен на вологовіддачу. На основі отриманих даних можна говорити, що дрібніше зерно має кращу динаміку віддачі вологи. Гібрид КАНЬЙОНС ^{ФАО 230} був посіяний у 2017 році у двох локаціях – Чернігівській і Тернопільській областях з чотирма різними густотами. Закономірно, що при підвищенні густоти зменшуються комфортні умови для кожної рослини і вона реагує зменшенням качанів, і зменшенням розміру самих зерен. Результати досліду показують, що із ростом густоти маса 1000 зерен зменшується. Вологість зерна при обмолоті була нижчою при густоті 95,5 тис. рос./га ніж при 54 тис. рос./га. На графіках 7 і 8 видно, що показники вологості зерна та маси 1000 зернин є прямопропорційними.

Змінюючи норму висіву, можна регулювати масу 1000 зерен і, відповідно, прискорювати чи уповільнювати вологовіддачу зерна одного і того ж гібрида кукурудзи. Маса 1000 зерен – це ще один фактор, змінюючи який можна впливати на якість урожаю і величину кінцевого прибутку.

Проаналізувавши проведені дослідження, можна зробити висновок, що ми здатні корегувати урожайність, вологовіддачу та масу 1000 зерна, знаючи реакцію гібрида на погодні умови та агротехніку. Тому під час вирощування кукурудзи не потрібно орієнтуватися тільки на урожайність, а проводити щорічний аналіз стану гібриду саме у ваших умовах вирощування. Візуально по качану можна зробити висновок, що відбулося під час вегетації і як гібрид на це зреагував. Відповідно, якщо даний гібрид буде вирощуватися в наступному сезоні, провести деякі корективи, за необхідності, наприклад, норми висіву. Таким чином ми зможемо зменшити ризики зниження врожайності, а відповідно підвищити прибутковість. 

© Каламбет Віталій, фахівець з агросервісу відділу кукурудзи та олійних культур ТОВ «КВС-УКРАЇНА», Kurkul.com, 2017 р.