АгроЕкспедиція Посівна 2018

АгроЕкспедиція Посівна 2018. Черкащина: Дніпро, Аскольд-Агро та Батьківщина Шевченка

АгроЕкспедиція «Посівна 2018» 27 квітня 2018 319 0

З Дніпропетровщини наша команда швидко транспортувалася на Черкащину, де пройшов третій день АгроЕкспедиції Посівна 2018. Цього разу ми вирішили розділитися на два екіпажі, щоб оглянути більше господарств цього регіону.

На Черкащині, як і по всій Україні, чекають дощів. Утім такі популярні в південних областях технології збереження вологи, як no-till або strip-till тут використовують не так часто. Хоча постійно роблять ставку, якщо і не на толерантні до посухи культури (є місце і для експериментів), то на сорти і гібриди, здатні виживати і давати хороший врожай навіть при мінімальній кількості опадів.

Екватор АгроЕкспедиції ми перетнули у невеликих господарствах «Дніпро», «Аскольд-Агро» та побували на полях підрозділу агроіндустріального холдингу МХП.

Представники компаній «Август-Україна», «Бізон-Тех» і Credit Agricole Bank традиційно супроводжували нас у польових інспекціях.

Посівна в Черкаській області в цифрах:

  • У 2017 році посівні площі регіону, за даними Держстату України, охоплювали 1188,6 тис. га.
  • У цьому сезоні, згідно з прогнозом Мінагропроду, аграрії Черкащини мають намір посіяти з числа ярих культур 367,9 тис. га кукурудзи на зерно; 199 тис. га соняшнику і 133 тис. га сої та по 16,2 тис. га гороху і цукрових буряків.
  • Під урожай 2018 року аграрії області засіяли 196,2 тис. га зерновими озимими.
  • Озимої пшениці посіяно 181,5 тис. га, отримано 100% сходів. За даними на початок березня 95,3% посівів перебували в доброму та задовільному стані.
  • Озимий ріпак сіяли на 35,4 тис. га та отримали 100% сходів. З огляду на сприятливі умови для вегетації ріпаку, аграріям навіть доводилося використовувати регулятори росту. Весну 91% посівів зустрічали в хорошому і задовільному стані.

Основні тенденції посівної кампанії в Черкаській області:

Мало опадів. Регіон із зазвичай середніми показниками опадів у 2017 році відчув їх різкий дефіцит — менше 300 мм на рік. Є побоювання повторення ситуації і в поточному сезоні, адже зі старту посівної жодного дощу так і не пройшло.

«Блюдця» на полях. Різкий перехід від сніжного березня змінився пізньою справжньою весною. Підсумок — швидке танення снігу і утворення цілих озер посеред полів озимини.

М'яка зима — рослинам в мінус. Теплі зимові місяці з одного боку, допомогли озимим, особливо ріпаку, добре перезимувати. Але разом з ними успішно перезимували і збудники ряду хвороб, а також основні шкідники озимих.

Запізнілий старт весняної посівної. Кампанія з посіву ранніх ярих культур  відстала від звичайних термінів на два тижні. Це наслідки пізньої весни і перезволоження грунту.

Період між термінами посіву ранніх і пізніх культур катастрофічно скоротився. Цьому сприяло швидке прогрівання грунту. Більше того, в міжряддях озимої пшениці можна побачити, як розростаються тріщини на грунті. Це одночасно підганяє аграріїв швидко проводити посівну, поки в грунті ще є запас вологи.

Метеодані по Черкаській області в жовтні 2017-березні 2018 рр., за даними «Август-Україна». 

«Дніпро»: no-till і класика по черзі

Підприємство має чотирипільну сівозміну: пшениця, ріпак, горох і соняшник. Кілька років тому ще була соя, але від неї відмовилися і тепер на 3,5 тис. га практично в рівній пропорції вирощують вищевказані культури.

У господарстві «Дніпро» вже третій рік активно практикують технологію no-till, закуповують для цього спеціалізовану техніку, перенавчають людей і експериментують. Але, що важливо: переходити на неї повністю не збираються. Чергують no-till і класику.

Землі господарства розташовані на території двох областей: Черкаської і Кіровоградської, тому техніці доводиться постійно курсувати між регіонами.

До речі про техніку. Її на підприємстві досить для того, щоб встигати вчасно обробити землю. Особливу увагу тут надають сівалкам: Vaderstad з шириною захвату 3, 4 і 8 метрів; Amazone; 12-рядна сівалка Kuhn і новий посівний комплекс Mzuri.

У техпарку господарства є різні за потужностями та брендам трактори. На підприємстві намагаються підібрати ідеальну для себе модель: великий New Holland Т8040, потужний Jоhn Deere, гусеничний Caterpillar MT865C Challenger, а для менших полів — Case 110. Три роки тому придбали комбайни: тут зійшлися в думках і купили кілька машин Claas Lexion 580.

З останніх бажаних обновок господарство планує придбати самохідний обприскувач, адже причіпний Hardi є, але іноді всі площі одним «махом» обробити не виходить.

В останні роки намагаються активно розширювати парк і випробовувати різноманітну техніку, щоб знайти те, що оптимально підходить для господарства і технології no-till.

Горох: технологія

Попередник і обробіток грунту. У минулому році на цьому полі стояв соняшник, мульча якого стала хорошою основою для нинішньої культури. Вона стояла всю зиму і половину весни, тим самим максимально зберігши вологу для гороху, який посіяли всього два тижні тому сівалкою Vaderstad.

Насіння гороху вирішили взяти вітчизняне — сорт Готівський, інституту фізіології рослин і генетики НААН. Їх придбали в минулому році для висіву демо-ділянок. На той момент отримали врожайність 4,5 т/га.

Для того, щоб підготувати грунт на цьому полі під горох, під попередник внесли калій і нітроамофоску. Крім того, насіння обробили інокулянтами. За системою добрив на цьому полі і під цю культуру більше нічого використовувати не будуть.

Захист рослин. У першу чергу, в господарстві планують внести гербіциди, щоб падалиця і бур'яни не встигли нашкодити посівам. Для цих цілей будуть використовувати Агрітокс у нормі 0,5 л/га.

Також має бути інсектицидна обробка, а то і дві, тому що агрономи побоюються появи брухуса. У фазі цвітіння внесуть фунгіцид, але з препаратом поки не визначилися.

«Зараз такий широкий вибір засобів захисту рослин, що все не згадаєш, тому ми консультуємося зазвичай з представником «Бізон-Тех», які нам підказують і радять, що застосувати в тій чи іншій ситуації», — розповів виконавчий директор підприємства «Дніпро» Василь Курій.

На підприємстві вже декілька років використовують систему супутникового моніторингу Cropio. Не завжди у агронома є час об'їжджати всі поля, тим більше, що вони розташовані в різних областях. Ця система дуже виручає, адже стежити можна за всім і відразу. Єдиний нюанс, за словами Василя Курія, — старшому поколінню доводиться освоювати нові технології.

Озимий ріпак

Порівняно з Миколаївською областю, ріпак у цій місцевості ще молодий, зелений, цвісти ще навіть не збирається. У господарстві віддають перевагу насінню Pioneer і Lembke Шрек.

Посів у нормі 500 тис./га провели в третій декаді серпня, де до цього була пшениця.

Система добрив. З осені було внесено 1 л/га бору, 150 кг/га нітроамофоски, така ж доза суперфосфату (19,5% фосфору, 30% сірки, 0,2% бору, 0,2% цинку). Уже навесні додали 150 кг/га аміачної селітри і сульфат амонію у нормі 120 кг/га.

Система захисту. Восени використовували фунгіцид з ретардантними властивостями на основі тебуконазолу в нормі 1 л/га, а також грамініцид з діючою речовиною хізалофоп-П-етил. Від совки внесли Нурел Д, 1 л/га.

Після зими внесли фунгіцид на основі карбендазиму у нормі 0,6 л/га, а також 0,8 л/га Нурел Д. Через 3-4 дні планують застосувати інсектицид від квіткоїда.

Наразі стан ріпаку оцінюють як задовільний.

Найбільше, чого побоюються в господарстві — не хвороби і шкідники, а екстремально високі температури і нестача вологи, адже, як сказав Василь Курій: «Парасолькою ти рослини не прикриєш!»

«Аскольд-Агро»: працюємо інноваційно

Наступною точкою в нашому маршруті стало м. Жашків Черкаської області, де ми зустрілися з молодим агрономом із захисту рослин сільгосппідприємства «Аскольд-Агро» Дмитром Маляром.

Попутно контролюючи за допомогою системи моніторингу Cropio посів кукурудзи на одному з полів, наш співрозмовник познайомив нас з історією і сьогоденням підприємства з земельним банком 2,5 тис. га.

Засноване в 2001 році, підприємство «Аскольд-Агро» використовує традиційні технології обробітку грунту — глибоку оранку і глибоке розпушування. Основними ж культурами в сівозміні в цьому році стали кукурудза (1040 га), соя (976 га), цукровий буряк (226 га), а також озимі — пшениця (201 га) та ячмінь (52 га). До слова, щоб продовжити займатися цукровим буряком господарство відмовилося від соняшнику. Вирощений буряк «Аскольд-Агро» реалізує на Іллінецький цукровий завод.

До розмови приєднався менеджер Черкаського регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех» Валентин Танцюра і зазначив, що за розвитком цього підприємства цікаво спостерігати. Тут не економлять на дотриманні агротехнології при вирощуванні цукрового буряка, а це дає свої результати.

«За моїми спостереженнями, цукровий буряк в «Аскольд-Агро» ніколи не давав менше 60-65 т/га. Такі господарства, де вибирають якісне насіння, дотримуються технологічної карти і використовують ефективні системи удобрення та захисту посівів, завжди дсягають високих врожаїв», — каже Валентин Танцюра.

Не відставати технічно

Парк сільгосптехніки в «Аскольд-Агро» поповнюється щорічно. У числі останніх придбань — вже цього року два трактори John Deere 8370R, а в минулому сезоні з'явився новий самохідний обприскувач New Holland SP 275 F. Наразі господарство забезпечене й іншою необхідною сільгосптехнікою, включаючи власні машини для збирання цукрового буряка ROPA. Є і сівалки точного висіву Vaderstad Tempo F8 і Kuhn PLANTER II, та повний комплекс землеобробної техніки.

Техніка підприємства не тільки працює над виконанням завдань в «Аскольд-Агро», а й здається в оренду в сусідні господарства.

Основна сільгосптехніка агропідприємства інтегрована з системою супутникового моніторингу, що дозволяє тримати руку на пульсі її роботи і ефективності. У господарстві тільки починають впроваджувати і налаштовувати цю систему. Дмитро Маляр розповів, що з її допомогою керівництво може отримувати повні звіти про всі поля, збирати дані, доповнювати їх своїми фотографіями з полів і коментарями.

«У попередні роки мені доводилося заводити купу паперових папок, підшивати туди фотографії, звіти, а зараз все це робиться за допомогою спеціального програмного забезпечення. І доступ до нього маю не тільки я, але і головний агроном, керівництво підприємства. Плюс, доступність NDVI-знімків», — розповідає про перший досвід роботи з Cropio Дмитро Маляр.

За цікавою розмовою час пролітає непомітно, так і в нашому випадку. Тому оперативно вирушаємо зробити кілька технологічних знімків в поля, адже другий день для нашого першого екіпажу добігав кінця.

Озима пшениця

Поки кукурудзу сіють на сусідньому полі, наш погляд приваблює хвиляста від вітру-суховію поверхня посівів пшениці селекції DSV і KWS. А ось сам грунт дещо засмучує, адже неозброєним оком видно, що йому не вистачає вологи.

«В цілому посіви озимої пшениці перезимували добре. Вегетація зупинилася в третій декаді листопада, а відновилася приблизно 12 березня. В цілому рослини розкущені.  Зустрічається 3-5 пагонів з одного зерна. Все залежить від сорту: Самурай краще кущиться, Кубус — не так сильно. Але на фініші вони обидва дають приблизно однакові результати», — розповідає Дмитро Маляр.

Терміни посіву та підготовка грунту. У зв'язку зі змінами в структурі сівозміни деякі поля під урожай 2018 року довелося посіяти по монокультурі. Зокрема, так сталося з озимою пшеницею.

Посів проводили з 17 по 21 вересня 6-метровою сівалкою Horsch Focus. Цьому передувало дискування.

Система живлення і захист. Озиму пшеницю в «Аскольд-Агро» сіють з одночасним внесенням мінеральних добрив — діамофоски. Але якщо в 2016 році вносили 200 кг/га, то в восени минулого року — вдвічі менше. Підставою для цього стали отримані результати аналізу ґрунту.

Що стосується захисту, то насіння спочатку додатково протравлювали, а також використовували ефективні гербіциди та не менше двох фунгицидно-інсектицидних обробок.

А тим часом нам залишилося подякувати Дмитру Маляру за надану інформацію про хід посівної в «Аскольд-Агро» та вручити подарунки і сувеніри від наших партнерів і АгроЕкспедиції, включаючи і наш календар для справжніх аграріїв.

Батьківщина Шевченка: під крилом МХП

Як ми вже зазначали на початку, команда агроекспедиторів посилилася другим екіпажем, який поїхав оглядати посіви на батьківщину Кобзаря — в агрофірму «Батьківщина Шевченка». Підприємство входить до філії «НВФ «Урожай» (агроіндустріальний холдинг МХП) і обробляє 6 тис. га землі в Звенигородському районі Черкаської області.

Біля техпарку господарства нас зустрів директор Василь Щербатюк, і «передав» нас у надійні руки головного інженера Віталія Стогнія. Частина техніки в полях, але дещо ми  все ж таки зловили в об'єктив: нову сівалку Harvest Ultraplant Series 40, яку збирали на наших очах, трактор New Holland T8390, кілька одиниць ґрунтообробної техніки та сівалок, а здалеку нам кинувся в очі ефектний Fendt 1050 Vario.

«Техніка незрівнянна: 500 кінських сил, повний фарш, автономна підкачка коліс, навігація вбудована в трактор. Трактористу тільки і потрібно, що завести Fendt на лінію, а далі він все робить сам», — ділиться враженнями головний інженер.

Загалом господарство повністю укомплектоване, але при узгодженні з центральним офісом деякі позиції планують оновити. Тут посилено працюють над оптимізацією та підвищенням ефективності роботи як самої техніки, так і людей.

Далі переходимо до кабінету до Василя Щербатюка, де на почесному місці висить, звичайно ж, портрет Тараса Шевченка.

На підприємстві дотримуються семипільної сівозміни. Основна культура — кукурудза, під яку щорічно відводять близько 50% площ. Далі в структурі посівних площ 10-12% виділено під соняшник, 8% — ріпак і стільки ж сої. Залежно від року 8-20% виділяється під пшеницю. Крім цього, є невеликі площі, де вирощують сорго і горох. У цьому році вперше посіяли сочевицю. За словами директора, ціна на цю культуру висока, головне — навчитися її вирощувати.

Господарство останні років п'ять входить в п'ятірку лідерів з урожайності в філії МХП «Урожай». По ярому ріпаку та озимій пшениці є абсолютними лідерами.

У кабінеті директора стоїть кілька грамот за рекорди по врожайності озимого ріпаку. Одна з них за минулий рік по гібридам Рохан і Шерпа — 4,6 т/га з площі 239 га.

Хоча Василь Щербатюк зізнається, що в минулому році по більшості культур не «витягли» планову врожайність через нестачу вологи. При цьому розповідає про успіхи використання органіки (курячого посліду), який можна вносити на поля завдяки власним птахофабрикам МХП (безвідходне виробництво в дії).

Уже на виході з офісу господарства менеджер з метеосервісу «Август-Україна» Сергій Ясинський звертає нашу увагу на метеостанцію, яка розташувалася в клумбі серед тюльпанів. Компанія займається супроводом цього сервісу, тобто технічним обслуговуванням метеокомплекса. Це цілодобова телефонна підтримка на випадок важливих виробничих питань.

Далі вирушаємо з головним агрономом і агрономом із захисту в поля. Перша зупинка — посів кукурудзи. Головний агроном Дмитро Коваленко розповідає, що зараз переходять на гібриди з пізнім ФАО.

«У роки з достатньою кількістю опадів гібриди кукурудзи з низьким ФАО ми молотили найостаннішими. Кукурудза з ФАО 370-400 віддає вологу швидше, ніж ранні гібриди, тому що вони при нормальній вологості і живленні поводять себе, як кукурудза з набагато пізнім ФАО. У сухий рік, вона веде себе як кукурудза з ФАО 250 і швидше віддає вологу. Збираєш її раніше, але коли їй всього вистачає, вона веде себе як з ФАО 500. У мене був один гібрид, і поки не вдарив мороз, він стояв зелений, як рута. Думав, будемо його після нового року молотити», — посміхається Дмитро Коваленко.

У цьому році сіяли кукурудзу з густотою 77 тис./га. У зв'язку з достатніми запасами вологи у верхньому шарі грунту, сподіваються на високу врожайність.

Озима пшениця

Приїжджаємо на поле з озимою пшеницею і неозброєним оком помічаємо різницю.

В цілому, Дмитро Коваленко оцінює стан озимих як добрий, але є типові хвороби цього сезону.

«Посіви частково постраждали від випрівання і снігової плісняви. Тому що в цьому році був великий сніговий покрив, він у нас сягав 70 см. Це призвело до випрівання по краям поля, де йшло перекривання сівалки, а також в місцях, де більше скупчився сніг», — розповідає головний агроном агрофірми.

Посів та підготовка грунту. Одне з трьох полів зараз трохи в гіршому стані, тому що сіяли його в кінці серпня — в крайні терміни по вологозабезпеченню, і ця пшениця не встигла розкусщитися.

Попередник — ярий ріпак, який пересівали по озимому, що вимерз. Після збирання провели лущення, через тиждень при провокуванні проростання падалиці провели повторне лущення. Перед посівом провели культивацію на глибину 15-18 см агрегатом Центавр, після — катком, щоб зменшити глибину шару, який розпушували і підтягнути вологу.

Сіяли механічною сівалкою Great Plains. Норма висіву — 4-4,5 млн/га в залежності від сорту. Наприкінці на полях, де було не так багато вологи, сіяли 5 млн/га. Наразі там збереглася густота на рівні 4 млн/га, а на полі, де сіяли 5 млн/га — до 4 і навіть 3,5.

На полях, що ми досліджували, посіяно два сорти пшениці: НС 40 С і Патрас. І на сьогодні перший має 2-3 продуктивних стебла, а другий — від 3 до 7.

Система живлення і захист. Навесні провели підживлення пшениці агрегатом Роса для того, щоб створювати менше колій на полях. Вносили КАС 130 кг/га, через тиждень вдруге підгодували КАСом у нормі 150 кг/га, коли можна було зайти в поля звичайними обприскувачами.

Восени вносили інсектицид Нурел Д — 1 л/га, при виході з зими — два рази Фундазол — 0,6 кг/га. П'ять днів тому 50% поля обробили гербіцидом Гранстар Голд + Шериф WDG, і Аксакал — 50% поля. Протягом 2-3 днів будуть вносити інсектицид і фунгіцид, а також регулятор росту.

З цього року у всій філії впровадили систему супутникового моніторингу посівів, в минулому році був тестовий період. І, як жартував спочатку директор, агроному навіть не потрібно в поля виїжджати — все можна на планшеті подивитися.

«Переваги такі, що можна зайти в планшет і відразу все побачити: де яка техніка працює, що вона зробила за попередній день або за кілька днів. Я можу подивитися все: її роботу, її стоянки, простої. І якщо раніше я дзвонив трактористу і питав, що трапилося, то зараз я все це можу побачити через систему Cropio і тоді вже уточнювати», — зазначив директор агрофірми.

Представник компанії «Август-Україна» з гордістю уточнив, що НПФ «Урожай» — це один з перших клієнтів, з яким вони працюють вже 15 років. І незважаючи на досить молодий вік агрономів, у філії потужна агрономічна служба. Наприклад, головний агроном по захисту Роман Стецун зайняв перше місце в 3-й міжнародній агрономічної олімпіаді від Avgust і виграв автомобіль Renault Duster.

День у другого екіпажу був багатим на враження, гармонійним і особливим. Вже ввечері ми попрямували назустріч заходу сонця та нашого першого екіпажу.

На цій ноті залишається тільки попередити, що чим далі, тим більше ми бачимо полів, а відповідно цікавіші дані отримуємо. Вже скоро ми зможемо підсумувати тенденції посівної в Україні у 2018 році. Але спочатку в передфінальний день ми відвідаємо агрохолдинг, який постраждав від рейдерів при повній байдужості комісії при Мін'юсті, і чиї власники купили близько 30% частки акцій Agromino. Крім того, ми зазирнемо на поля ще двох підрозділів МХП, щоб скласти максимально точне уявлення про посівну одного з найбільших латифундистів країни з зембанком 370 тис. га. Не пропустіть!

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою