Агропрогноз: як кількість вологи в атмосфері впливає на розвиток рослин

Метео Фарм 3 січня 2020 3984 0

Сьогодні ми розглянемо один з основних агрометеорологічних показників, який відіграє важливу роль у житті аграрного сектору і не тільки. Мова піде про атмосферні опади.

Кількість вологи в атмосфері відіграє величезну роль у житті на Землі. Атмосферні опади живлять ріки, озера, поповнюють запаси прісної води. Також завдяки ним атмосферне повітря очищається від домішок. Опади, які випадають на земну поверхню поповнюють запаси вологи у ґрунті, які є джерелом водного живлення рослин. Вони впливають, як на інтенсивність росту та розвитку сільськогосподарських культур, так і на якість врожаю. Крім того, вони впливають на інтенсивність розвитку шкідників і хвороб. Від вологості ґрунту залежать процеси, які в ньому відбуваються: синтез та розклад органічної речовини, розчин поживних елементів. Від кількості випадання залежить життя рослин, тварин, людей. Ось чому при характеристиці клімату певної території обов’язково враховують величину атмосферних опадів.

А що ж таке атмосферні опади, як вони утворюються, які бувають, як вимірювання, закономірність розповсюдження, та яким чином впливають на сільське господарство.

Вода, яка випаровується з поверхні океанів, ґрунту, озер та річок, переноситься вгору повітряними потоками, конденсується з утворенням хмар та повертається на земну поверхню у вигляді опадів. Процес одночасної конденсації і розсіювання водяної пари в атмосфері супроводжується утворенням хмар. Воду, яка випадає на земну поверхню з хмар або безпосередньо з повітря у рідкому, або твердому стані називають атмосферними опадами. 

За зовнішнім виглядом розрізняють такі типи опадів: як дощ, сніг, крупа, град, роса, іній, паморозь тощо. Опади можуть бути обложними, пов’язаними з теплими фронтами, або зливовими, пов’язаними з холодними фронтами.

Важливою характеристикою опадів є їх кількість та інтенсивність випадіння.

Кількість опадів вимірюється товщиною шару води в міліметрах, який міг би утворитися внаслідок їхнього випадання на горизонтальну поверхню при відсутності випаровування і просочування в ґрунт. Для вимірювання опадів використовують дощомір. Усі вимірювання кількості опадів підсумовуються за кожний місяць, а потім річну кількість опадів. Чим тривалішими є спостереження, тим точніше можна розрахувати середньомісячну і, відповідно, середньорічну норму опадів для цього місця спостережень.

Інтенсивність опадів визначається їх кількістю у міліметрах, що випадає за одиницю часу (мм/хв).

Читати за темою: Агропрогноз: вплив температури ґрунту на розвиток сільськогосподарських рослин 

Географічне поширення опадів по земній поверхні залежить від сукупної дії багатьох чинників: температури, випаровування, вологості повітря, хмарності, атмосферного тиску, пануючих вітрів, розподілу суходолу і моря, океанічних течій. Найважливішим серед них є температура повітря, від якої залежить інтенсивність випаровування і величина випаровуваності повітря (кількість вологи в міліметрах шару води, яка може випаруватися у певному місці за рік).

У холодних широтах випаровування незначне, мала випаровуваність, оскільки холодне повітря може утримувати малий вміст водяної пари. І хоча відносна вологість повітря може бути досить високою, але при конденсації малої кількості пари випадає мізерна кількість опадів. У жаркому поясі спостерігається протилежне явище: велике випаровування і велика випаровуваність, а, отже, й абсолютна вологість повітря зумовлюють випадання значної кількості опадів. Отже, атмосферні опади розподіляються зонально.

Протягом останніх років підвищення температури повітря, нерівномірний розподіл опадів, що мають зливовий, локальний характер в теплий період не забезпечують ефективного накопичення вологи в ґрунті спричинило збільшення кількості та інтенсивності посушливих явищ. У поєднанні з іншими антропогенними факторами це може привести до розширення зони ризикованного землеробства і навіть до опустелювання деяких районів південних областей України.

Протягом 2019 року найбільша кількість опадів випала в Закарпатській області 761 мм. Також значних показників досягнуто на Заході та Сході 350–540 мм. У Північних, Центральних та Південних областях опади досягли відмітки 320–360 мм. Найменша кількість опадів випала в Одеській, Черкаській та Херсонській областях в межах 282-308 мм.

meteo.farm

Вплив опадів може бути як позитивним, так і негативним. Це залежить від багатьох факторів: по-перше, від фази розвитку рослин, їх стану. Наприклад, для ранніх ярих особливе значення мають опади у першій половині літа, пізніх та просапних – другої половини, а для озимих – осінньо-зимового періоду. Часті інтенсивні дощі в період цвітіння змивають пилок, перешкоджають льоту комах, що значно погіршує умови запилення. У період дозрівання хлібів за значних запасів вологи у ґрунті виникає явище «стікання» зерна, проростання у валках чи колосі, збільшуються втрати врожаю; по-друге - від тривалості та інтенсивності самих опадів. Наприклад, для формування зав’язі плодових культур і винограду сприятливі слабкі короткочасні дощі після цвітіння. Сильні дощі спричиняють механічне пошкодження плодів, передчасне опадання зав’язі та плодів; по-третє – від стану ґрунту, його фізичних властивостей, ступеня насичення вологою. Наприклад, окультурені ґрунти поглинають вологу краще, ніж не окультурені, сухі та розпушені більше, ніж вологі й ущільнені. Слабкі опади (менше 5 мм на півдні і 2 мм – на півночі України) майже зовсім не засвоюються рослинами. У зв’язку з цим було введено поняття біологічно неефективні опади – що змочують шар ґрунту, що вище рівня залягання основної маси коренів.

Взимку опади випадають переважно у вигляді снігу. Сніг, що випадає при від’ємних температурах на діяльну поверхню, утворює сніговий покрив певної потужності. Тривалість залягання і висота на полях залежить від широти місця і особливостей ходу атмосферних процесів. Сніговий покрив – це не проста суміш відкладених сніжинок, а особливе природне тіло з певними властивостями, серед яких найважливішими є теплопровідність, щільність та запаси води. Теплопровідність снігу мізерна, тому під снігом зберігається достатньо висока температура, яка захищає від вимерзання озимину а також захищає ґрунт від різких температурних коливань. Від товщини снігового покриву залежить глибина промерзання ґрунту. Сніг також захищає ґрунт від прогрівання при відлигах і тим самим затримує рослини від передчасного пробудження. 

Сніговий покрив акумулює опади холодної пори року за рахунок чого навесні поповнюються запаси вологи в ґрунті. Кількість вологи, що надходить в ґрунт, залежить від висоти снігу, його щільності, глибини промерзання ґрунту, наявності льодової кірки і характеру весни.

Інформація була надана сервісом прогнозування погоди Meteo Farm.

© Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою