Чебан Олександр Олександрович

Освіта:

• Закінчив Дніпровський державний аграрно-економічний університет.
• 1975-1977 рр. — навчався в Кіровоградському технікумі механізації сільського господарства.

Кар'єра:

• 1972 р. — працював слюсарем Констянтинівського відділу «Сільгосптехніка».
• 1973 р. — служив в радянській армії.
• 1977 р. — головний іженер та секретарь парторганізації КПУ колгоспу ім. Жовтневої Революції 
• 1985 р. — голова колгоспу ім Леніна Арбузинского.
• 1985 р. — голова ради аграрно-промислового об'єднання.
• 1997-2010 рр. — керівник та засновник семенівського сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Добре життя».
• 2005-2011 рр. — керівник та засновник товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Інвестор-аі».
• 2005 р. — власник приватного акціонерного товариства «Оберіг».
• 2009 р. — керівник та співзасновник товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівське мисливсько - рибальське господарство».
• 2009 р. — керівник приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське».
• 2011 р. — керівник та засновник блігодійної організації «Миколаївський обласний фонд розвитку і підтримки громадських ініціатив».

Політична діяльність:

• 1978-1991 рр. — член КПСС член бюро РК КПУ, депутат сільської, селищної та районної Ради. 
• 1990 р. — обраний депутатом Верховної Ради України, 63.64% голосів.
• 1990 р. — член  Комісії ВР України з питань здоров'я людини.
• Входив до групи «Аграрники», «Земля і воля».
• 2010 р. — депутат Миколаївської обласної ради від «Партії регіонів».
• 2010 р.— голова комісії з питань роботи з громадськими об'єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування

Стиль життя:

• Сім'я: Одружений, має двух дітей.

Цитати:

• «Тримались і намагалися зберегти нові господарчі структури. Тривалий час господарство жило за рахунок переробки. З 1995 року наступив тяжкий період стагнації. Щоб вижити, зберегти залишки господарства, а головне – людей, вживали всіх доступних заходів: продуктові пайки роздавали, допомагали людям чим могли і вірили, що знайдемо вихід із складної ситуації». (Рідне Прирубіжжя, 2015 р.)