Тимченко Віктор Наумович

Кар'єра:

• 1959-1967 рр. — працював інспектором, старшим кредит­ним інспектором Дарницького відділення Держбанку України.
• 1967-1976 рр. — старший інженер, начальник планово-виробничого відділу, заступник директора з економіки Дарницького ремонтного заводу Укрсільгосптехніки.
• 1976-1982 рр. — заступник, перший заступник генерального директора об'єднання «Украгропромреммаш» Держкомсільгосптехніки України, Мініс­терства сільського господарства і продовольства України.
• 1982-1988 рр. — старший інженер, начальник планово-виробничого відділу, заступник директора з економіки Дарницького ремонтного заводу Укрсільгосптехніки.
• 1982 р. — призначений головним конструктором автоматизованих систем управління (АСУ) ремонтних підприємств Союзсільгосптехніки.
• 1985-1991 рр. — на ремонтному заводі та в об'єднанні «Украгропромреммаш» за сумісництвом працював викладачем, доцентом кафедри ремонтного виробництва та матеріаловедення Ки­ївського автодорожнього інституту.
• 1988-1991 рр. — заступник, перший заступник генерального директора об'єднання «Украгропромреммаш» Держкомсільгосптехніки України, Мініс­терства сільського господарства і продовольства України.
• 1991-2003 рр. — президент корпорації «Украгропромбіржа» — першої сільськогосподарської біржі України.
• 1996-1999 рр. — член ради роботодавців при Президенті України.
• 1999-2003 рр. — член виставкової ради при Президенті України.
• 2003 р. — президент Української асоціації виробників і переробників сої.
• 2004 р. — позаштатний радник міністра аграрної політики України.
• 2009 р. — почесний член УААН Відділення наукового забезпечення трансферу інновацій, член громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Політична діяльність:

• 2015 р. — балотувався до Київської міської ради від «Аграрна партія Укріїни».

Наукова діяльність:

• 1979 р. — в Інституті народного господарства (м. Київ) захистив кандидатську дисертацію на тему: «Вдосконалення оперативно-виробничого планування на ремонтних підприємствах».
• 1996-1997 рр. — організував постачання в Україну зернозбиральних комбайнів фірми «Джон Дір» із Сполучених Штатів Америки.
• 1992-2003 рр.— проходив стажування за програмами розвитку фінансового бізнесу USAID (США): на біржі Канзас-Сіті та Чикагській біржі, в муніципальних управліннях Вашингтону, Чикаго, Сент-Луіза, Каліфорнії, за програмою постачання сільськогосподар­ської техніки John Deer (США) — на заводах з виробництва комбайнів, тракторів фірми John Deer, а також на заводі з виробництва комбай­нів фірми Case і в Данії на заводі з виробництва комбайнів фірми New Holland.
• 1998 р. — присвоєно вчене звання доцента.
• 1998 р. — організовував у с. Чубинське міжнародні сільськогосподарські ви­ставки «Агро» та організовував участь України в щорічній міжнарод­ній сільськогосподарській виставці «Зелений тиждень» у м. Берліні (Німеччина).

Нагороди та звання:

• 1989 р. — отримав звання заслуженого економіста України.
• 1998 р. — отримав орден «За заслуги» III ступеня.
• 2001 р. — знак Пошани Мінагрополітики Укра­їни.
• 2004 р. — отримав Грамоту Кабінету Міністрів України.
• 2006 р. — отримав Грамоту Свя­щенного синоду Української православної церкви.
• 2010 р. — отримав Грамоту Священного синоду УПЦ і пам'ятний знак 1020-річчя Хрещення Ки­ївської Русі.

Цитати:

• «Соя — гарантоване джерело валютних надходжень та податкових платежів». (Вісник, 11.2014 р.)
• «Нам потрібно орієнтуватися на внутрішній ринок. Скажімо, якщо в 2013 році ми експортували соєвого шроту 5,8 тис. т, то в 2014-му продали 74 тис., соєвої олії у 2013 ро-ці експортували 53 тис. т, цього року — 92 тис. Спостерігається динаміка зростання експорту нашої продукції переробки. Це дуже добре. Впевнені, що й надалі так буде — насамперед експортуватимуться продукти переробки». (Вісник, 11.2014 р.)
• «Дуже радує, що ми наближаємося до середньої врожайності з гектара — європейської, світової. Якщо у нас раніше було 12, а Європа вирощувала 22 — 27 ц/га, то наразі ми досягли 21,3 ц/га. Працюємо стабільно — третій рік поспіль маємо таку врожайність. Нам вдалося отримати такі показники, тому що змогли забезпечити господарства якісними сортами насіння, використовувати передові технології. Тобто ми виходимо на шлях професійного виробництва сої, щоб створити базу і для внутрішнього використання, і для експорту». (Вісник, 11.2014 р.)