Світовий ринок хімічних засобів захисту сільськогосподарських культур переживає нові часи. Злиття Bayer — Monsanto, ChemChina і Syngenta, поглинання дрібних підприємств, закриття по всьому світу сотень заводів з виробництва пестицидів, неминуче призводять до зростання цін на ЗЗР та збільшення обсягів контрафакту. Як в нових реаліях українським аграріям не помилитися з вибором постачальника агрохімії і чи залишила глобалізація місце під сонцем таким компаніям як UKRAVIT, її власник Віталій Ільченко розповів в інтерв'ю Kurkul.com.

Kurkul.com: З початком посівної аграріїв буквально «атакують» десятки постачальників ЗЗР. Як в таких умовах  не помилитися при виборі?

Віталій Ільченко: Сьогодні купити засіб захисту рослин — далеко не панацея. Потрібен постачальник, який пропонує не просто препарати, а рішення. Уявімо, що ви купили дешеву продукцію якоїсь маловідомої компанії, а вона або не спрацювала, чи гірше - знищила урожай. Компенсації від подібних «компаній-метеликів» чекати не доводиться. Тому потрібен постачальник, якому є чим ризикувати, який володіє власними активами, і, знову ж таки, надає не препарати, а рішення.

Наприклад, в нашому арсеналі 135 продуктів. Під кожну культуру пропонуємо кілька технологій захисту, за які несемо відповідальність. Нам є чим відповідати - UKRAVIT має свої виробничі, складські потужності, науково-дослідний центр, безліч продуктів на складах. При цьому платимо щороку близько 200 млн грн податків. Вибір залишається за сільгоспвиробником: купувати у дешевого постачальника, про який він вперше чує, або у перевіреної компанії. Сьогодні безліч можливостей перевірити досьє постачальника або виробника, подивитися його історію.

Kurkul.com: Існує думка, що «дешеве» апріорі не буває «якісним». Як Ви вважаєте, чи може бути ЗЗР одночасно бюджетним і ефективним?

Віталій Ільченко: Ми створюємо український бренд. У масовій свідомості вітчизняне не сприймається як дороге. Наприклад, український одяг, пошитий з італійських тканин, і така ж річ, пошита в Італії. Здавалося б, якість матеріалу однакове, але ціна брендів може різнитися в кілька разів.

Якщо ж це дешевий імпортний препарат, то можливі нюанси. Особливо якщо незрозуміло, де і як він зроблений. У нашому випадку - все інакше. Будь-який сільгоспвиробник може до нас приїхати, подивитися на власні очі всі умови, як працюють люди, технологію виробництва. Повірте, далеко не всі розвивають науку, мають власне виробництво, науково-дослідний центр. А що стосується ціни, то вона не дешева. Хоча і істотно нижче, ніж у міжнародних компаній. Наша ціна справедлива.

Kurkul.com: З якими стереотипами на початку роботи Вам доводилося боротися?

Віталій Ільченко: Ми і зараз боремося, адже недобросовісна конкуренція з кожним роком по відношенню до нас тільки посилюється. Спочатку говорили, що ми гірші китайського виробництва. Тепер, побачивши наші зростаючі темпи, розносять чутки, мовляв, ми не відповідаємо європейській якості. Нас бояться, прикладів такої конкуренції багато. Але ми рухаємося вперед, розвиваємо науку, нові розробки. Тому не звертаємо уваги на такі випадки.

Kurkul.com: Яку частку на ринку зараз займає група компаній UKRAVIT?

Віталій Ільченко: Близько 7%, але в цьому році йдемо на збільшення. Думаю, до кінця 2017го вийдемо на 9%. В цілому плануємо через кілька років зайняти 25-30% ринку.

Kurkul.com: І, таким чином, увійти в трійку лідерів?

Віталій Ільченко: Так, це стратегічне завдання. До речі, в цьому році в напрямку «Аптека садівника» (засоби для дачників, городників) ми вже увійшли в трійку. Сьогодні вдвічі нарощуємо виробничі потужності і вже бачимо велику перспективу в збільшенні частки в Україні. Щороку все більше і більше аграріїв переходять на наші технології. Це надає оптимізм і віру в сили.

Kurkul.com: За даними учасників ринку, в Китаї закрилися вже до 200 заводів-виробників пестицидів. І продовжують закриватися. Є думка, що через це в Україні виникне гострий дефіцит гербіцидів, різко зросте ціна на препарати. Як Ви це прокоментуєте?

Віталій Ільченко: Дійсно, відбувається глобалізація компаній: великі - поглинають менших, великі - об'єднуються. За прикладами далеко ходити не потрібно - злиття Bayer і Monsanto, ChemChina і Syngenta. Впливає на ситуацію також зміна законодавства в Україні. Не всі можуть переорієнтуватися на нові стандарти. Великі компанії монополізують ринки і підвищують ціну. Маленьким буде все важче. Постачальники сировини все більше переходять на передоплаті умови.

Наслідком цього, на мою думку, стане зростання обсягів контрафакту. Хоча навіть не контрафакту, а саме підробок. Всякого роду «схемщики» будуть купувати офіційну продукцію відомих компаній-виробників ЗЗР і розбавляти її з водою, різного роду розчинниками і наповнювачами. У кращому випадку такі «препарати» нічого не зіпсують, в гіршому - знищать урожай. Звичайно, вони будуть продаватися дуже дешево і в основному через приватних підприємців або за готівку, щоб не можна було відстежити джерело походження. Тому важливо не потрапити в капкан таких шахраїв, а працювати з перевіреними компаніями, які довго працюють на ринку і мають власне виробництво або активи.

Kurkul.com: Розкажіть про заплановане відкриття науково-дослідного центру. Що ми побачимо?

Віталій Ільченко: Це наукова установа, де будуть створюватися нові продукти і сервісні послуги для аграріїв. Наш принцип, як у лікаря, головне - виписати правильний рецепт для лікування. Ми з кожним роком вдосконалюємо технологію. Все це дозволяє аграріям витрачати менше добрив і хімії на 1 га, гарантовано отримувати хороший урожай і, найголовніше, екологічний.

Kurkul.com: В одному з блогів Ви назвали агроіндустріальних парки перспективним напрямком розвитку місцевих економік. Розкажіть трохи докладніше про цю ідею.

Віталій Ільченко: На жаль, в Україні постійно пишаються досягненнями в експорті сировинних ресурсів. Так, ми можемо отримувати високі врожаї, але потрібно навчитися їх переробляти і експортувати не просто пшеницю або кукурудзу, а вже готовий продукт. Просто продавати пшеницю - на цьому ніколи ВВП країни не піднімеш. Ти можеш збільшити врожайність, експорт, але істотних результатів не досягнеш. У свою чергу, агроіндустріальні парки - це майданчик, де об'єднуються аграрії, переробники, вчені і створюється додаткова вартість. Вони ефективно працюють в Китаї. Наприклад, ви знаєте, що китайські виробники навіть при ціні в 300 $ активно скуповують кукурудзу, а потім роблять з неї пластик, посуд і багато інших виробів ?!

Kurkul.com: Ні, не чув.

Віталій Ільченко: А це так. Тому краще кукурудзу самостійно переробляти в ті ж розчинники, пластик, одноразовий посуд і т.д. Тобто спочатку цикл виробництва. Потім - переробки, де об'єднуються і створюють високотехнологічні продукти з високою доданою вартістю. Ну, а далі - експорт.

Зрозумійте, вже навіть Африка переходить на заборону пластикових пакетів і теж збирається виробляти полімерні пакети з кукурудзи. Україна повинна терміново задуматися про подібні речі. Іноземним інвесторам не дуже це цікаво, вони будуть робити продукти з низькою доданою вартістю. Їм потрібні не високі технології в Україні, а дешева сировина і робоча сила. У таких змінах, перш за все, зацікавлені українці. Тільки багату країну назвуть сильної і незалежної. Ми до цього прагнемо.

Kurkul.com: Дякуємо за інтерв'ю!

Костянтин Ткаченко, Kurkul.com, 2017 р.