Юрій Овдієнко, пасічник, член «Спілки пасічників України»

Юрій Овдієнко: Ринок меду сам робить ціну — потрібно тонко відчувати момент

20 жовтня 2017 2179 0

Цей рік відзначився складною ситуацією на ринку меду. Поряд з «медовим неврожаєм» багато пасічників оголосили бойкот трейдерам, вимагаючи вищої закупівельної ціни. Щоб роз’яснити ситуацію та виявити останні тенденції в цій непростій ситуації Kurkul.com звернувся до Юрія Овдієнка, авторитетного пасічника, члена «Спілки пасічників України».

Kurkul.com: Яка зараз ситуація на ринку меду? Як відреагували трейдери на своєрідний бойкот? Чи зростає ціна?

Юрій Овдієнко: Звичайно трейдери відреагували негативно. Адже не секрет — чим нижча закупівельна ціна тим більший прибуток вони отримають. Також, в цьому році пасічникам сприяє «неврожай» на мед. Тому склалися сприятливі обставини для врегулювання відносин між трейдерами й пасічниками. Але тепер не потрібно «перегнути палицю». Якщо й далі не здавати мед багато трейдерів може збанкрутіти. Звичайно, ринок пустим не буде, зайдуть інші. Проте, в момент зміни структури ринку пасічники можуть «перевиробити», обсяги продукції збільшаться. Відповідно впаде ціна. Тому потрібно тонко відчувати момент.

Ринок робить ціну. Відповідно ціна підвищилась. Зараз вже 48 грн за 1 кг. Більше вона, мабуть, підніматись не буде тому що 50 грн — це вже та межа при якій постає питання чи вигідно закуповувати мед? Тому ціна 45-50 це та межа на сьогодні день.

Kurkul.com: Скільки пасічників підтримали Вашу позицію?

Юрій Овдієнко: Досить багато. Точно більше як 300. Сотні позитивних коментарів на моєму YouTube каналі з підтримкою такого рішення.

Kurkul.com: Яка на Вашу думку має бути гуртова й роздрібна ціна на ринку українського меду?

Юрій Овдієнко: Ринок сам робить ціну. Люди купують мед в тій кількості, яка пасічника влаштовує. Відповідно він піднімає ціну. Припиняють купляти — ціна падає. Сьогоднішня ціна по Києву наступна: акацієвий — 250 грн/л, липовий — 180 грн/л, гречаний — 160 грн/л, різнотрав’я — 140 грн/л, соняшниковий, ріпаковий — 130 грн/л. Гуртова ціна — 45-50 грн/л.

Kurkul.com: Чи можливо окремим виробникам самостійно експортувати власну продукцію?

Юрій Овдієнко: Наскільки я знаю у нас є такі приклади. Пасічник реєструє ФОП й може сам займатися експортом. На одній ярмарці я хотів детальніше дізнатися в одного пасічника, що займається таким. Уточнити деталі цього процесу, проте він відмовився дати інтерв’ю. Так що самостійно експортувати можна, проте, на мою думку, ефективніше це робити кооперативами чи іншими об’єднаннями. Тобто пасічники якогось району можуть зібратись, розлити мед в однакову тару, зробити аналіз. Потім його гомогенізують, розігрівають, розливають, отримують супровідні документи й вивозять. Все можливо, тільки потрібно шукати точки дотику з споживачами.

Kurkul.com: Який формат взаємодії пасічників, на Вашу думку, найбільш ефективний для формування вигідної для виробників ціни?

Юрій Овдієнко: Потрібно стати активними учасниками ринку. Насамперед, створити вітчизняну біржу й активно виходити на зовнішні ринки. На мою думку, досить перспективним є азіатський ринок. Там не такі жорсткі вимоги, порівняно з європейським й вища ціна. Тому зараз є команда, яка працює над створенням онлайн біржі. Вона має бути саме для пасічників. Причому, планується запустити цей ресурс, як некомерційний проект. Я 37 років присвятив бджільництву й знаю, як заробити. Тільки на пасічниках заробляти не хочу.

Kurkul.com: Як Ви гадаєте, чи здатні українські пасічники скласти гідну конкуренцію на європейському ринку?

Юрій Овдієнко: Ми вже складаємо. На сьогодні треті в світі за об’ємами експорту. Деякі держави навіть займаються реекспортом нашого меду. Наприклад, США.

Під час виставки Apimondia 2017 р.

Kurkul.com: Що на Вашу думку є основними проблемами українського ринку меду?

Юрій Овдієнко: Брак інформації. А ще непрофесіоналізм й відсутність фахових знань. Адже ринок меду включає в себе й виробництво. Це основа, так як без виробництва немає й ринку. Для галузі потрібні кваліфіковані кадри з відповідною освітою. От я, працюю на кафедрі бджільництва, але студентів на практику не дають. Студенти їдуть в основному за кордон щоб заробити гроші. Звичайно, зараз час такий, але…

Також частина пасічників не мають елементарних знань. На жаль, чи на щастя, бджоли в нас в основному дикі і можуть виживати без допомоги людини. Пасічник їм щось робить, а вони живуть самі по собі. Він радіє, якимсь здобуткам, проте це зовсім не його заслуга.
Велика проблема — сумнівні джерела знань. Недосвідчені пасічники можуть використовувати неперевірену інформацію й цим нанести шкоду своїм пасікам.

Під час виставки Apimondia 2017

Kurkul.com: Чи є приклади успішної кооперації пасічників?

Юрій Овдієнко: Так, є. Наприклад в Львівській області. Вони займаються експортом. Але про них мало інформації. В нас пасічників всіляко навчають, як виробити більше меду, але зовсім не звертають увагу на реалізацію. Тож кооперативи є і вони працюють. Проте, дуже часто такі об’єднання не відповідають справжній суті. Більш успішними є кооперативи Західної України. Вони ближче до європейських споживачів і ринку.

Kurkul.com: Чи отримують пасічники зараз щось за послуги запилення?

Юрій Овдієнко: Отримують. Зараз пасічники стали мудріші й використовують цю можливість заробити більш ефективно. Наприклад раніше, коли ще не було такого попиту на мед, одна з фірм вимагала щоб на 1 га соняшника ставили 8 сімей. За це вони платили 200 грн з 1 га. При цьому норма — півсім’ї на 1 га. Було таке, що втрачали й пасіки, проте отримували 200 грн.

Зараз пасічники розумніші. Та й пропозицій збільшилось. Наприклад, в Черкаській області, Корсунь-Шевченківський район, за 1 га платять 500 грн. В Дніпропетровській області — 750 грн. Варто зазначити, що така пропозиція актуальна тільки для соняшника, який йде на посівний матеріал. При цьому є підтверджена інформація, що там де стояли пасіки урожайність 30 ц з 1 га, а там де не було 10 ц з 1 га.

Kurkul.com: Які Ваші враження від Apimondia 2017 в Стамбулі? Що Ви можете сказати про рівень та організацію порівняно з тою, що відбувалась в Україні?

Юрій Овдієнко: В Україні був більш масовий захід. В Стамбулі було менше й, майже, не було європейців. В основному представники азіатських країн. Організація подібна до української. Дуже суворі заходи безпеки. Не сподобалось, що українці розпорошились по всьому залу. Не було кому об’єднати. Спілка пасічників дещо однобоко представляла пасічників.

Взагалі, сам конгрес пройшов на високому рівні. Вразило місто й мешканці, своїм порядком й патріотизмом. Хотілося б побажати такого всім нам.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Володимир Кошелюк, Kurkul.com, 2017 р.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою