Українські господарства упевнено готують бізнес-плани, визначають свої культури-фаворити та кращі технології вирощування, аби отримати хороший прибуток. Але чи завжди виходить так, як заплановано?

Про своїх фаворитів, злети й падіння у сільському господарстві журналістам Kurkul.com розповів директор господарства «Злагода» Олександр Яблонський. У цьому господарстві на Рівненщині ми побували нещодавно — під час АгроЕкспедиції Цукровий буряк 2017.

Олександр Яблонський разом зі своїм нинішнім заступником Мирославом Поліо у 2013 р. придбали «Злагоду». Тоді зембанк господарства становив усього 800 га, а нині — уже близько 2 тис. га. Тож за 4 роки у «Злагоді» встигли багато чого спробувати й навіть  почали створювати власні агрегати для роботи в полі.

Kurkul.com: Розкажіть, на чому спеціалізується Ваше господарство зараз?

Олександр Яблонський: Ми є насіннєвим господарством. Тобто основна продукція — це вирощене на наших полях насіння озимої пшениці, озимого ячменю, гороху і сої. Маємо своє обладнання для очистки насіння, затарювання і реалізації.

Цукровий буряк колись був для нас основною флагманською культурою, бо давав найбільше заробітку з гектара. Але на сьогодні в силу багатьох обставин площі під цукровим буряком ми скоротили.

Однак у структурі сівозміни стабільно маємо 300-400 га цукрового буряка, 350 га сої, 100 га гороху, 250 га озимих зернових, 330-350 га соняшнику і близько 400 га кукурудзи. Також щороку вирощуємо овочі на 10 га.

 Kurkul.com: А чому цукровий буряк відійшов на другий план?

Олександр Яблонський: Нормальною рентабельністю с/г культур можна вважати від 100%. Але плани з реальністю не завжди збігаються. На сьогодні цукрові буряки не є надзвичайно вигідною культурою і тому площу під ним ми дещо скоротили. Ціна цукру 12 грн/кг не є такою високою, щоб могла задовольнити наші потреби. А витрати на вирощування цукрових буряків кожен рік ростуть. Ростуть ціни на добрива, пальне, агрохімію... Тому цукрового буряка потрібно збирати як мінімум 60-70 т/га, щоб він був прибутковий. Але не завжди погодні умови сприяють цьому.

Збирати врожай цукрового буряку непросто. І ти заробив, наприклад, $1 тис., працюючи з цією культурою аж до лютого. А є культура, яку ти зібрав в липні-серпні, заробив тоді $900 і пішов відпочивати. Візьмемо, наприклад, німців. Вони сіють пшеницю і ріпак. Пшеницю прибрали, ріпак прибрали — і на Канари. А ти товчешся зі своїм буряком.

Але цукровий буряк — цікава культура, ми не збираємося від нього відмовлятися. Тим паче, у нас ще погода сприяє хорошим врожаям. Ми вже навчилися збирати врожай вище 45 т/га. Маємо і бачимо свою межу. Коли ми збираємо врожай, у нас цукровий буряк має більше 100% рентабельності по бізнес-плану. Але буває всякого: то цукор почнуть «ліпити» в ціні, то буряк не заберуть... Але ти знаєш, що тебе постійно «нагрівають», і вони це знають.

Kurkul.com: Як Ви працюєте з такими ризиками сільгоспвиробництва?

Олександр Яблонський: Колись було, що розтягнули здачу сировини аж до лютого. Тому зараз віддаємо цукрові буряки на переробку одразу двом цукрозаводам: Гнідавському і Радехівському.

Але може бути таке, що на заводах отримуємо різні показники цукристості чи фізичної ваги.

Бувало, що на одному заводі результати аналізу показують цукристість16,5%, на іншому — 15,5%. Коли ми здаємо на два різні пункти переробки, ми можемо контролювати це, адже у нас є дані заводів на один і той же кагат. А в цілому ми, як і всі, підлаштовуємось під ці «нюанси». А що робити? Такий бізнес. Діватися нам нікуди, адже своїх заводів на Рівненщині немає.

Kurkul.com: Але як власне ви оцінюєте нинішній сезон цукрових буряків?

Олександр Яблонський: Цього року були майже ідеальні погодні умови для цукрового буряка. Пам’ятаємо, звичайно, невеличкий період, коли місяць не було опадів. Але для цукрового буряка це нестрашно.

Минулого року, хоч і зібрали 60 т/га, зате цукристість була 18% і більше. А цього сезону отримали відмінну урожайність 80-90 т/га, але цукристості нема. Спочатку вона була усього 15,5%, тоді сягнула тільки 16,4%-16,5%. Виходить, отримали той же валовий результат цукру з гектара, що й торік.

Не можна сказати, що це поганий рік, але краще хай буде вища цукристість. Тоді можна здешевити логістику цукрових буряків на переробку.

Kurkul.com: А яка найбільша урожайність цукрових буряків у Вашому досвіді?

Олександр Яблонський: Був час, коли з 300 га ми зібрали по 98 т/га. Є ділянки, які дають і по 100 т/га. Хоча в цьому році одне поле дало вже 104 т/га.

Kurkul.com: Розкажіть про технологію вирощування цукрових буряків у «Злагоді»?

Олександр Яблонський: Ми відійшли від оранки — через сильні посухи протягом двох років не оремо взагалі. Використовуємо глибоке рихлення. Згодом перейшли на локальне внесення добрив за допомогою культиватора. Він вносить локально на глибину 15-16 см, де ці добрива культура ідеально споживає. Наступного року будемо вносити на дві глибини: на охоронну систему і на 2-3 см вглиб.

Добрива зараз розкидати по всьому полю недешево. Тож на сьогодні при локальному внесенні добрив економимо близько 30%. Працюємо зі всім набором мікроелементів: фосфор, магній, бор, марганець, цинк тощо.

Взагалі наша ціль — це диференційоване внесення добрив. Ми хочемо визначати і вносити свої норми для кожної ділянки. Треба зменшити ще на 20% внесення добрива та підняти ефективність на 30%.

Землю в обробіток ми взяли дуже уражену, але зараз вийшли на той період, коли ґрунти вже мають відновитися. У нас з‘явилися навіть дощові черв’яки на полях.

Kurkul.com: Яку систему захисту рослин обрали?

Олександр Яблонський: Використовуєм оригінальні препарати для гербіцидної і фунгіцидної обробки. Гербіцидний захист проходив у кілька етапів. Протягом сезону внесли Бетанал 3 л, препарати з д.р. метамітрон 4 л, тріфлусульфурон-метил з нормою 30 г/га і клопіралід в стандартній нормі. Фунгіцидний захист складався з двох обробок препаратами на основі дифеноконазола карбендазіма, а також піраклостробін епоксіконазола.

У цьому році у нас виникла проблема з cірим довгоносиком. Він і раніше був. Але в такій кількості на цукровому буряку ми його ще не бачили. Бувало, налічували по 20 шкідників на 1 м². Тож другий раз у житті доводилось вносити на довгоносиків інсектициди. Думаю, це пов'язано з тим, що ми взяли нові поля, де по кілька років сіяли одну і ту ж культуру. Мені доводилося бачити, як ці довгоносики масово повзуть через дорогу до іншого поля.

Kurkul.com: Яка динаміка росту урожайності? Які плани?

Олександр Яблонський: Зараз маємо цукрові буряки із урожайністю в районі 80 т/га, ярий ячмінь — 7  т/га, горох — 5,2 т/га.

Але, наприклад, хочемо найближчим часом отримати 15-20 т/га кукурудзи. Для цього нам потрібен самохідний пристрій для внесення ЗЗР. Без нього ми зберем 11 чи 12 т/га. Тож плануємо інвестицію, яка має окупитися за 5 років.

Узагалі у нас є ціль — підняти врожайність до максимальних показників, які можна отримати. Стан наших ґрунтів на сьогодні дозволяє збирати такий врожай.

Kurkul.com: Який у Вас нині техпарк?

Олександр Яблонський: Ми стараємося шукати оптимальні сучасні рішення. Часто помиляємося, як і всі, але основні висновки стосовно техніки робимо правильні. Якщо брати нову, то вона повинна себе окуповувати — для цього нам треба трохи наростити обсяги виробництва. Водночас технічні характеристики трактора, що був у вжитку 3-4 роки, можуть не дуже сильно відрізнятися від нової моделі.

У нас є абсолютно різна техніка — від пам’ятників, котрі можна фотографувати як музейні експонати, до сучасної нормальної техніки. Маємо і трактори МТЗ, які працюють з оприскувачами, і К-744, і кілька тракторів та сівалку John Deere. Ще пишаємося своєю технікою по одночасному внесенню: у нас культиватор абсолютно новий, тільки з’явився в Україні.

Техніка John Deere, безумовно, хороша, але ми шукаємо якісь оптимальні варіації.

Зокрема, ми самі збираємо різні запчастини і модифікуємо техніку. Для глибокого рихлення використвовували той же К-744, але його ми переробили. Робимо трактор більш потужним і даємо виконувати найтяжчі роботи типу глибокого рихлення, але з меншою нормою палива… Наприклад, зменшили споживання на 6-7 л/га, що в порівнянні з John Deere менше майже на  20%.

Kurkul.com: Думали про свою лінію виробництва техніки?

Олександр Яблонський: Можна подумати в цьому напрямку. До нас уже часто приїжджають на «оглядини», придивляються, що б хотіли собі придбати. Значить, ми на правильному шляху. Але не можна сказати, що у нас якась конкретна технологія, зібрана звідусіль.

Kurkul.com: На які технології ще звертаєте увагу?

Олександр Яблонський: От недавно ми взяли культиватор. Це навігація, ставка, РТК, маємо свою станцію і сигнал. Отже, якщо восени ми внесли добрива локально, то навесні саме туди і йтиме сівалка. На черзі — самохідний пристрій, без якого нам не отримати великі врожаї.

Kurkul.com: Звідки дізнаєтеся про всі новинки?

Олександр Яблонський: Часто їздимо закордон за досвідом. У нас багато іноземних ресурсів: насіння, техніка, технології, ЗЗР, добрива (ну крім азоту). Із нашого українського — це тільки руки, ноги, податки і люди.

Kurkul.com: Плануєте якісь інші експерименти?

Олександр Яблонський: Плануємо вирощувати сочевицю. Бачили, як її культивують у Канаді, то й собі захотілося. Ґрунти в нас мають підходити, погода теж сприятиме. Головне, щоб не було сильних дощів.

Kurkul.com: А як щодо довгострокових планів?

Олександр Яблонський: Дуже чекаємо, коли з’явиться ринок землі. Коли банки почнуть кредитувати. А це точно почнеться скоро.

Просто ми хочемо розширюватися, а для цього нам треба більше землі. План — створити господарство від 5 до 10 тис. га. Ми зараз вкладаємо не просто в добрива чи техніку, а в землю, яка буде гарна в перспективі.

Насправді все дуже просто. Бізнес наш не важкий для того, хто розуміє, що таке сільське господарство. Ми йшли сюди свідомо. Ми розуміємо, ми бачимо, що Україна — аграрна країна.

На землю має прийти активний власник. Якщо він не може нею управляти, то його треба позбуватися. Найголовніше — ринок землі. Але не при нашій владі.

Kurkul.com: Наскільки ви готові до розширення?

Олександр Яблонський: Ми вже зараз «наростили м’язи». Зараз у нашому господарстві працює 40 людей. Це більше, ніж нам фактично потрібно. Але ми сконцентрували працівників, які будуть потрібні нам у перспективі. Бо сьогодні кадри — це просто катастрофа. Простіше платити людині нормальну зарплату і хай вона в тебе працює. Ми платимо ставку, хоч людина не відробляє тих грошей. Але в перспективі, коли ми будемо розширювати зембанк, будемо мати потрібних працівників. Тих, які залишилися з нами, а не виїхали на заробітки.

Kurkul.com: А як Ви працюєте з пайовиками?

Олександр Яблонський: Найперше — вчасно розраховуємося з ними. Але формат оплати пропонуємо на вибір: хочеш зерно чи іншу продукцію, хочеш гроші. Стараємось давати не менше як сусіди. Орендна плата у нас складає 7%. Вважаю, ті, хто сьогодні платять 10%, просто розганяють орендну плату і це є багато. Швидше за все, великі гроші платять ті, хто хоче набрати великий зембанк і просто продати бізнес. Ми ж у «Злагоді» хочемо працювати довго, тож насичуємо землю так, щоб вона працювала якомога довше та краще для нас і, відповідно, наших пайовиків.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Катя Капустіна, Kurkul.com