Тему створення кооперативів у селі активно обговорюють на всіх рівнях: від державотворців до сільських громад. Зокрема їй було присвячено форум «Кооперація в аграрній сфері як запорука зміцнення малого та середнього аграрного бізнесу Сумщини», який відбувся наприкінці грудня 2018 року. Найцікавіші питання Kurkul.com вдалось обговорити у бліц-інтерв’ю з експертом Офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, радником Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Романом Корінцем.

Kurkul.com: Наскільки активно зараз в Україні створюються сільськогосподарські кооперативи?

Роман Корінець: Сьогодні зареєстровано близько тисячі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Але реально «живих» — десь 200-300. Це зовсім небагато.

Люди у селах часто не знають, бояться, не розуміють, що таке «кооператив», навіщо він їм потрібен, яку користь будуть мати. А ще  чимало таких псевдо-кооперативів, ініціатори яких пропонують до одного сараю зганяти селянам худобу… Так собі ностальгія за колгоспами… Переконаний, що нам треба сформувати, як колись модно було говорити, клас куркулів, у першу чергу, з міцних сімейних фермерських господарств, а не безправних колгоспників.

У регіонах, де є великі проекти міжнародної технічної допомоги, як у Львівській чи Дніпропетровській областях, де є дорадча служба, яка є учасником цих проектів, справа йде доволі активно. У Полтавській області таких проектів нема, але є ентузіазм Полтавської дорадчої служби, місцевих органів влади - кооперація більш-менш розвивається. У Тернопільській області справа зрушилася з місця, зокрема за участі компанії Данон-Україна, а зараз тут кооперацію підтримує агрохолдинг «Мрія»…

Кооперативний рух активізується знову… Та, на загал, у більшості регіонів це процес, поки що точковий… Але й це вже прогрес. Люди почали «відчувати смак» кооперації. Кооперативи змінюють обличчя сіл: поїдьте у Заболотці на Львівщині чи Лосятин на Тернопільщині — деградуючі села завдяки кооперації перетворилися в успішні громади. Сюди повертаються люди, приїжджають нові поселенці. Вірус кооперації — один із небагатьох, з яким не варто боротися… Цим вірусом варто було б інфікувати новостворені ОТГ (об’єднані територіальні громади). Бо кому, як не їм це потрібно?

Kurkul.com: Дійсно, справа йде повільніше, ніж хотілося б. Як Ви думаєте, чому процес створення кооперативів загальмувався?

Роман Корінець: До проблем, що гальмують розвиток кооперативів слід додати, в першу чергу, складне, суперечливе, неоднозначне законодавство та тривала відсутність державної підтримки. Не тільки фінансової, а й організаційної, інформаційної просвітницької.

У 2018 році підтримка за рахунок коштів  Державного бюджету України сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів відновлена. Продовжиться, навіть дещо розшириться, така підтримка у 2019 році. Є надія, що кооперативний рух активізується.

Браку. Інституцій. Хто зараз займається розвитком кооперативів в Україні?

Потрібні інституції, що є у багатьох країнах, — спеціальні органи, які займаються розвитком кооперації, зокрема у сільській місцевості. Для прикладу, візьмемо закон Грузії «Про сільськогосподарські кооперативи», де передбачено створення місцевим міністерством сільського господарства Агенції розвитку сільськогосподарських кооперативів. Грузини, створивши державну таку Агенцію, за кілька років отримали підйом кооперативного руху.

В Україні є проекти міжнародної технічної допомоги, є дорадчі служби чи місцеві організації, які такі проекти виконують, є якісь локальні програми… Але нема системи, нема сталості процесу. Завершився проект і через деякий час згортається робота кооперативу…

Пропонуємо використати грузинський (правда, це тепер не так модно, як декілька років тому) досвід: аналог Агенції розвитку сільськогосподарських кооперативів створити в Україні.

А вже коли кооперативи стануть міцними, то зможуть, створивши кооперативні об’єднання не тільки на місцевому, а й на національному рівні, перебрати ці функції на себе, почати перехід до саморегулюванням.

Закордонний досвід прагнемо відобразити в проекті закону, в концепції розвитку сільськогосподарської кооперації, що розробляються в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.  

Важливо, щоб у законодавстві була відображена сутність кооперативів, які слід розглядати як продовження циклу виробництва сільськогосподарської продукції фермерами. Їхня діяльність спрямована на те, щоб зробити бізнес фермера більш успішним. Тому логічна було б сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам надати можливість користуватися правами права, які мають виробники сільськогосподарської продукції.

Kurkul.com: Щоб об'єднатися в кооператив, селяни повинні розуміти, для чого це їм потрібно. Яка головна мета кооперативів?

Роман Корінець: Головна мета — зробити малий та середній бізнес на селі більш успішним, конкурентоспроможним, а селянина — більш заможним. Щоб створювалися нові робочі місця. Щоб молодь залишилася у селі, щоб не виїжджала масово до міст чи за кордон.

У більшості країн світу кооперативи відіграють ключову роль в організації доробки, переробки та збуту сільськогосподарської продукції, постачання ресурсів, необхідних фермерам, у тому числі фінансових через кредитні спілки, які згодом переросли у кооперативні банки.

Чому важливо розвивати кооперативну переробку та збут сільськогосподарської продукції малих виробників? Додана вартість, що має залишатися у таких виробників, а не посередник чи підприємств-монополістів, торгівлі. Набагато вигідніше продавати молоко у продавати у переробленому вигляді (масло, сири, йогурти), а не як сировину за ціною, продиктованою локальними монополістами. Набагато вигідніше яблука не здавати заготівельникам по 80 коп. за кілограм, а переробляли на кооперативному підприємстві на сік і джем чи зберігати яблука у кооперативному сховищі для реалізації у зимовий період.

Добрива, куплені кооперативом за гуртовою ціною, обійдуться дешевше його членам…

Кооператив — це нові виклики, але й нові можливості та перспективи для села. Важливо донести це до селян.

Kurkul.com: Зазвичай селяни кажуть, що будь-яка справа, особливо створення кооперативу, впирається у брак коштів. Який Ви бачите вихід із ситуації, що склалась?

Роман Корінець: Недоступність фінансових ресурсів для сільськогосподарських обслуговуючих кооператив, створених невеликими виробниками сільськогосподарської продукції кооперативів, є серйозним бар’єром на шляху їх розвитку.

У першу чергу важливо створити сприятливі можливості для старту кооперативу. Зокрема, на період становлення (це здебільшого 5 років) передбачити пільгове кредитування та оподаткування, повне чи часткове відшкодування витрат на зберігання виробленої сільськогосподарської продукції. Ці моменти повинні бути чітко прописані в кооперативному законодавстві. Інший аспект: де кооперативам взяти доброго менеджера? У них є два шляхи: або здобувати досвід, набиваючи ґулі, або отримувати консультації та чіткі пояснення від успішних колег, яким вдалося втілити задум у життя, від органів місцевого самоврядування, дорадчих служб. У багатьох країнах держава компенсує кооперативам протягом періоду становлення повністю чи частково зарплату менеджера, який здатний зробити кооператив успішним.

Для вже працюючих кооперативів важливо, щоб державна підтримка кооперативів була стабільною, прогнозованою. Щоб селяни-кооператори достовірно знали, якими коштами можуть розпоряджатися не тільки сьогодні, а й перспективі..

Але не грошима єдиними обмежується державна підтримка. До нефінансової допомоги держави, зокрема при створенні кооперативів, слід віднести такі важливі моменти:

• Виділення земельних ділянок із державної чи комунальної власності поза стандартним конкурсом. Наприклад, для облаштування кооперативного пасовища.
• Переважне право сільськогосподарських обслуговуючих кооперативі, що займаються переробкою сільськогосподарської продукції продукції чи наданням послуг с/г виробникам, на приватизацію об’єктів державної власності.
• Передача об'єктів державної чи комунальної власності кооперативам для створення матеріально-технічної бази на засадах лізингу, оренди на пільгових умовах чи безоплатно.

Kurkul.com: Як Ви оцінюєте перспективи розвитку сільськогосподарської кооперації на Сумщині?

Роман Корінець: Хто вивчав історію кооперації, той знає, що на початку ХХ століття Сумщина була одним із важливих центрів української кооперації. Не тільки місцеві кооперативи, а й кооперативні об’єднання були дуже успішними. Ревізійні союзи тут працювали — кооперативи самі себе регулювали, контролювали, планували діяльність. Саме час відновити ці традиції. Оптимізму додає позиція обласної влади, активність Сумського національного аграрного університету, місцевої торгово-промислової палати.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2019 р.