Валерій Ліневич голова правління СВК «Вівсяницький» та керівник ТОВ «Чапаєвське Агро Плюс»

Валерій Ліневич: Досвід застосування біопрепаратів та антистресантів на Вінниччині

18 листопада 2019 1227 0

Багато українських фермерів використовують у роботі практичний досвід своїх колег з регіону і не тільки, щоб адаптувати технології виробництва найкращим чином саме до місцевих умов та українських реалій. Людей, які є джерелом такого досвіду та експериментаторами у своїй галузі, закордоном називають трендсеттерами (від англ. trend — «тенденція», to set — «запроваджувати»).

Одним із таких інноваторів в агробізнесі є голова СВК «Вівсяницький» Валерій Ліневич. Ми поспілкувались із добре знайомим нашим читачам фермером, щоб дізнатись які інновації він випробовував цього сезону, як працюють біопрепарати в реальності, як «нагодувати ґрунт» та якій технології обробітку віддати перевагу на Вінниччині.

Про це Валерій Ліневич розповів Kurkul.com в ексклюзивному інтерв’ю.

Kurkul.com: Яким видався для СВК «Вівсяницький» сезон 2018-2019 року?

Валерій Ліневич: У нас, на щастя, усе стабільно. Обробляємо 2 370 га землі. Цьогоріч озимої пшениці зібрали по 7,6 т/га, озимого ячменю — 7,2 т/га, ярого ячменю — 7 т/га. Соняшник дав по 4,5 т/га, соя — 3,2  т/га, озимий ріпак — 3,7 т/га. Гороху зібрали по 3 т/га. А от цукрові буряки плануємо зібрати з урожайністю під 70 т/га.

Зізнаюся чесно, що порівняно з попереднім роком фінансові показники трохи «просіли». Але нас це не лякає. Маємо хороші плани на майбутнє.

Kurkul.com: Валерію Станіславовичу, ні для кого не секрет, що багато колег дослухаються до Вашої думки. Яким принципом Ви керуєтеся в роботі на землі?

Валерій Ліневич: Ми ніколи не «бігаємо» за врожайністю і не хочемо, щоб у нас були найвищі врожаї. Просто хочемо вийти на визначений рівень врожайності та стабільно його утримувати. Нам треба, щоб земля щороку родила однаково.

Чому? Бо маємо власну філософію. Коли фермер женеться за рекордними врожаями, то вносить велику кількість мінеральних добрив. Тобто фактично він спершу «годує» рослину. 

Ми вчимося насамперед розкривати первинний потенціал землі, просимо її віддавати рослині спершу те, що є в ґрунті. Адже мудрий землероб наситить саме землю, а вона вже годуватиме рослини.

Читайте також Ніл Кінсі: нагодуйте ґрунт, щоб він нагодував ваш врожай

Kurkul.com: Як Ви прийшли до таких висновків?

Валерій Ліневич: Років десять тому був дуже показовий приклад. На одному полі цукрового буряка ми внесли препарат для підвищення родючості ґрунту — отримали там на 6 т/га більше. Зібрали, відповідно, по 50 і 56 т/га. Але три наступні роки те поле «мінусувало» по інших культурах. Виходить, у якийсь рік завдяки внесенню азоту, фосфору і калію ми можемо забрати із землі все, а наступного року, виходить, «хоч трава не рости»? 

Після цього я відмовився від інтенсивної системи живлення. Тепер наша основна задача — вносити в ґрунт не те, що стимулює — мінеральні елементи, а те, що реально підвищує родючість. 

Поля господарства «СВК Вівсяницький»

Ми робимо аналізи ґрунтів: в один рік перевірили на мікроелементи, в інший, наприклад, — щільність. Досліджувати потрібно раз у три роки. Раджу фермерам ніколи не шкодувати на це грошей. Тільки так у них буде можливість знати й розуміти, що робиться на полях.

Kurkul.com: Тобто потужна система живлення не дає гарантій стабільних  хороших врожаїв?

Валерій Ліневич: Уявімо, що нам подали їсти — супчик, пюре, салатик, закуски та багато інших страв, від яких ламається стіл. Усе таке смачне, ми їмо-їмо, але все з’їсти не виходить. У певний момент розуміємо, що вже наситились, і… встаємо з-за столу та йдемо у своїх справах.

Так це працює і в рослин. Ми повинні створити таку систему живлення, аби будь-яка сільгоспкультура використала все, що їй пропонує земля, та «не встала з-за столу раніше». 

Знаю господарства, де вносять по 200-240 кг/га азотних добрив і хваляться, що збирають по 10 т/га пшениці. А нам не треба таких врожаїв разово, нам достатньо з року в рік збирати 7-7,5 т/га при 600 мм опадів. Тож і кидаємо по 140 кг/га — цього абсолютно вистачає.

Щороку також вносимо перегній та дефекат, шукаємо рішення для того, аби «допомогти» землі.

Kurkul.com: Якій технології обробітку ґрунту віддаєте перевагу?

Обробіток ґрунту господарства СВК «Вівсяницький»

Валерій Ліневич: Наш головний принцип — верхній шар повинен бути розпушений або вкритий соломою. Іншого не дано. Бо як зберегти вологу? Розпушити верхній шар на 2-3 см вглиб! Вода по капілярах піднімається знизу, верхній шар розпушений і вода вже не випаровується. Якщо ти не розпушив верхній шар — укривай соломою землю, щоб пожнивні рештки не давали волозі випаруватися. І все буде працювати. 

Kurkul.com: Як розкрити той самий потенціал землі?

Валерій Ліневич: У наших чорноземах є близько 180 т/га калію, 120 т/га фосфору і на кожен гектар 50 т азоту «висить в повітрі».  А ми ще, наприклад, до всього внесли 100 кг/га нітроамофоски. Чи добре зробили? Навряд.

Яке насправді в нас завдання? Грамотно взяти з ґрунту те, чим його наситила природа.

Цього року нам надзвичайно допомогли  біопрепарати Агрінос А та Агрінос Б, які  виробляє компанія Aгрінос Україна. Ми взяли перший із них на пробу для сої. Внесли під передпосівну культивацію на найгірше поле площею 30 га, але саме на ньому зібрали 3,7 т/га. На кращому полі без цього препарату соя дала лише 3,3 т/га. Про що далі говоритимемо?

Отримати прибавку врожайності за умови такого короткого періоду вегетації, як у сої, дуже складно. Але нам вдалося.

Ми побачили дію на практиці: це працює і ми плануємо працювати з цими препаратами в наступних сезонах. Якщо не побачу, то брати не буду. Такий уже менталітет українців: поки не спробує — не повірить. 

Читайте також: Валерій Ліневич: Якщо зупинишся хоч на хвилину — ти вже запізнився

Kurkul.com: А чому Ви звернули увагу саме на препарат Агрінос А?

Валерій Ліневич: Як розповідає виробник, цей біопрепарат змушує ґрунт працювати та допомагає рослинам фіксувати такий потрібний азот із повітря. Бо скільки б я не вносив азоту в ґрунт, його втрати складають до 50%. Тому дуже важливо навчити рослини споживати саме атмосферний азот.

А що у нас врожай утворює? Азот. Немає азоту — немає врожаю. І тоді не буде жодного сенсу у всіх інших мікроелементах. 

Зрештою,  даний бактеріальний препарат таки мобілізує інші макро- і мікроелементи. До складу Агрінос А входять більше 100 штамів аеробних та анаеробних мікроорганізмів із 10 різних родин. Бактерії кожного роду перебувають у «сплячці», тобто цистах і спорах. Щоб «прокинутися» та почати роботу на землі, їм потрібно від 10 до 20 годин. Це робить їх до певної міри не вразливими по відношенню до ультрафіолету і дає можливість працювати в будь-яку пору доби, що неаби яка перевага при роботі на великих площах. 

Ми побачили, що препарат допомагає рослинам узяти від землі те, що в неї є. Так, він поліпшує розвиток кореневої системи за рахунок фітогормонів ауксинів. Коріння стає спроможним брати все необхідне з тих малодоступних мікроелементів. Вам не треба вносити надлишок мінеральних речовин, рослини самі візьмуть N, P, K, Ca, S, Zn, Fe із ґрунту.

Рослини почувають себе набагато краще. Цей засіб підвищує провідність води по рослині, тож посіви мають легше переносити посуху. А також Агрінос А знижує показники електрокондуктивності в ґрунтовому розчині, що робить його ефективним в умовах високої засоленості ґрунтів.

І ще одна важлива перевага використання такого препарату — зменшується кількість хворобливих мікроорганізмів біля кореня рослин, тобто корисні бактерії фактично витісняють  шкідливі. Тож у період вегетації, однозначно, має бути менше хвороб. 

Kurkul.com: А як щодо результатів застосування препарату Агрінос Б?

Валерій Ліневич: Агрінос Б — це біостимулятор та антистресант. Наше господарство у цьому сезоні використало його на різних культурах загальною площею понад  200 га.

Цукровий буряк

Випробували цей препарат на 20 га цукрового буряку — отримали 5,6 т/га прибавки. Працювали ним по сої. І ще обробили 188 га ячменю. Попередником тут був знову-таки цукровий буряк, який ми збирали пізньої осені. Вивозили коренеплоди і поле добре вкатали тракторами та вантажівками. Зорали, засіяли ячмінь, але він просто не хотів рости. 

Кожен потопельник ловиться за соломинку: ми забрали Агрінос Б із пшениці, гороху, сої і обробили в кінці травня перед прапорцевим листом той ячмінь. Для порівняння залишили необробленими 12 га. Зрештою, саме цей препарат допоміг виростити по 7 т/га. На ділянці контролю, так би мовити, зібрали 6,4 т/га. Рослини тут були майже вдвічі нижчі і мали на 4 зернини менше в колосі.  Тобто приріст врожайності ячменю склав майже 0,6 т/га! Ми з колегами на власні очі побачили реальний результат.

Kurkul.com: У чому полягає специфіка цього препарату?

Валерій Ліневич: До складу Агрінос Б входять багато важливих органічних речовин — хітозан, глюкозамін, вільні амінокислоти, протеїн, азот, вуглець. Є також калій, магній, залізо, мідь. Кожна з цих речовин по-своєму допомагає рослині. 

Амінокислоти підвищують стійкість рослин до стресів. Хітозан і глюкозамін покращують імунітет рослин та підвищують ефективність використання наявної вологи. Елементи живлення у доступних формах прискорюють обмін речовин та підвищують ефективність фотосинтезу.

Препарат покращує транспорт поживних речовин по всій рослині і збільшує їхнє споживання. А в здоровому тілі — здоровий дух. Тож культури стають більш стійкими до різних хвороб і набагато легше переносять стреси через пестициди, наприклад.

Kurkul.com: Чи здорожчують такі препарати технологію вирощування сільгоспкультур?

Валерій Ліневич: Використання цих препаратів окупилося мені в три рази. Їхня вартість в залежності від норми застосування коливається в межах 300-500 грн/га.

Ми навіть варіювали норму внесення і давали по 1,1 л/га. Це, як на мене, абсолютно не страшно. Так, якщо зменшити норму діючої речовини в пестицидах, то є великий ризик, що вони не спрацюють належним чином. А тут є живі мікроорганізми, жива біота. Вони розмножуватимуться, працюватимуть у будь-якому випадку. Це не хімія , яка забруднює грунт і є чужорідним тілом. 

Kurkul.com: Валерію Станіславовичу, як думаєте, чи зможе аграрій якось заощадити на добривах чи фунгіцидах у разі застосування Агрінос А і Агрінос Б?

Валерій Ліневич: Хворіють рослини, які мають проблеми. Не вистачає азоту, не вистачає фосфору, не вистачає живлення. Як у людини — всі хвороби від харчування, так само і в рослини. 

Якщо рослина збалансована, у неї все є, то вона не хворіє. Думаю, потреб у додаткових фунгіцидних обробках не виникатиме. 

Господарство СВК «Вівсяницький»

Аналогічно і з добривами. Теж можна завдяки цим біопрепаратам навчити рослини засвоювати те, що є. 

Якщо рослина слабенька, вона має погано розвинену кореневу систему, у неї поганий осмос, вона не бере елементи з ґрунту, вона виживає. Коли вона здатна взяти все необхідне в доступному вигляді, коли в неї все є, вона гарно розвивається і отримує гарний врожай. 

Наше ж завдання — зібрати лише насіння і заробити пожнивні рештки на полі. Саме так усі накопичені рослиною поживні елементи за період вегетації стануть у пригоді наступним культурам.

Kurkul.com: А є якість особливості застосування і зберігання обох препаратів?

Валерій Ліневич: Як показує практика, для  бактеріального препарату Агрінос А — це виняткове внесення в прикореневу зону рослин із подальшою заробкою у ґрунт. 

 Представники компанії  рекомендують вносити обприскувачем перед лущенням стерні під озимі або у передпосівну культивацію до посіву ярих культур навесні. Можна проводити міжрядне підживлення разом із рідкими добривами або КАС. Не радять змішувати з продуктами на основі міді, колоїдної сірки та препаратами бактерицидної дії, але загалом можна вносити ще і з ґрунтовими гербіцидами за умов заробки. 

Незважаючи на те, що Агрінос А являється бактеріальним препаратом, він може зберігатися 36 місяців.  

Валерій Ліневич голова правління СВК «Вівсяницький» та керівник ТОВ «Чапаєвське Агро Плюс»

А от Агрінос Б рекомендують застосовувати «по листу» як біостимулятор і антистресант. Важливо тільки дотриматися оптимальної фази внесення: для озимої пшениці — у період кущення або прапорцевого листа, для озимого ріпаку — у період відновлення вегетації, для кукурудзи — у фазі 7-8 листків або перед викиданням волоті, для соняшнику — у фазі 3-4 пари листочків чи зірочки, для сої — на початку бутонізації.

Ми вносили Агрінос Б разом із карбамідом за допомогою обприскувача. Відмовляємося від бакових сумішей, міксів, коктейлів із засобами захисту, наприклад. Я можу з гербіцидами внести тільки гербіциди, а з фунгіцидами — лише інсектициди. Не мішаємо кашу з тортом, як кажуть. Бо є час лікувати і є час годувати рослини. 

Kurkul.com: Чи можна за допомогою антистресанта виправляти помилки агротехнології?

Валерій Ліневич: Цей антистресант ви використовуватимете, коли є визначена фаза. Це заздалегідь підготує рослини до ймовірних стресів. 

«Гасити пожежі» - це не найкраща практика. Але, якщо скажімо, випадково «припалили» цукровий буряк гербіцидом, то внесення цього засобу «для порятунку» культури дозволить у значній мірі знизити негативний вплив від дії хімічного препарату .  Інша справа коли ви спрацювали раніше, то рослина стійка, вона нормально живе, нормально працює… І якщо навіть потрапила в стрес, вона його швидше і легше переживе. Я вам ще раз кажу: у здоровому тілі — здоровий дух. 

Kurkul.com: Плануєте в сезоні 2019-2020 року знову вносити ці біопрепарати?

Валерій Ліневич: А як думаєте? Звичайно! Поки запланували обробити 260 га. Цієї осені вже внесли Агрінос А на 150 га озимої пшениці, плануємо ще навесні продовжити.

Мені найбільше подобається дивитися на рослини в період повної вегетації. Приїжджаєш на поле і бачиш, де вніс біопрепарати, а де — ні. І робиш висновки про свою роботу, технологію. Ось це для мене найкраще.

До речі, які колеги уже бачили наші результати, самі встигли трохи спробувати, теж планують наступного року тісно працювати з продуктами компанії «Агрінос Україна».

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2019.

Виконано за допомогою Disqus