Якутська

Історія

Якутська корова – порода аборигенної великої рогатої худоби Республіки Саха. Відрізняється малим зростом і вагою. На відміну від європейської гілки, що походить від тура, ймовірно походить від індуського горбатого зебу. Порода була основою якутської культури м’ясо-молочного тваринництва в суворих умовах Крайньої Півночі. З 1929 року, з метою підвищення продуктивності почалася масова асиміляція породи привізними холмогорською і симентальською породою. За 6 – 7 століть якутської колонізації північно-східній Азії, ареал розведення породи з Центральної Якутії розкинувся широко в північному та північно-східному напрямках, досягнувши низових басейнів річок Яна, Індигірка.

Стандарт породи

Якутські крові не мають жорсткого стандарту породи, хоча певні рамки присутні. Різноманітний окрас, часто спостерігається поголів’я з білими смугами вздовж хребта, конституція міцна, статура щільна, тварини низькорослі – в холці рідко перевищують 110 см, тулуб вузький (в грудях до 35 см), злегка витягнутий (коса до 145 см), голова невелика, лоб широкий, форма рогів варіюється, шия коротка, закінчується характерним горбом, живіт великий, вим’я маленьке, підтягнуто до черевної стінки. Масса до 370 кг.

Господарська характеристика

Незважаючи на проживання в суворих умовах і погану кормову базу, у корів спостерігається відмінна збереження молодняку – більше 95 %. При народженні телята важать до 20 кг, а середньодобовий приріст сягає 800 грам. Середні темпи зростання забезпечуються молоком високої жирності, тому до 6–8 місячного віку практикується підкорм. Після цього, при переводі на відгодівлю, молодняк зберігає рівень приростів і до 16–18 місяців набирає більше 300 кг. Корови можуть показувати велику продуктивність при поліпшенні умов утримання та підвищенні поживності раціонів. В такому випадку надої сягають 2,5 тонн. При цьому жирність не знижується, а тримається не менше 4 % і рівень білка вище 3,6.

Порода прекрасно адаптована для вирощування в суворих умовах. Це найстійкіша до холоду корова, легко переносить морози до 40 градусів. Товсте хутро і хороший шар підшкірного жиру дозволяють відмінно вирощувати її на підніжному кормі круглий рік.