Гронінген

Історія

Порода гронінген походить з Голландії, а точніше з однойменної провінції на північному сході країни. Виникла шляхом схрещування місцевих кобил з ольденбурзьким, східно-фризьким і фризьким жеребцями. Метою її виведення було створення універсального робочого коня для сільськогосподарських цілей. На початку XX століття після вливання крові суффолк панч кінь став більш компактним, покращилися його рухи і будова тіла: корпус став коротшим, але більш могутнім, ноги дуже сильними і широкими.

Стандарт породи

Висота холки коней цієї породи в середньому близько 160 – 165 см. Коні можуть бути гнідої, рудої або вороної масті, часто зустрічаються білі яблука на голові і ногах. Це середньоважка порода з добре складеною подовженою головою, довгими і красиво розташованими вухами, широко розставленими ніжними очима. Шия у них потужна і вигнута, загривок широкий і зливається з шиєю. Спина цих коней м’язиста, пряма і сильна, круп горизонтальний, хвіст високий і піднятий. Груди розгорнуті, живіт широкий і глибокий. Ноги коня короткі, але дуже щільні, п’ясті широкі і товсті в діаметрі, сухожилля пропорційні і міцні. Копита мають круглу форму, з щільним роговим покриттям.

Господарська характеристика

Характер гронінгенів поступливий, добрий, спокійний. Вони невибагливі і економічні в утриманні. Гронінген відрізняються працелюбністю і витривалістю. Це потужний і сильний кінь з приємним поступливим характером.

Раніше гронінген використовувалися в упряжках, в сільськогосподарських роботах, в транспорті і як верховий кінь.

Порода не дуже вплинула на інші породи, але з її допомогою вивели голландських теплокровних коней.