Дольська

Історія

Дольський кінь або гудбрандсдал є досить старою породою і походить з долини Гудбрандсдал в Новергії. Імовірно ці коні є нащадками голландських фризских коней. Багато спільного у них з британськими фельськими і далеськими поні. Виділяють два внутріпородних типу дольського коня: важчі дольськ гудбрандсдален і легкі дольські рисаки. Національна асоціація дольських коней виникла в 1967 році. Фактичним засновником сучасної дольської породи коней був жеребець Бріма. До цього їх в основному використовували для перевезення вантажів і сільськогосподарських робіт на полях. Після тотальної механізації попит на них впав, породу взяла під опіку організована асоціація і з ними почалася планомірна племінна робота. Рисистий тип виник при спробах схрещування дольських коней з різними породами: з англійським жеребцем Одином (наполовину англійським чистокровним, наполовину норфольским рисаком), арабами Мазаріні і Довре, який був зареєстрований як жеребець-засновник дольського рисака.

Стандарт породи

Середня висота дольського коня становить близько 145 – 155 см. У нього середніх розмірів голова на потужній шиї з вираженим гребенем, потужні сильні плечі, сильний круп, подовжена спинно-поперекова лінія. Хвіст і грива у представників цієї породи дуже гарні. Кінцівки гудбрандсдала короткі з невеликою оброслістю. Забарвлення в породі в основному вороне, темно-гніде або гніде.