Кішбер

Історія

Кішбер – висококровна верхова порода коней, які зовні схожі з чистокровними верховими, але більш масивні. Порода була виведена в кінці XIX – початку XX століття в Угорщині на кішберском кінному заводі шляхом схрещування кобил різних угорських порід з кіньми чистокровної верхової породи.

В даний час коней кішберську породу розводять в Угорщині, Австрії, Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччині, і багатьох інших.

Стандарт породи

Коні кішберської породи мають середню висоту в холці – 159,3 см, обхват п’ястка – 19,1 см. Взагалі в кішберській породі виділяють два різновиди. Більш витончені легкі верхові і важкі потужні конячки, які використовуються для сільськогосподарських робіт. Кішбери сильні і наполегливі в роботі, мають доброзичливий характер і живий темперамент. У них подовжена голова з прямим або римським профілем на добре обмускуленій шиї. Плечі потужні, хоча і прямо поставлені. Спина широка і досить довга. Груди глибокі і широкі. Кінцівки міцні і м’язисті. Масть переважно гніда, а також ворона, бура і руда.

Господарська характеристика

Кішберська порода по основній спеціалізації – кінь для конкуру і триборства. Іноді вони також беруть участь в змаганнях початкового і легкого рівня з інших дисциплін кінного спорту, також беруть участь в аматорських перегонах, національних кінних іграх, стіплчейз.

Кішбери вважаються легкими універсальними кіньми з винятковим розумом і доброю вдачею. Вони придатні для зміни вершників в школах верхової їзди.