Клевеленд

Історія

Клевелендська порода коней отримала свою назву за місцем виведення – графство Клевеленд в Англії. Це порода великих упряжних коней гнідої масті, яка була виведена методом систематичного схрещування місцевих кобил, що походять від стародавніх британських коней, з кіньми чистокровної верхової породи. Це одна з найстаріших англійських порід, яку стали розводити ще в Середньовіччі. У сімнадцятому столітті до цих коней була прилита кров андадузських і берберійських коней. У 1884 році з’явилася племінна книга клевелендської породи. Її видала Клевлендська асоціація любителів породи. З початком науково-технічної революції і загальної механізації попит на цю породу значно впав і поголів’я скоротилося. Її племінна книга була закрита в 1936 році, коли порода практично зникла. У 60-х роках XX ст. залишилося всього кілька жеребців-плідників. Тільки завдяки кінним заводчикам – ентузіастам клевелендська порода збереглась і стала розмножуватися. Королева Англії взяла її під своє заступництво, і королівські стайні продовжили традицію використання клевелендських гнідих в урочистих виїздах. В даний час клевелендську породу розводять в США і в Англії «в чистоті», а також використовують для виробництва гунтер.

Стандарт породи

Середня висота клевеленда в холці дорівнює 165–170 см. У ного середніх розмірів голова на довгій стрункій шиї, косі плечі, широкий тулуб, м’язисті стегна, добре посаджений хвіст. Кінцівки конячок стрункі, сухі з сильними міцними копитами правильної форми. Забарвлення може бути гніде з чорними гривою, хвостом і кінцівками. Біле забарвлення не зустрічається, за винятком маленької білої зірочки.

Господарська характеристика

Клевелендський кінь має правильні, рівні і вільні рухи.

Ці коні придатні для роз’їздів в легких екіпажах і для перевезення вантажів. Це елегантні, сильні, витривалі тварини. Вони активні та енергійні.