Остфризська

Історія

Батьківщиною остфризської породи коней є Німеччина. Там її в основному і розводять. За походженням дана порода дуже схожа з ольденбургзькою, але німці виділяють її в окрему. Це великий упряжний кінь, східна гілка селянського голландського (фризького) коня. Вона несе в собі домішки західного фриза, андалузця, неаполітанця, англо-араба і чистокровного англійського скакуна. Племінна книга породи була відкрита в 1869 році. У другій половині ХХ ст. остфризів схрещували з арабом і ганновером. В результаті цього коні стали легшими і міцнішими, їх зовнішній вигляд став більш витонченим, покращилися лінії фігури. В 1980-х роках був організований союз на підтримку чистопородних остфризських коней.

Стандарт породи

Висота в холці у остфризських коней близько 165 см. Голова у них середньої величини, з прямим профілем, очі великі, вуха довгі й рухливі, ніздрі широкі. Шия остфризів зазвичай довга, вигнута і дуже міцна. Загривок конячок цієї породи злегка піднятий, спина і поперек довгі і прямі, круп злегка похилий, хвіст піднятий догори. Груди коней широкі, живіт глибокий. Кінцівки остфризьких коней міцні з довгими і м’язистим передпліччям, подовженими п’ястками, широкими в діаметрі. При цьому скакальні суглоби широкі і сильні, сухожилля виділені і товсті. Копита коней мають круглу форму, зазвичай пропорційні і розгорнуті в п’яті, відрізняються підвищеною твердістю і міцністю.

Масті остфризів переважно гніда, ворона, руда

Господарська характеристика

Остфризька порода коней не володіє великою жвавістю. Рухи цих тварин хороші, з великим захопленням, крок плавний і ритмічний. Коні ці сміливі, довірливі, слухняні, мають прекрасний темперамент.

Остфризів використовують під сідлом і в упряжці. Також східний фриз демонструє хороші здібності до кінного спорту. Це відмінний кінь для виїздки. Це також дуже хороший стрибун.