Віллар-де-ланс

Історія

Віллар-де-ланс - порода була добре відомою з початку 19 століття. У 1875 році було створено селекційний центр породи. Порода мала комбінований (молочно-м'ясо-робочий) напрям продуктивності. З 1950-х років через розвиток механізації сільського господарства, що призвів до припинення широкого використання тяглової сили, та через розповсюдження монбельярдської породи, поголів'я віллар-де-ланської породи почало скорочуватись. З 1967 року почалось схрещування цієї породи зі світлою аквітанською. У 1970-х роках залишалося менше 100 корів віллар-де-ланської породи й з 1980 року було розпочато програму зі збереження породи, що супроводжувалася додаванням 10 % крові монбельярдської й жовтої німецької порід.У 2010 році налічувалося 411 корів віллар-де-ланської породи, що утримувалися у 61 стаді. Порода поширена у південних регіонах Франції.

Стандарт породи

Масть тварин від світлого до темного відтінків жовто-коричневого кольору, бувають тварини з білим забарвленням. Ніс світлий. Середній зріст корів становить 140 см, жива маса бугаїв - 900 - 1200 кг, корів - 700 кг.

Господарська характеристика

Середньорічний надій становить 3500 кг молока жирністю 4,1 %. Половина корів використовується для підсисного утримання телят. Порода характеризується довголіттям та витривалістю.