Чилійська

Історія

Чилійський кінь (кабалло-чілена, чилійський корралеро) родом з Південної Америки. Вона є однією з найдавніших порід. Її прабатьками були андалузька і касільська породи. Перших коней в Чилі привіз Дієго Алмагро в 1536 році. А першим місцевим конезаводчиком був Родріго Гонзалез де Мармолейжо. До 19 століття Чилі стало провідним виробником якісних коней в Латинській Америці. Географічна ізоляція країни дозволила чилійській породі розвиватися в генетичній чистоті. Племінна книга породи була відкрита в 1893 році, а стандарт остаточно затвердили в 1921 році. В даний час племкнига закрита. З 1850 року почався активний експорт чилійських коней по всій Америці і навіть за океан. Спочатку цю породу селекціонували для військових цілей і служби в армії, але надалі, її переважно використовували в роботі з худобою. Породу експортують в Австралію, Південну Африку, Бірму, Бразилію, Аргентину і США.

Стандарт породи

Висота чилійської породи коні в холці досягає 140 – 148 см. Вага близько 300 кг. У чилійського коня міцний широкий скелет, добре обмусуленний круп, товста шкіра з густою шерстю. Грива і хвіст коня густі і красиві. Масть може бути будь-яка, крім білої.

Господарська характеристика

Чилійський кінь вважається універсальною породою. Він застосовується в сільськогосподарських роботах, на роботах з худобою, та як транспортний засіб.

Чилійські коні працелюбні і витривалі. Вони відрізняються міцним здоров’ям і відмінною фізичною формою. Тварини несприйнятливі до хвороб, больовий поріг у них вище, ніж у інших порід коней. Представники цієї породи мають слухняний і поступливий характер. В утриманні ця порода невибаглива і дуже економічна, не вимоглива до корму.