Ангорський велетень

Історія

Багато років визнавалися дві ангори – англійська і французька. Існуючий німецький різновид не отримував стандартизації через недостатність генетичних відмінностей. Тоді Луїза Уолш з Массачусетса вирішила вивести лінію з ангорськими кроликами більшого розміру, ніж всі інші. Вона схрестила німецький підвид з великими комерційними породами і отримала повністю білого великого кролика з якісної шерстю і вагою від 4,5 кг. Ця нова порода була визнана в 1988 році в єдиною білою з червоними очима варіації. Численні спроби затвердити кольорові форми поки не увінчалися успіхом. Німецьку ангору часто помилково приймають за гігантську. Однак при розведенні німців акцент робиться на якість вовняного покриву, при цьому розміри і тип статури часто не беруться до уваги. Тому діапазон ваги дуже великий – від 2 до 5,5 кг, до того ж кролики відрізняються статурою, так що цей різновид нестабільна і навряд чи отримає широке визнання.

Стандарт породи

Великий кролик комерційного типу статури, з дуже густим хутром, і вагою від 4,5 до 5,5 кг. Голова овальної форми, широколоба, трохи звужується до носа, в верхній частині з пухнастим чубчиком, який більше характерний для самців. Для цієї породи властиві великі пензлика на вухах, на мордочці шерстки значно менше, ніж на тулубі.

Господарська характеристика

Стандарт вказує на три типи вовни: міцні прямі остьове волосся, злегка хвилястий остевой тонкий ворс і м’який завитої підшерсток.

Більшість ангорських гігантських кроликів погано линяють, тому заводчики зазвичай обстригають їх за допомогою спеціальних машинок, після чого отриманий матеріал змішують з вовною інших тварин, щоб надати йому міцність.

При хорошому раціоні і правильному догляді волокна відростають на 3 см на місяць.