Вухата лисиця

Історія

Вухата лисиця (лат. Otocyon megalotis) – хижий ссавець родини собачих, єдиний вид роду. Наукова назва цієї тварини перекладається з грецької як «вухата собака». Вухата лисиця зустрічається в двох районах Африки: від Ефіопії і південного Судану до Танзанії, і від південної Замбії і Анголи до ПАР. Таке поширення пов’язане з місцеперебуванням її основної їжі – травоїдних термітів виду Hodotermes mossambicus. Раніше вухата лисиця була поширена дуже широко в Східній і Південній Африці, але тепер сильно винищена і в багатьох місцевостях близька до повного вимирання. Основними загрозами чисельності вухатих лисиць є охота і епідемії хвороб, зокрема сказу, від якого може гинути приблизно 25 % населення лисиць. У деяких областях, населення лисиць розмножилося, так як заняття тваринництвом (розведення рогатої худоби) збільшило число місць з травостоєм, що призвело до збільшення числа термітів, їх основного корму. У цих районах Південної Африки щільність популяції вухатих лисиць досягає 28 особин на 1 км2, але зазвичай вона менша і не перевищує 1.0–6.0 особини на 1 км2.

Стандарт породи

Вухата лисиця схожа на звичайну лисицю, але дрібніша і з непропорційно великими вухами. Довжина її тіла 46 – 66 см, висота в холці до 40 см. Довжина хвоста 24 – 34 см. Важить вона 3 – 5,3 кг. Морда коротка, гостра. Вуха, як і у багатьох пустельних тварин, дуже великі – до 13 см у висоту, широкі в основі, загострені. Передні лапи з п’ятьма пальцями, задні з чотирма. Волосяний покрив середньої висоти, зазвичай сірувато-жовтого кольору c бурими, сріблясто-сірими і жовтими вкрапленнями. Шия і черево світліші. Кінці лап і вух чорні, на хвості чорна смуга, на морді – «маска», як у єнота.

Відмінною рисою цього виду є зубна система, яка налічує 48 зубів, в тому числі 4 пред корінних і 4 корінних в кожній половині щелепи. Це максимальна кількість зубів для наземних плацентарних ссавців. Зуби у цієї лисиці невеликі, прикус слабкий, що пояснюється особливостями її харчування.

Господарсьа характеристика

Вухаті лисиці зазвичай моногамні, зрідка утворюють тріади – один самець і дві самки. Розмножуються один раз на рік. Тічка у самки триває всього один день, за цей час партнери спаровуються до 10 разів. Вагітність триває 60 – 70 днів. Цуценята (2–6), покриті сірим хутром, найчастіше народжуються з грудня по квітень, на які припадає пік чисельності комах. Серед цуценят висока смертність, оскільки у самки всього 4 соска, і вона вбиває слабких дитинчат. Очі у цуценят відкриваються на 9 день, лігво вони залишають на 17 день. Молоком годуються до 15 тижнів, після чого починають полювати разом з дорослими. У 5 – 6-місячному віці щенята вже самостійні і в шлюбний сезон зазвичай залишають батьків. Деякі молоді самки залишаються жити з сімейною групою.

Тривалість життя (в неволі) – до 13 років і 9 місяців. М’ясо лисиці їстівне, а хутро широко використовується місцевими жителями.