Курганська

Історія

Курганська порода великої рогатої худоби була затверджена в 1949 році. Ця порода була виведена в Курганській області шляхом складного схрещування: місцеву худобу частково схрестили з ярославською, тагільською, симентальською, бестужевською, швицькою, шортгорнською, червоною степовою та голландською породами худоби. За статурою і продуктивністю в цій породі виділяють два типи: м’ясо-молочний і молочно-м’ясний. Курганська порода поширена в Тюменській і Курганській областях.

Стандарт породи

За статурою і екстер’єром тварини схожі на худобу шортгорнської породи.Голова середніх розмірів, з широким квадратним чолом і з різко вираженою лицьовою частиною, з опуклими очима, середніми за величиною рогами серпоподібної форми, трохи піднятими вгору. Шия м’язиста, не надто довга, з складчастою шкірою, плавно переходить в тулуб. Груди широкі і глибокі, добре розвинені, округлі. Загривок високий, спина широка, поперек рівний і широкий, шкіра еластична з густою короткою шерстю. Переважна масть червона, червоно-строката і чала. Вим’я велике і об’ємисте, ноги широко розставлені, з правильною постановкою, кістяк дуже міцний, тулуб добре розвинений. Жива маса бугаїв: 800 — 900 кг, корів: 450 — 550 кг. Однорічні бички важать близько 300 кг.

Господарська характеристика

Молочна продуктивність повновікових корів за 300 днів лактації дорівнює 2900 — 3400 кг, з вмістом жиру в молоці 3,9 — 4,1 %. Переваги курганського породи: хороша пристосованість до суворого континентального клімату, висока скоростиглість, хороші м’ясні якості.