Міні–оберхазлі

Історія

Порода отримана шляхом схрещування нігерійської карликової кози з цапами породи оберхазлі. Експерименти проводилися в США, куди завезли кіз з Центральної Африки (карликові породи) і Швейцарії (оберхазлі) в середині XX ст. В результаті проведеної селекційної роботи вдалося отримати тип карликових кіз з мастю, ідентичною оберхазлі. До цієї породі можна віднести тільки нащадків 6-го покоління і старші, після розведення помісей в собі.

Стандарт породи

Масть – бура з чорними мітками, роги є, у обох статей, вуха невеликі, стоячі. Забарвлення шерсті у маленьких кіз повинне бути коричневе з чорними мітками на кінцівках, морді, вздовж хребта (ремінь) і животі. Тварини інших забарвлень не допускаються.

Господарська характеристика

Висота в холці цапів до 75 см, висота кіз – до 70 см, маса тварин не більше 35 кг, добовий удій – 1,5–4 кг. Крім того, ведеться суворий контроль за родоводом. Ця порода вважається найкращою за поєднанням гена карликовості і рівнем продуктивності. Племінна робота в цьому напрямку не проводиться, часто допускають схрещування зі звичайними козами. При цьому популяція карликових тварин достатня, але вона розпорошена по безлічі парків, приватних господарств.