Естонська

Історія

Інша назва цієї породи — кайтаверс. Вона з’явилася (офіційно) порівняно недавно — 1989 року. Була виведена на основі московської лінії японських перепелів шляхом схрещування білої англійської, японської та породи фараон.

Стандарт породи

У самців естонської породи голова і шия з великим переважанням темно-коричневих відтінків, лише на голові є три жовто-білі смужки. У самок голова і шия світло-сіро-коричневі. Дзьоб у самця чорно-коричневий, але має світлий кінчик. У самок він коричнево-сірий. На махових перах самців можна помітити світлі смуги, які контрастують із колірною палітрою крил.

Форма тіла і в самців, і в самок має круглу форму. Шия та хвіст у них досить короткі. Спина естонських перепелів має невеликий вигин (ніби піднята), що знаходиться в задній частині.

Жива маса самки може досягати 200 г. Самці важать значно менше. Їхня вага зрідка перевищує 170 г.

Господарська характеристика

Естонська порода має такі переваги:

висока виживаність і життєздатність молодняка — до 98%;
висока запліднюваність яєць — 92-93%;
довгий термін життя і тривалий період яйцекладки;
швидкий приріст живої маси в перші тижні життя.
Пташенята ростуть дуже швидко, а оптимальна маса птиці досягається за один місяць після народження.

Зазвичай самки відкладають яйця, починаючи з віку 37 днів. Загальна продуктивність самок становить приблизно 278 яєць на рік. Зустрічаються особини, здатні відкладати по 315 яєць на рік. Одне яйце має вагу 11 г. Показник інтенсивності становить 86%.

Один з важливих показників естонських перепелів — це смакові якості м’яса. Воно відрізняється дуже приємним смаком, що є причиною популярності птахів на багатьох фермах.

Перепели цієї породи здатні літати.