Володимирська глиняста

Історія

Створені у Володимирській області на базі холмогорських і тулузьких гусей. При схрещуванні серед помісей відбулося розщеплення за забарвленням оперення. Гусей із глинястим оперенням стали розводити "в собі" і отримане від них потомство стало вихідним матеріалом для створення цієї породи.

Робота велася в напрямку підвищення несучості, заплідненості яєць, поліпшення м`ясних якостей та консолідації за забарвленням оперення.

Стандарт породи

Гуси великі, з компактним подовженим тулубом, широкими округлими грудьми, широкою і досить довгою спиною. Голова у них невелика, округла. Шия середньої довжини, порівняно товста. На животі одна або дві складки.

Володимирські гуси відносяться до середньо-тяжкого типу, вони досить великі, середня маса гусаків досягає 7,5-9 кг, а гусок — 6-7,2 кг.

Господарська характеристика

Основні переваги породи: висока якість м'яса, пуху і пера; надзвичайно прості в догляді, харчуванні й утриманні; стійка імунна система, стійкість до різних недуг; добре розвинений інстинкт батьківства; відмінні показники яйцекладки.

Характерна особливість гусей - висока несучість молодих гусок (за перший рік несучості). Жива маса молодняка у 9-тижневому віці - 3-3,6 кг. Збереження гусенят до 9 тижнів - 80%.

Володимирські гуски - чудові квочки. Вони відкладають до 45 яєць по 190-200 г кожне. Виводимість гусенят становить 45-50%, виживання молодняка дорівнює практично 100%.