Доркінг

Історія

Кури доркінг були виведені англійськими селекціонерами в 1857 році і досі вважаються однією з кращих м'ясних порід світу. Свою назву птахи отримали завдяки місту Доркінг, де проводилися розробки. Вчені ставили за мету вивести породу курей, здатну не тільки швидко набирати живу масу, але і добре переносити складні кліматичні умови, оскільки для туманного Альбіону характерна дуже різка зміна погоди і підвищена вологість.

Стандарт породи

У світі існує два різновиди породи доркінг: кольорові і чисто білі.

Кольорові — червоний, жовтий, смугастий, золотистий, строкато-блакитний, сріблясто-сірий — характеризуються вищою продуктивністю у виробництві курятини. Зате м'ясо чисто білої породи має вищі смакові якості, тому і цінується дорожче.

Кури великих розмірів, їхнє тіло широке і довге, збоку нагадує чотирикутну форму. Голова широка, велика. Шия невелика, густо покрита пір’ям, практично непомітна. Широкі спина і груди. Крила щільні, тісно прилягають до тіла. Гребінь у півня стоїть прямо, у курей звисає вбік. Дзьоб невеликий, загнутий донизу. Шпори прямі і не товсті. Хвіст об’ємний, нагадує віяло. Лапи масивні, блідо-жовтого кольору. Птахи мають п’ять пальців на кінцівках.

Півні важать близько 4-4,5 кг, а кури можуть виростати до 3-3,5 кг.

Господарська характеристика

Усі кольорові різновиди породи мають високу скоростиглість і відмінну м'ясну продуктивність. В утриманні та харчуванні порода невибаглива, витривала (добре переносить протяги і морози).

Кури — хороші квочки, проявляють увагу і турботу про своє потомство. Молодняк зростає досить швидко, але погано переносить холод і протяги, тому вимагає особливої ​​уваги до умов утримання і спеціального догляду.

За рік англійські несучки відкладають не більше 140 яєць середнього розміру — до 65 г, з білою шкаралупою.

Доркінг — порода курей, яка не втратила у процесі селекційних робіт свій основний інстинкт і здатна до насиджування.