Орпінгтон мармуровий

Історія

Назву порода отримала від місця свого виникнення. Батьківщиною птиці є містечко Орпінгтон, графство Кент. Почалися селекційні роботи по виведенню породи в 1876 році і тривали протягом 30 років. «Батьком» англійських курей став Вільям Кук. Метою він ставив виведення породи відповідно до англійського стандарту. Зокрема, у курей повинна бути біла шкіра, так як, на думку англійської знаті, саме вона найбільш приваблива й апетитна.

Стандарт породи

Птахи мають міцну статуру. У них маленька голова; гребінь прямостоячий, листоподібний; сережки і мочки вух досить виражені і мають насичений червоний колір; шия сильна, масивна, густо оперена; спина широка, масивна; груди дуже повні, округлі, сильно видаються вперед; крила короткі, щільно притиснуті до тіла.

Назва цього виду орпінгтона говорить сама за себе — у нього чорно-біле забарвлення, що нагадує мармуровий візерунок. Вид ще називають чорно-білим плямистим, березовим. Основа кольору чорна. На кожному пері є велика біла клиновидна пляма V. Дзьоб білий, допустимі чорні плями. Очі червоно-помаранчеві, плесна білі, блідо-рожеві. Відхилення від норми — коричневий, червоний, жовтий відтінки оперення.

Півень виростає до 4,5-5 кг, курка дещо менша — 3,5-4 кг.

Господарська характеристика

 М’ясо орпінгтонів смачне і соковите.

Нестися кури починають приблизно на 7-8-й місяць життя. Особливість породи — з віком несучість знижується. Якщо однорічні курки орпінгтон дають по 160-175 яєць, то дворічні вже 130. Яйця відносно невеликі (50-65 грамів), з міцною коричневою шкаралупою.

Молодняк росте повільно, щоб він досяг потрібних вагових параметрів, необхідно затратити велику кількість корму. Через це порода не дуже поширена. Збереженість курчат — 93%.