Закон про Донбас: що зміниться для місцевих фермерів?

Закон про Донбас: що зміниться для місцевих фермерів?

30 січня 2018 834 0

На початку жовтня 2017 р. Президент України Петро Порошенко подав у Верховну Раду текст законопроекту про «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».

Від моменту оприлюднення він став відомий як законопроект про реінтеграцію або деокупацію Донбасу і викликав багато суперечок поміж українцями. А також пройшов тривале обговорення у депутатських комітетах: було внесено більше 600 поправок.

У середині січня 2018 р. Верховна Рада України ухвалила цей закон: його підтримали 280 депутатів. Тепер із дня на день документ очікує підпису Петра Порошенка.

Читайте за темою На полі війни: фермерство в АТО

Очевидно, що цей закон є важливим кроком у врегулюванні питання Донбасу. Однак він принесе багато різних змін для тих, хто живе і працює у зонах так званої антитерористичної операції (АТО) і в буферних зонах Донецької і Луганської областей.

Дарина Толкач, адвокаційний координатор БФ Право на життя

Тож у зв’язку з цим Kurkul.com розбирався, що зміниться для місцевих фермерів, коли закон набере чинності? Ми звернулися за роз’ясненнями до адвокаційного координатора БФ «Право на захист» Дарини Толкач.

Експертка пояснила, що законопроект «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» передбачає досить велику кількість змін з точки зору правового режиму Донецької та Луганської областей.

І це, виявляється, стосується не тільки підконтрольної частини України.

Кордони де?

У статті 1 закону про особливості держполітики на Донеччині і Луганщині вказано, що частина сухопутної території, внутрішні води та повітряний простір, які зазнали втручання Російської Федерації, визнають тимчасово окупованими територіями. Проте точних меж у цих територій зараз фактично немає: вони визначаються за поданням Генерального штабу Збройних Сил України Міністерством оборони України.

Стелла на в'їзді в Донецьку область

Натомість Дарина Толкач розповіла, що згідно із новим законом з’являється певне зонування, яке передбачає три зони в рамках Донецької та Луганської областей: окуповані території, райони проведення заходів для забезпечення національної безпеки і оборони та зони безпечності.

«Якщо алгоритм взаємодії на окупованих територіях є більш-менш зрозумілим, то в інших зонах з’явиться ряд питань щодо окремих правових режимів для кожної із них. Із закону зрозумілим поки є те, що дозвіл на доступ до цих зон буде надаватися командуванням Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (нового поняття, уведеного законом). Що стосується зон безпеки, то в законі прописано: їхні кордони динамічні, можуть видозмінюватися залежно від ситуації і визначаються знову ж таки керуючим генерального штабу ЗСУ за поданням цього командувача Об’єднаним штабом. Хто і як надає дозвіл на доступ у цю зону — невизначено законом», — прокоментувала закон Дарина Толкач.

Вочевидь, сільгоспвиробники та взагалі мешканці сходу України із моменту вступу в дію закону про особливості державної політики на Донеччині і Луганщині мають бути готовими до нових сценаріїв у своїй роботі та житті.

Наприклад, командування Об'єднаного штабу дасть наказ на проведення оперативних заходів у N-му районі Донецької області, де господарює сільськогосподарський кооператив.

Однак, за словами Дарини Толкач, алгоритм повідомлення людей теж не прописаний у законі. Відтак фермери ризикують через неінформованість опинитися заручниками ситуації зі всіма наслідками.

Новий правовий режим: чого чекати

Новий закон каже, що тепер «із урахуванням безпекової ситуації» на визначених командувачем об’єднаних сил територіях може з’явитися низка обмежень. Саме для проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях представникам силових структур розширили повноваження.

По-перше, силовики тепер зможуть використовувати зброю чи інші засоби, закріплені за ними, затримувати людей і доставляти їх у поліцію до з’ясування обставин, перевіряти документи, оглядати особисті речі. Отож, за «крайньої необхідності» представники поліції, Нацгвардії, Збройних сил, прикордонної служби і СБУ можуть застосувати зброю, якщо громадянин «учинятиме правопорушення чи інші дії, які перешкоджають їхній роботі з перешкоджання російській агресії». Як саме трактувати «інші дії», закон не розшифровує.

— Тобто якщо людина, працюючи на своєму господарстві, у полі, у силу якихось обставин не була поінформована про старт операції силовиків, її може очікувати перевірка документів чи затримання поліцейськими? — питаємо в правозахисниці.

— Так, принаймні про це сказано в законі. Хочеться вірити, ще будуть затверджені якісь процедури, які якимось чином регламентуватимуть взаємодію мешканців регіону та силовиків, — говорить Дарина Толкач.

По-друге, військовим надали право затримувати автівки чи с/г техніку, обмежувати чи забороняти рух транспортних засобів, пішоходів на окремих територіях.

І по-третє, тепер силовикам дозволено проникати і займати житлові, комерційні  приміщення, а також використовувати транспортні засоби, які належать фізичним особам і підприємствам з метою проведення заходів безпеки і оборони. Наприклад, у випадку «крайньої необхідності», будь-хто із представників військових, працівників СБУ та інших силових структур,які беруть участь у виконанні завдань для протидії російській агресії, можуть зайти у ваше житло, офіс, склад, ферму, або користуватися вашим транспортом (щоправда, в цьому випадку лише за вашої згоди). Але, як зазначила Дарина Толкач, на практиці, коли заходять люди у формі з автоматами, ні про яку згоду зазвичай не питають.

За словами експертки, найцікавіше те, що зона безпеки визначена як динамічна, тож теоретично можливо, що межі цієї зони в якийсь момент можуть лягти і через Київську, Харківську, Сумську чи Дніпропетровську область.

Стабільним залишається один важливий момент: житло чи інше майно на тимчасово окупованій території зберігатиметься за власниками незалежно від того, чи є він переселенцем і мешкає на звільненій території, чи досі перебуває на окупованій.

Звернемо також увагу на статтю 10 Закону. У ній ідеться про те, що в'їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території в Донецькій і Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з них здійснюється через контрольні пункти в'їзду-виїзду.

Читайте за темою «Націоналізація» українських активів у ДНР/ЛНР: правда чи піар-хід?

Тож якщо аграрій приїздить у дилерський сервісний центр із обслуговування сільгосптехніки через контрольний пункт і їде назад, то нічого незаконного в цьому нібито й нема. Але йому все одно варто бути готовим до додаткових питань від силовиків.

Ремонт с/г техніки

Водночас у законі, на радість місцевим сільгоспвиробникам, немає чіткої норми про те, що армія має контролювати торгівлю. Йдеться про переміщення товарів через лінію розмежування, про фізичних приватних осіб, які перетинають лінію розмежування, для яких виписана вага та вартість вантажів, котрі ті можуть перевозити.

Однак теоретично тепер під питанням можуть опинитися своєчасні поставки с/г продукції, агрохімії, насіння і всього іншого. Чому? Бо командувач на власний розсуд може вирішити, що якийсь конкретний або всі пункти перетину лінії зіткнення в певний час треба закрити задля вашої безпеки.

Читайте за темою: Дають — бери: ФАО передає нову техніку кооперативам Донеччини і Луганщини

Крім того, фахівці відзначають: у законі фактично немає гарантій безпеки особистості та майна під час проведення заходів «протидії агресії РФ». У той час у спеціалізованому законодавстві щодо воєнного стану, яке в ідеалі мало б діяти в даному випадку, громадянам мали б компенсувати втрати у випадку певних наслідків використання їхнього майна у заходах, які необхідні для протидії агресії.

«У рамках закону про правові дії в режимі воєнного стану, передбачено як права, так і зобов’язаність держави відносно громадян. Однак із цього закону ми перенесли тільки права силовиків, тому розраховувати на застосування якихось механізмів і інструментів для компенсації збитків людям, у яких силовики взяли майно чи транспорт, не доводиться. По одній простій причині: відповідальність за весь моральний і матеріальний збиток, нанесений цією ситуацією конфлікту, покладається на РФ». Тобто не вказано, за яких обставин був нанесений збиток — бойовими діями і на яких територіях в зв’язку з обстрілами та в який період? Фактично, якщо так трактувати закон, то можна сказати, що «віджим» майна з метою ведення спецоперацій українськими силовиками — це теж матеріальна відповідальність РФ», — прокоментувала закон Дарина Толкач.

Отож, цим законом наша держава дає зрозуміти: вона не може відповідати за те, що накоїли російські найманці на окупованій території. Відтак уся відповідальність — на Російській Федерації. Виходить, і компенсації за зруйноване житло фермерів і всіх мешканців постраждалого від конфлікту регіону повинна виплачувати саме російська сторона.

І наостанок

Закон про особливості державної політики на Донбасі дає хороший шанс відзначитися перед Україною усім небайдужим.

Тож якщо ви або члени вашої родини добровільно допомагали силовим структурам, які протидіяли російській агресії, надавали транспорт, помешкання або інші речі, то, в разі каліцтва чи смерті, держава прирівняє вас до учасників війни й виплатить компенсацію родині.

Отже, закон про особливості державної політики в Донецькій і Луганській областях є критично важливим документом на шляху до вирішення війни в тому регіоні. Однак, як кажуть, добрими намірами… Тож місцевим фермерам і багатьом мешканцям регіону після вступу в дію цього закону доведеться знову пристосовуватися до умов господарювання і життя?

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018 р.

Виконано за допомогою Disqus