Зима ще лютує за вікном, а фермери вже починають активно готуватися до посівної, бо «гаряча» пора не за горами. Kurkul.com спробував проаналізувати, що чекає аграріїв всієї країни у наступному році та дізнатися як вони готуються до весняно-польових робіт.

Податкове навантаження і оплата праці

Так склалося, що кожного року посівна дорожчає на 10-15 % і 2018 рік — не виняток. Для порівняння, у 2017 році вона «затягнула» більше ніж на 100 млрд грн.

Подорожчання посівної зумовлює ряд чинників. Основні серед них — посилення фіскального тиску зі сторони держави, коливання валютного курсу, високі ціни на паливно-мастильні матеріали, насіння, добрива.

Зростання затратної частини, безумовно, впливає на функціонування господарств. Негативним нововведенням для фермерів також стало те, що з 1 січня 2018 року члени фермерських господарств повинні в обов’язковому порядку сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування.

«Базою оподаткування є не сума доходу, отримана членом ФГ на руки, а сума нарахованого ФГ доходу, до моменту вирахування ПДФО і військового збору. Причому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску з розрахунку на місяць, який у 2018 році становить 819,06 грн (3 723 грн х 22%). А також не може бути більшою максимальної суми ЄСВ з розрахунку на місяць – 12 285,90 грн (819,06 х 15%)», — пояснює консультант з оподаткування і бухгалтерського обліку Олександр Золотухін.

Читати по темі: Платити навіть за дітей — коментарі до закону про ЄСВ

Не можна пропустити й прийняті зміни до Податкового кодексу України — депутати Верховної Ради України проголосували за відміну відшкодування аграріям експортного ПДВ на олійні й технічні культури. Так, з 1 березня 2018 року відшкодування ПДВ на сою та ріпак будуть здійснювати виключно у разі переробки їх на олію. За прогнозами експертів, через ці зміни у фермерів утвориться «дірка» в доходах у 10 млрд грн щорічно. Раніше ці кошти якраз і використовували на закупівлю техніки, засобів захисту рослин, добрив та якісного посівного матеріалу.

«Ми працюємо на півдні України в складних погодних умовах, урожай не завжди такий, як очікуємо, а тепер ще й ПДВ за нього відшкодовувати. Ми продаємо зерно соняшника, а не олію. Звісно, ми розраховували на ці гроші. Я розумію, що це нововведення для стимуляції переробляти ріпак і сою. Але зміни вплинуть на нас, як на виробників», — коментує голова ФГ «Ельдорадо» Юрій Мелета з Херсонщини.

Головний агроном ПП «Земля Переяславщини» (Київська обл.) Володимир Гловінковський говорить, що такі зміни внесуть корективи і у роботу їхнього господарства. Зокрема у 2018 році зменшать площі під соняшником на 200 га на користь буряка, бо ціни на олійні в 2017 році були не високими, а через податкові нововведення прибуток буде ще меншим.

При цьому витрати на оплату праці у 2018 році збільшилися на 15%, тому що з 1 січня мінімальна заробітна плата зросла на 523 грн – до 3723 грн. Звісно, працівники сільського господарства, якщо вірити офіційним даним Державної служби статистики, заробляли більше — у середньому 4899 грн. Однак підвищення мінімальної зарплатні знову ж таки тягне за собою зростання податкового навантаження на фонд заробітної плати.

«Мінімальна заробітна плата підвищилась, а з нею — і податкове навантаження. Це відчувається особливо взимку, коли роботи менше, а податки ті ж самі», — зазначає заступник директора ФГ «ТВК» (Черкаська область) Володимир Топалов.

Фінанси

Посилення податкового тиску зумовлює дефіцит обігових коштів на проведення весняно-польових робіт. Багато фермерів змушені брати кредити. Якщо у 2016 році Національний банк України знизив облікову ставку за кредитами до 14%, то з 26 січня 2018 року вона виросла до 16%. За теорією НБУ, підвищення облікової ставки втримає ріст інфляції, яка протягом останнього року виросла майже на 14%. Зрозуміло, що вища ставка робить «дорожчими» гроші у банках, відтак відсотки за позичені гроші зростуть.

Політики обіцяють надати дотації фермерам. Але ж закупити всі потрібні компоненти до польових робіт треба вже сьогодні.

«Малим та середнім фермерським господарствам передбачено відшкодування 100% вартості закупленого українського насіння, 90% вартості дорадчих послуг. Також ця категорія сільгосптоваровиробників отримає доступ до дешевого кредитного ресурсу та користуватиметься додатковою преференцією при купівлі української сільгосптехніки: компенсується 40 % її вартості», — анонсує прем’єр міністр України Володимир Гройсман.

Читайте також: Масонська ложа: хто і як таємно розподіляє фермерський мільярд?

Не треба забувати і про питання з курсом валют, що прямопропорційно впливає на вартість паливно-мастильних матеріалів та інших імпортних товарів.

Добрива

На додачу до проблем із фінансами, аграрії у цьому році гостро відчули нестачу добрив. Станом на 26 січня 2018 року забезпеченість мінеральними добривами всього по Україні складає лише 32%. Вітчизняне виробництво може задовольнити попит українських агропідприємств на азотну групу добрив (аміачна селітра, карбамідно-аміачна суміш і карбамід) лише на 30–40%. Інша частина ринку залежить від імпорту, велика частка якого традиційно здійснювалася з Російської Федерації. Через нестабільне постачання сировини українські виробники добрив працюють із перебоями. Багато фермерів бронювали потрібну кількість ще з ранньої осені.

«Засновник бронював потрібну кількість добрив ще з вересня. Добрива вже на складах нашого господарства. Ми вже, навіть, до нового року внесли аміачну селітру», — розповідає агроном агрофірми «Могутнє» Максим Підбицький.

Але так зробили не всі. Виходом для тих, хто не закупив добрива завчасно, стала весняна кампанія з продажу мінеральних добрив українського виробництва від ПАТ «Аграрний Фонд».

Зараз у компанії в наявності чотири види добрив вітчизняного виробництва:

• аміачна селітра (марка Б);
• карбамідно-аміачна суміш (КАС);
• карбамід;
• вапняково-аміачна селітра.

Як розповів керівник департаменту малого та середнього бізнесу ПАТ «Аграрний фонд» Юрій Меленчук, добрива є на 33 складах компанії у 18 областях України. Крім того, мінеральні добрива можна безпосередньо забрати на хімзаводах у Рівному і Черкасах. Причому, за його словами, частину добрив може бути реалізовано в обмін на зерно. Можна одночасно укласти і форвардний контракт, і договір на купівлю мінеральних добрив.

«На сьогодні наші пропозиції вигідні, оскільки наближається весняна посівна і попит на добрива та на фінансовий ресурс форвардної програми, звичайно, дуже високий. А оскільки оформити кредит в банку — це тривала процедура, до того ж банки беруть під заставу матеріальні цінності (техніку, нерухомість), то, на нашу думку, сільгоспвиробникам вигідно співпрацювати з Аграрним фондом. Тим більше, що запорукою в цьому разі виступає зерно майбутнього врожаю», — додав Юрій Меленчук.

Читати по темі: Юрій Меленчук: Добрива Аграрного фонду можна купити в кожній області України

Насіння

У 2017 році посуха завадила аграріям зібрати заплановану кількість урожаю. Тому цього року доводиться коригувати плани. Можливо, змінювати постачальників насіння, гібриди. Але головне, про що говорять фермери — треба співпрацювати з надійними партнерами і купувати посівний матеріал лише у перевірених компаній.

«Якщо ми купуємо гібрид, то знаємо, що від нього чекати при правильній обробці. А от із тим «сумнівним» насінням не зрозуміло. Аграрій не може знати, яка його врожайність. Тим більше, якщо ми купуємо гібрид, то замість нього цілком можемо отримати невідомий сорт. Яким буде врожай у цьому випадку — невідомо. Ми ж спочатку тестуємо гібрид: сіємо дослідні ділянки, дивимося на врожай», — говорить голова ФГ «Ельдорадо» Юрій Мелета з Херсонщини.

Під час вибору насіння потрібно звернути увагу на моменти, що повинні насторожити:

• продаж насіння урожаю минулих років за зниженими цінами;
• великий асортимент насіння;
• підприємства, які мають низький рівень Статутного капіталу, основних фондів,
• власних виробничих потужностей і споруд для зберігання насіння;
• підприємства, які не є офіційними дистриб’юторами.

«Перед покупкою обов’язково варто переконатися, на яких засадах продавець реалізує продукцію. А також перевірити у нього наявність необхідного пакету документів та сертифікатів. Часто на це аграрії закривають очі, коли ціна насіння занадто вигідна. Але ж «скупий платить двічі», тож часто підроблене насіння не забезпечує заявленої врожайності (це у кращому випадку). Або ж взагалі не сходить», — зазначає виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.

Експерт нагадала, що у 2017 році сертифікація насіння стала платною. За її словами, така процедура — це державний контроль і додаткове підтвердження відповідності, чіткість та достовірність у встановленні показників і норм якості насіння як продукції, що постачається на внутрішній та зовнішній ринки. А для фермера — впевненість у безпечності та дотриманні вимог до якості насіння, зменшення ризиків отримання поганого врожаю.

За словами начальника розвитку напрямку кукурудзи ТОВ «Євраліс Семенс Україна» Сергія Косолапа, часто можна було чути про пересів різних культур через заморозки. Тому у сезоні 2018 року, буде досить важливим питання терміну посіву. Крім цього, слід більш уважно поставитися до гібридного складу, який аграрії вибирають для оптимально-раннього посіву. Даний крок дозволить якщо не повністю прибрати, то максимально мінімізувати ризики втрати густоти завдяки генетичним особливостям гібрида. Підбір гібридного складу по групі стиглості дозволить аграріям приступити до посівної компанії практично завжди в оптимальні терміни, що також зменшить ризики втрати врожаю. 

«Ми також повинні пам'ятати, що, якщо посівна компанія проведена в стресовий умовах або на перших етапах розвитку рослин ми спостерігаємо стрес, рослини стають більш схильні до ураження хворобами і шкідниками. В цьому випадку слід пам'ятати про ефективному захисту насіння (фунгицидно-інсектицидний захист)», — вважає експерт.

Сприятлива осінь і малосніжна зима

Ми опитали експертів та фермерів про стан озимих культур. За даними Мінагрополітики, у 2017 році озимими культурами в Україні засіяно 8,3 млн га, що на 2,6% перевищує аналогічний показник 2016 року. Восени посівній кампанії погода сприяла, як ніколи: дощів було багато, що дало достатній запас вологи майже на всю зиму. Таку інформацію оприлюднили експерти Інституту зрошуваного землеробства НААН.

«На території України запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту (0–20 см) під озимою пшеницею на початок грудня становили 10–17 мм, що є недостатнім показником. Та на решті території вологозапаси були на рівні 23–32 мм, що є добрим показником», — йдеться у повідомленні НААН.

Це підтвердив і головний агроном агрофірми «Могутнє» (Кіровоградська область) Максим Підбицький. За його словами, умови для посіву озимини склалися дуже сприятливі: посіяли, а через два дні випав дощ і пшениця одразу пішла у ріст.

«Звісно, тепла зима не сприяла росту. Снігу майже немає, вітри, морози. Зараз стан посівів задовільний, але заморозки можуть все зіпсувати», — розповідає аграрій.

У сусідньому господарстві, як розповів нам заступник директора ФГ «Степове» (Кіровоградська область) Андрій Пістоль, незначні морози вплинули на посіви ріпаку та пшениці — близько 25% посівів господарства загинуло.

«Рослини страждають без снігу, але пересівати нічого не будемо. Сподіваюсь, що більше нічого не замерзне», — говорить фермер.

На думку заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Дениса Марчука, ситуація, що останніми днями склалася із посівами озимих культур, може завдати значних збитків агровиробникам.

«Якщо рослини вийдуть зі стану спокою, в якому вони мають перебувати в цей період, а потім зазнають обмороження, то аграрна галузь може понести мільярдні збитки. Ситуацію ускладнює відсутність снігового покриву, який протримався лише 4-5 днів», — застерігає Денис Марчук.

Подальший стан озимих буде залежати від тривалості поточного потепління і гідротермічного режиму в майбутньому. Тож фермерам залишається сподіватися на продовження порівняно теплої зими.

Спілкуючись із фермерами, можна зробити висновок, що вони посіють за будь-яких погодних, економічних та соціальних умов, якими б жорстокими ці умови не були. Як сказав колись один фермер: «Якщо не ми, то хто ж?»

*У матеріалі використана інформація з відкритих джерел

© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2018 р.