«Пшениця на лікарняному», або Як відкривали «Інститут здоров'я рослин»

«Пшениця на лікарняному», або Як відкривали «Інститут здоров'я рослин»

19 червня 2018 117 0

Ви сумніваєтеся в якості насіння вашого постачальника? Або не впевнені, чи потрібні добрива в обсязі, який рекомендує дистриб'ютор? Чи ж сумніваєтеся в справедливості ціни гербіциду? Ці питання, напевно, виникали у багатьох аграріїв. Але універсального рецепта їхнього вирішення в Україні досі не було. Така можливість тепер з'явилася з відкриттям «Інституту здоров'я рослин» («Crop Care Institute»), який урочисто презентувала Група компаній UKRAVIT

Спочатку була лабораторія

Та історія могла піти й іншим шляхом. Адже спочатку власник компанії UKRAVIT планував створити лабораторію для визначення якості пестицидів, аналізу рослин і ґрунту. Однак ідея перетворилася згодом у щось глобальніше - науково-дослідний інститут, який займатиметься фундаментальними дослідженнями і розробками нових препаратів, формуляцій, технологій, оцінювати вплив на рослини різних речовин.

«Наш науковий центр - це не альтернатива держустановам. Просто ми закупили найсучасніше обладнання, яке тільки є у найбільш розвинених країнах світу. Ми хочемо, щоб саме в Україні проводилися цікаві продукти. Вчені, коли бачать обладнання та умови в нашому Інституті, радіють. Це новий стандарт якості продукції для всього аграрного сектору України. Ми отримали землю не в спадок від наших батьків, ми її позичили у наших дітей. Це наша відповідальність перед майбутніми поколіннями», - розповів у привітальному слові Віталій Ільченко.

Хоча Інститут і не залежить від держустанов, від державної підтримки в компанії не відмовилися б. Та фактично довелося працювати на власні та кредитні кошти українських банків. Інвестиції в Інститут склали $7 млн. Водночас Віталій Ільченко обіцяє, що понад 10% від прибутку UKRAVIT спрямовуватимуть на щорічне фінансування роботи установи.
 
На даний час в Інституті вже працює 50 наукових співробітників, ще 100 фахівців - орієнтир на найближчий час. За словами Ліона Штейнберга, наукового керівника «Інституту здоров'я рослин», це переважно жителі міста Черкаси, однак є і вчені з інших міст і країн. Вони мали можливість підібрати собі обладнання, залучалися до проектування Інституту.

«Ми готуємося взяти участь у багатьох проектах зарубіжних і європейських інституцій. Конкретні завдання в масштабах наукового інституту можуть перерости в національні програми, у прийняття серйозних державних рішень. Наприклад, у нас з'явилися нові прилади, ми можемо навіть зараз організувати роботу з визначення контрафактної продукції - це цілий комплекс заходів, з моменту її отримання, розшифровки, аналізу дій недобросовісних конкурентів», - говорить він.

 За статистикою, продовжує Ліон Штейнберг, в Європі 15-25% контрафактної продукції, тоді як в Україні, за підрахунками Інституту, ця цифра досягає 40%.
 
Фахівець не виключає, що на базі Інституту може бути організовано Всеукраїнський центр, де могли б обмінюватися досвідом і відокремлювати сумлінних конкурентів і виробників від недобросовісних.

«Crop Care Institute» поспішає на допомогу

Ще одне завдання установи - агротехнологічна допомога аграріям. Учені допоможуть провести фітоекспертизу насіння, експрес-аналіз у період вегетації культур, визначити не тільки хімічний склад пестицидів і агрохімікатів, а й дізнатися їхню залишкову кількість у продукції, ґрунті, воді. Також серед доступних сервісів - агрохімічний аналіз ґрунту, польовий моніторинг, технологічна підтримка, навчання і консультації аграріїв, розробка й надання рекомендацій щодо систем захисту і живлення. 

«Ви хочете зрозуміти, за справедливу чи ціну берете ЗЗР, - ми виконаємо повний аналіз речовин, які в цьому продукті містяться. Ви зрозумієте, чи відповідає він заявленій якості. Те ж саме з якістю насіння. Так, ви зможете вивчати добрива, котрі необхідні рослині. Якщо виникла якась проблема, ви зможете проаналізувати, які ЗЗР використовувалися, в якій кількості, аж до дрібних домішок», - поділився Віталій Ільченко. 

Під час відкриття, на якому були присутні безліч партнерів корпорації, нам вдалося зустріти знайомі обличчя. Генеральний директор групи «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Валерій Ласьков розповідає, що в цьому році компанія заклала демо-майданчик сої повністю під технологію захисту UKRAVIT. Водночас додає, що компанія перед роботою з тим чи іншим препаратом або технологією намагається випробовувати його кілька років. Адже ціна помилки може бути високою.

«Я був ініціатором співпраці. Коли мене вперше запросили, мовляв, ти поїдь, подивися, то не вірив, що в Україні хтось може так будувати і працювати. Головне, що я побачив, наскільки UKRAVIT уважно працює з контролем якості. Люди розуміють, що ринок треба брати саме цим. До того ж тут дуже комфортний власник - Віталій Ільченко, з яким приємно працювати», - додав він.

Читати по темі: Техніка, технології, тваринництво - три «кити» РОСТОК-ХОЛДИНГ
 
Під час відкриття всім охочим провели екскурсію Інститутом. Фішка інституту - він оснащений найсучаснішим обладнанням від провідних компаній - американської Agilent Technologies, японської Shimadzu, німецьких C.GERHARDT і Carl Zeiss тощо. 

У даний час, за словами Віталія Ільченка, інститут працює над отриманням міжнародних сертифікатів, що дозволить співпрацювати з провідними світовими науковими установами. Паралельно з цим, у планах - створення філій у кожній з областей України. 

«Зародки» майбутнього

Під час екскурсії ми побачили «зародки» сільського господарства 4:0 у форматі вертикальних ферм. Це установка аеропоніки, яка дозволяє вирощувати рослинну продукцію цілий рік. Живильні речовини у вигляді аерозолю для рослин надходять прямо з повітря без використання ґрунту. Такий метод дозволяє експериментувати з різними видами харчування і в майбутньому може підштовхнути розвиток вертикальних ферм на аеропоніці в Україні. 

Такого обладнання, як в «Інституті здоров'я рослин», немає практично ніде в Україні. За деякими приладами, такими, як рідинний хроматограф Shimadzu SPD-M20A, атомно-абсорбційний спектрометр АА-7000 і спектрофотометр Shimadzu UV-1800, Віталій Ільченко спеціально їздив до Японії. 

Під час екскурсії нам вдалося познайомитися з «латифундистом» з Ефіопії Белайнехом Кінді. В Африці його компанія має зембанк площею 2 тис. га, що, за місцевими мірками, досить багато. Вирощує кукурудзу й екзотичні за нашими мірками кунжут і каву. До того ж, як виявилося, наш співрозмовник - «завсідник» місцевого Forbes. Познайомившись із керівництвом UKRAVIT, він не забув відвідати Черкаси. 

«Ми не лише плануємо закуповувати продукцію UKRAVIT і реєструвати її в Ефіопії, а й замислюємося про створення спільних проектів. Це головна мета моєї присутності тут. Не буду лукавити, в своїй країні я теж хочу створити інститут, який займатиметься такими ж дослідженнями. Тут багато можливостей для співпраці», - зазначив він. 

Наостанок Віталій Ільченко наголосив, що двері Інституту відчинені для вчених і студентів з усієї України.

«Вже скоро буде створено Союз аграрних вчених України, ми будемо залучати студентів, навчальні заклади. Якщо у них щось не виходить - будь ласка, допрацюйте на нашому обладнанні. Ми відкриті для дослідників», - додав власник компанії.

Підтримує його і Володимир Малиновський, науковий консультант з хімії та аналітичного обладнання від ЄБРР. За його словами, у наших вчених ґрунтовна теоретична база, але їм не вистачає практичних навичок. Багато в чому це пов'язано з відсутністю нового обладнання. Ось чому багато українських «мізків» виїжджають за кордон разом зі своїми напрацюваннями.

«Ми ж прагнемо дати нашим вченим необхідне обладнання, хочемо, щоб вони працювали тут, а ті, хто виїхав, повернулися на батьківщину або співпрацювали з нами, робили спільні проекти», - підсумував він. 

Перефразувавши відомий вислів, схоже, що ті, хто не годує власну науку, годуватиме чужу. У нашому випадку - у вигляді засилля імпортних насіння, ЗЗР, технологій тощо. Але, схоже, окреслюється зворотна тенденція. Великому українському інституту - велике плавання.
 
© Костянтин Ткаченко, Kurkul.com
 

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою