SHARE
серія 1

Кооператив онлайн

Після стількох АгроЕкспедицій у минулому році команда Kurkul.com почувалася мотивовано та вирішувала, куди податися взимку в новому році. І потрапили ми до самих витоків української кооперації – в село Терешки Хмельницької області. Не чули про таке? Відтепер ще й як почуєте!

Справа в тому, що невтомний ідеолог кооперації – Перший національний аграрний кооператив (ПНАК) – запускав тут цієї суботи пілотний проект «кооперативний вечір», в ході якого зібрався повнісінький зал зацікавлених у нових пропозиціях селян. Спеціалісти презентували ґрунтовні економічні підрахунки та результати соціологічного дослідження Терешок, розповідали про досягнення, плани та перспективи.

Чому ПНАК обрав саме Терешки? Тому що це середньостатистичне українське село.

За радянських часів тут було три колгоспи, згодом об'єднані у радгосп ім. М. Горького. Зараз тут проживає 670 чоловік, з них більше 10 фермерів та одноосібників. Загалом серед людей залишилось 11 тракторів, ними й надаються послуги усім, хто обробляє власну землю. Решта паїв – у оренді крупного агрохолдингу…
Здається, якщо не оголошувати назву та місцерозташування населеного пункту, таким чином можна описати більшість сіл України. Але є одна відмінність. Жителі Терешок проводять цю суботу не кожен у своїх буденних клопотах, а спілкуючись та радячись між собою, обговорюючи громадою спільне майбутнє та слухаючи виступи людей, знаних в усій Європі.

Як кооперація зароджується в цьому селі – слідкуйте покроково разом з нами.
Цифри

Перш ніж братися до справи, потрібно ретельно проаналізувати вихідні дані. З цією метою спеціалісти опрацьовують кожне окреме село, що є досить нелегким та трудомістким завданням. Наприклад, щоб опитати та проаналізувати 89 родин, які проживають в одних лише Терешках, знадобилася експертна група у складі близько 30 осіб.

Загалом же представники ПНАКу обійшли понад 300 населених пунктів, з яких планується обрати 30 максимально зацікавлених в ідеях кооперації. Роботу проводять за системою, що обліковує усіх членів кооперативу, всі операції з ними і в тому числі всі земельні ділянки, які будуть надані у виробництво за програмами кооперативу. А отже, є можливість географічного аналізу цих ресурсів: за кількістю земельних ділянок, насаджень, техніки, худоби.

Саме таку інформацію про Терешки містить презентація, яка проводиться у сільській бібліотеці, переповненій місцевими жителями.

Середня кількість людей у сім'ї – 4 особи. Серед селян найбільше пенсіонерів – 77 осіб. Бюджет родин: для 6 сімей складає до 1000 грн, для 23 сімей – від 2500 до 4000 грн, для 24 сімей – від 1000 до 2500 і для 36 сімей – від 4000 грн і більше.
Дохід від сільського господарства становить 920 грн, рентна плата за місяць – 316 грн та за сезонні роботи – 150 грн.

Основний дохід – це заробітна плата. Він складає 47%, реалізація сільськогосподарської продукції – 25%. Кошти найбільше витрачаються на харчування – 850 грн, лікування – 500 грн.

Середня площа присадибної ділянки: 9 сімей має до 30 соток, 47 – від 30-60 соток, 31 – від 60 соток. Рівень прибутковості городу невеликий. Те саме стосується карти городу – традиційно люди саджають картоплю, яка продається за безцінь. А все те, що може приносити дохід – квасоля, гарбузове насіння – знаходиться аж у кінці графіку. Якщо таких позицій з'явиться більше, прибуток з городу буде зовсім інший.

Що стосується дерев, то вирощуються горіхи, кісточкові, груші, яблуні та кущі. Здається, який прибуток може принести одна яблуня на земельній ділянці? Але, якщо аналізувати цифри в розрізі села, то з 89 сімей можна зібрати 33 т яблук, 8 т горіхів, а це вже зовсім інші ресурси!

Опитані селяни озвучили також свої очікування від участі в кооперативі. В грошовому еквіваленті сім'ї прагнуть до додаткового прибутку від 1 до 18 тис. грн/міс.

Щодо програм кооперативу, у яких найбільш активно братимуть участь жителі с. Терешки, це заготівля горіхів, лікарських трав, відгодівля телят м'ясних порід, птахівництво, організація роботи на селі, надання послуг наявною технікою, деревообробка, швейна справа, бджолярство.
Історія

Доктор соціальної економіки, доцент Римського університету, президент Українського кооперативного альянсу Зиновій Свереда читає сьогодні лекцію не у міжнародному залі, а в приміщенні бібліотеки с. Терешки. Для громади він наводить приклади успішної кооперації в історії України.
Якщо нам не дозволяють відкрити університет у Львові, то ми відкриємо університет у кожному селі
Наприклад, ми дізналися, що в «Маслосоюзі» (Союзі руських молочарських спілок, заснованому на початку ХХ століття) брали участь 205 тис. сімейних господарств, тобто біля мільйона осіб. І це господарство будувало свою стратегію на просвітницькому рівні, а у міжвоєнний період разом з «Центросоюзом» (Спілкою споживчих товариств, заснованою в 1899 році у Перемишлі) контролювало до 54% експорту продукції, що надходила з України без жодних субсидій і дотацій від держави в той період.
Тоді кооператори казали: «Якщо нам не дозволяють відкрити університет у Львові, то ми відкриємо університет у кожному селі». Освіта повинна бути там, де її потребують люди.

Допомогти українським селянам навчитися та розібратися у простих, на перший погляд, питаннях та запустити механізм кооперації на принципах не лише бережливого ставлення до землі, співпраці та професіоналізму, але й постійного вдосконалення та розвитку – основне завдання ПНАКу. Організатори подбали і про програми для молоді.
Молодь виїжджає з села до міста, бо не бачить тут перспективи. Але перспективи треба створювати, умови потрібно створювати, щоб вони підкорювалися нам. Скоро почнеться зворотній процес, коли молодь з міста, пройшовши певні тренінги, розпочне свою діяльність на селі. Такий процес відбувався в багатьох країнах.
Зиновій Свереда, президент Українського кооперативного альянсу
У кооперативі впевнені, що аграрну справу потрібно вивчати безпосередньо на селі, а не в залах університетів. Тим більше, що для українців кооперативний тип господарювання та такі навчальні практики не нові. Активна діяльність на благо громади та задля покращення власного фінансового становища, підвищення рівня культури та взаємоповаги зможе вивести українське село з так званої «соціальної депресії», в яку воно вводилося останні десятиліття.
Причини соціальної депресії – наслідок панщини в минулому. Ми вийшли з комунізму та колоніалізму зі зруйнованим відчуттям самоповаги. Це також був своєрідний засіб панування над суспільством. Якщо порівняємо минуле з сучасністю, то побачимо, що ми не позбулися колоніалізму та пригніченого стану. Він не залежить навіть від вищої освіти. Є люди дипломовані, з вищими освітами, але проста українська жінка вирощує кращу моркву, петрушку, картоплю, бо щоб зробити щось якісно, потрібно мати любов до цього.
Зиновій Свереда, президент Українського кооперативного альянсу
Бібліотека в с. Терешки в якій проходили збори
З любов'ю до своєї справи підходять кооператори з ПНАКу, які приїхали сьогодні в Терешки. Це помітно не лише в їх промовах, але й по результатам діяльності кооперативу станом на 2016 рік.

Адже він уже налічує 2,5 тис. членів у майже 300 населених пунктах Хмельниччини, Житомирщини та Чернівеччини. За попередній рік ПНАКу вдалося закупити більше 200 т сільгосппродукції від учасників кооперативу, експортувати більше 2 тис. голів ВРХ від членів кооперативу, придбати 90 нових тракторів для забезпечення високотехнологічного обробітку землі, налагодити збір молока у більш ніж 50 селах Хмельницької області за ціною від 4,2 до 4,5 грн/л. Проте ПНАК не стоїть на місці та генерує все нові й нові програми в різних сферах господарювання.
Пропозиції

Усі програми, запропоновані ПНАКом, є надзвичайно амбітними, селяни заслуховуються. Слухаємо і ми. Плануємо згодом повернутися в Терешки та подивитися, наскільки активно до них долучилися мешканці, що вони обрали для себе та як працюють, будучи членами кооперати.

А на разі громада вже схвально реагує на пропозиції в сфері молочного скотарства, адже це те, над чим кооператив вже працює в селі. Люди задоволені збільшенням ціни на продукцію – зараз кооператив збирає молоко в більш ніж 50 селах Хмельниччини за цінами від 4,2 до 4,5 грн за літр базисного молока. Загалом же проект у стадії розвитку і з часом охоплюватиме більше населених пунктів.
На жаль, ми не можемо на сьогоднішній день остаточно домовитися з переробниками молока – вони не розуміють нашу філософію. Сьогодні по області їздять 12 молокозаводів. Вони витрачають на це вп'ятеро більше палива та людських ресурсів, ніж потрібно. Ми прийшли до них з простою пропозицією: в рамках кооперативу налагодити процес контролю якості і доставки молока. Щоб їм не потрібно було проїжджати за кожний літр молока вп'ятеро більше кілометрів. Почули нас поки що два перевізники. Залишилося десять, але зрештою ми побудуємо систему виробництва молока на селі, коли збиратиметься якісне молоко та реалізовуватиметься за вищою ціною.
Анатолій Онищук, директор ПНАК
Присутні активно цікавляться пропозиціями щодо програми лізингу. Кооператив пропонує поставки тракторної та причіпної техніки від постачальників на 5 років. Техніка нова, пальне під програму буде надаватися кооперативом за оптовими цінами, при цьому членам кооперативу послуги з обробітку ділянок цією технікою будуть надаватися вдвоє дешевше.
По птахівництву, окрім існуючих програм, організатори привертають увагу до програми вирощування перепелів, ідея якої зародилася в сусідньому селі Михайлючка. Спеціалісти пояснюють, що в Азії це дуже популярна птиця. Наприклад, в Єгипті на 90 млн населення щодня з'їдається близько 50 млн перепелів. Єдине, до чого примхливий перепел, – це температура. Але загалом його легше виростити, ніж курку. Тому в масштабах кооперативу можна забезпечити дуже великі обсяги виробництва, з якими можна виходити на зовнішній ринок.
Завершення вечора

Після аналізу досягнень ПНАКу за 2015 рік присутнім роздають анкети учасника Кооперативного Вечора, у яких вони можуть залишити відгуки.
Анкета учасника Кооперативного Вечора
Організатори просять порадитись родинами та вирішити, до яких програм кооперативу люди хочуть приєднатися. Після того як селяни стануть учасниками кооперативу, здійснюватимуться виїзди мобільних експертних груп, у тому числі агрономів та ветеринарів, які порадять, як краще організувати свою присадибну ділянку, сімейне чи фермерське господарство у межах співпраці з кооперативом.

Голова благодійного фонду «Зміцнення громад» Тетяна Василик запросила двох представниць сільської громади на спеціалізовану конференцію для жінок-кооператорів, що відбудеться в Києві на початку лютого, а тих, хто зацікавився тракторною програмою, – до Хмельницького, на конференцію кооператорів, де акцент буде зроблено саме на лізинговій програмі.
Є активність голів сільрад, які приїздять до нас, запрошують до співпраці, хочуть навчатися. Але, на мою думку, особистість сільського голови насправді не найбільш ключова. Громади бувають різними, зустрічаються такі, в яких люди вже згуртовані. Наприклад, я відвідував у Вінницькій області село, де ввели таке поняття, як "соціальні роботи". Спочатку створювався кістяк з близько 15 осіб, які побудували стадіон, відремонтували дитсадок. Ось такі приклади – це ідеальне середовище, де люди вміють комунікувати, об'єднуватися, спілкуватися між собою.
Анатолій Онищук, директор ПНАК
Ми для себе вирішили, що 2016 рік буде пріоритетним по розвитку саме кооперативного руху та розвитку просвіти на селі. Важливими є економічні, фінансові моделі, які будуть працювати. Але не менш важливо "розбудити" людей, надати їм надію, інформацію... Ми ставимо перед собою насамперед просвітницькі задачі.
Тетяна Василик, Голова Хмельницького регіонального благодійно фонду "Зміцнення громад"
Команда Kurkul.com дякує усім за тепле спілкування та бажає успіху в реалізації задуманих планів. Ми відвідаємо с. Терешки навесні та разом з кооперативом висвітлюватимемо успіхи його нових учасників.
Дарина Козоріз, Kurkul.com
Выполнено с помощью Disqus