Бджола «в законі», або Вимоги до виробництва меду в Україні. Частина 2

31 січня 2019 3404 0

Продовжуємо знайомити читачів із нормами законодавства України, що регламентують діяльність пасік, виробництво медової продукції та бджільництва взагалі.

У першій частині цього матеріалу ми публікували роз’яснення фахівця з впровадження стандартів, провідного аудитора систем менеджменту якості Андрія Гармаша щодо норм одного з основних Законів України у сфері виробництва — ЗУ №771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Наступна частина матеріалу буде присвячена огляду основного «бджолярського» закону та інших підзаконних актів, що визначають умови для виробників і переробників меду та медової продукції, про які Андрій Гармаш розповів під час тематичного вебінару, організованого Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

Нагадуємо, редакція Kurkul.com відібрала найцікавіше з виступу експерта та структурували основні тези про українське законодавство у сфері бджільництва. Читайте далі — пряма мова спікера.

Наказ Мінагрополітики № 491: ветеринарно-санітарні вимоги у бджільництві

Документом, що встановлює ветеринарно-санітарні правила щодо утримання й експлуатації потужностей (об’єктів), приймання, переробки, зберігання та транспортування продуктів бджільництва, є наказ Мінагрополітики від 08.08.2012 № 491 «Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об'єктів) з виробництва продуктів бджільництва».

Фахівці стверджують: хоч цей документ був прийняти не так давно, але, на жаль, він більше описує вимоги до потужностей з переробки продукції бджільництва, аніж до малих виробників первинної продукції.

Нині фахівці готують нову редакцію цього нормативно-правового акта, аби врахувати й прописати вимоги саме для малих виробників продукції бджільництва.

Натомість усім виробникам теж варто ознайомитися із цим документом, аби знати основні принципи та розуміти своє місце в контексті відповідності описаним нормам.

Закон № 1492: про бджільництво

Головним законом для кожного бджоляра є Закон України від 22.02.2000 № 1492-III «Про бджільництво». Усі пасічники мають добре орієнтуватися в нормах цього документа з усіма змінами і доповненнями.

У документі прописані загальні положення щодо функціонування галузі, основні аспекти її державного управління та регулювання, усе про заняття бджільництвом, продукти бджільництва та їх використання, регламентацію професійної дільності та фінансування заходів у галузі бджільництва, охорони бджіл, а також відповідальність за порушення законодавства у галузі бджільництва.

Наприклад, стаття 19 розділу IV цього закону вказує, що всі продукти бджільництва перед їх реалізацією повинні бути передані для санітарно-ветеринарної експертизи. Ці вимоги перетинаються з вимогами закону № 771, про який ішла мова вище, у контексті проведення аналізів продукції на ринку. Однак у законі про бджільництво законодавці висувають додаткові вимоги до тих, хто виробляє та переробляє продукцію бджільництва.

До цих операторів ринку є обов'язкова вимога: якщо вони продають свою продукцію не на агропродовольчому ринку і самостійно не контролювали свою продукцію, то вони зобов'язані самостійно передати свою продукцію на контроль уповноваженим відомствам або організувати відповідну лабораторію на своєму підприємстві. Виробник або переробник може також визначити в себе на виробництві певні проміжки часу відповідно, до яких він передаватиме свою продукцію на ветеринарно-санітарну експертизу.

Важливо, що в законі про бджільництво описано відповідальність за порушення вимог щодо ветеринарно-санітарної експертизи, тобто відповідальність за ухилення від проведення такої експертизи або реалізація продукції без відповідних висновків.

Наказ Мінагрополітики № 184: про документи у галузі бджільництва

У контексті правових актів у галузі бджільництва варто відмітити наказ Мінагрополітики України від 20.09.2000 N 184/82 «Про затвердження нормативно-правових актів з питань розвитку бджільництва».

Відповідно до цього документа було визначено та затверджено такі документи:

план породного районування бджіл;
порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки;
порядок реєстрації пасік;
правила ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва.

Отже, кожна пасіка повинна бути зареєстрована і отримати свій ветеринарний паспорт відповідно до цього наказу. Ця реєстрація відрізняється від отримання експлуатаційного дозволу та про реєстрацію в єдиному реєстрі виробничих потужностей. Зареєструвати свою пасіку можна в регіональному відділенні Держпродспоживслужби.

Закон № 20142: про держконтроль за дотриманням законодавства про харчові продукти й добробут тварин

Закон України від 8.05.2017 №2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України.

Це великий нормативно правовий документ, де описано обов'язки, повноваження Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а також права виробника. Виробникам варто знати всі вимоги цього закону, щоб мати можливість виправити чи усунути порушення. Адже саме згідно з ним до них можуть бути застосовані санкції.

У цьому документі навіть регламентовано, коли виробник може не пустити перевіряючу особу на виробництво. Так, якщо у перевіряючого ветеринарного інспектора немає при собі всіх необхідних документів, які встановлені законодавчим актом, то виробник може просто не пустити його до себе на виробництво. Це, напевно, єдина умова, коли згідно із законодавством ветеринарний інспектор може не потрапити на підприємство.

Отож, відповідно до статті 65 ЗУ №2042 оператори ринку несуть відповідальність за такі порушення:

Порушення	Відповідальність	Коментар Андрія Гармаша
Порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини	Штраф для юридичних осіб — 10 м.з.п.* для фізичних осіб-підприємців — 6 м.з.п.* тут і далі м.з.п. — скорочення від мінімальна заробітна плата	Будьте уважні: дія цього закону розповсюджується і на харчові продукти для людей, і на корми для тварин
Виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності, якщо обов’язковість її державної реєстрації встановлена законом	Штраф для юридичних осіб — 20 м.з.п. для фізичних осіб - підприємців — 11 м.з.п.	Якщо ви виробник харчової продукції, то обов’язково реєструйтеся в реєстрі потужностей. Або якщо ви переробник продукції бджільництва, то отримуйте експлуатаційний дозвіл. Інакше коли у разі перевірки виявиться факт нереєстрації, то на вас накладуть відповідальінсть, у тому числі фінансову.
Виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом	Штраф для юридичних осіб — 30 м.з.п. для фізичних осіб-підприємців — 20 м.з.п.	Якщо ви зобов'язані отримати експлуатаційний дозвіл, то зробіть усе, щоб його отримати.
Невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)	Штраф для юридичних осіб — 30 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 15 м.з.п.	Якщо ви переробник продукції, то ви обов'язково у себе на виробництві повинні впроваджувати та розробляти дані процедури. Якщо ви виробники первинної продукції, то тоді цей пункт вас не стосується.
Реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини	Штраф для юридичних осіб — 8 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 5 м.з.п.	Якщо ми маркуємо продукцію, то ми подаємо всю інформацію, як того вимагає закон. Крім того, якщо наносимо маркування, то ми повинні бути зареєстровані в реєстрі потужностей. Інакше виробник відразу потрапляємо під статтю про порушення вимог відносно забезпечення маркування.
Порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти та корми	Штрафдля юридичних осіб — 8 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 5 м.з.п.	Коли бджоляр купує продукти для пасіки на ринку або в спеціалізованих магазинах, то варто робити це офіційно — із чеками, накладними, які потім необхідно зберігати. А всю інформацію про це варто вносити у власний внутрішній документ, котрий пасічник має вести для своєї зручності. Коли у вас є офіційний перелік постачальників і підтвердження того, що ви купили продукцію для здійснення своєї діяльності, ви можете забезпечити виконання пункту про простежуваності на крок назад. Аналогічно працюйте з документами при продажу своєї продукції на заводи чи в магазини. Тим самим ви забезпечуєте простежуваність на крок вперед. Ті ОСГ, фізичні особи,які продають свою первинну продукцію на ринку, мають же забезпечувати проведення контролю в лабораторії.
Невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів або кормів	Штраф для юридичних осіб — 35 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 30 м.з.п.
Використання, реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів або кормових добавок, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом	Штраф для юридичних осіб — 18 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 12 м.з.п.
Пропонування до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів або кормів	Штрафдля юридичних осіб — 25 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 17 м.з.п.
Пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини	Штрафдля юридичних осіб — 40 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 25 м.з.п.
Пропонування до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини	Штрафдля юридичних осіб — 12 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 8 м.з.п.	Зверніть увагу на цей пункт! Держпродспоживслужба може оштрафувати вас навіть тоді, коли у продукта вийшов вказаний вами на етикетці термін його придатності, але він же не став фактично шкідливим для людини. Тобто зберігає свої показники якості і безпеки на допустимому рівні, але при цьому просто закінчується термін реалізації
Пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини	Штраф для юридичних осіб — 5 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 3 м.з.п.
Порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми	Штраф для юридичних осіб — 10м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 5 м.з.п.
Невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки, небезпечних кормів або кормових добавок	Штрафдля юридичних осіб — 18 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 10 м.з.п.	Харчові продукти можна вважати небезпечними в результаті проведення аналізу даного продукту. Якщо аналіз показав, що даний продукт небезпечний, то його необхідно знищити. При цьому продукція має бути знищена виробником за свій рахунок. Якщо трапилося, так що виробник не знищив небезпечну продукцію, а Держпродспоживслужба виявила це, то до вас можуть бути застосовані штрафні санкції за невиконання припису
Реалізація продуктів, які ввезені (переслані) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 41 цього Закону, порушення вимог щодо їх знищення або вивезення (пересилання) за межі України або інших встановлених законодавством правил поводження з ними	Штраф для юридичних осіб — 20 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 15 м.з.п.
Ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи компетентного органу або його територіального органу	Штраф для юридичних осіб — 5 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 3 м.з.п.	Недонесення інформації Держпродспоживслужбі про те, що ваш продукт став якоїсь причини небезпечний, карається законом. Якщо після проведення аналізу було виявлено, що продукція небезпечна і ви як виробник прибрали її, знищили з відповідними відмітками в документах, то питань до вас не буде. Але якщо вам заздалегідь відомо було, що продукт не відповідає вимогам, значить, ви від початку будете порушником закону і до вас будуть застосовані відповідні штрафні санкції.
Відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності	Штрафдля юридичних осіб — 10 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 7 м.з.п.	Якщо ви необґрунтовано не пустили до себе на виробництво державного ветеринарного інспектора, то цей же інспектор може оформити на вас той же самий випис за порушення законодавчого акта… І ви також будете штрафували. Єдина ситуація, коли ви на законних підставах не пустите до себе на підприємство державного інспектора, — це відсутністьу нього законодавчо встановлених документів для проведення перевірки. Графік планових перевірок можна знайти на веб-сайті Держпродсподивслужби в розділі Плани діяльності
Невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів	Штрафдля юридичних осіб — 50 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 40 м.з.п.
Невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми	Штрафдля юридичних осіб — 8 м.з.п., для фізичних осіб-підприємців — 5 м.з.п.

Ми ж, редакція Kurkul.com, щиро бажаємо українським пасічникам, аби описані в цьому матеріалі вимоги законів ніколи не стали на заваді їхньої великої, чистої і прекрасної бджолярської справи!

Інші матеріали на основі вебінарів UHBDP читайте тут.