Все, що треба знати про ціну добрив в Україні

1492
0
Все, що треба знати про ціну добрив в Україні
Kurkul.comВсе, що треба знати про ціну добрив в Україні

Ситуація, що складається на українському ринку міндобрив, може стати загрозливою для аграріїв незалежно від розмірів їхніх господарств та потужностей виробництва. Експерти попереджають про можливий ріст ціни азотних та комплексних добрив, що, при загальному зниженні рентабельності рослинництва може привести до колосальних збитків агросектору, закріплення сировинного напрямку виробництва, переходу виробників у «тінь» та загального просідання економіки. Що і чому відбувається, Kurkul.com розказує детально.

Що сталося?

На Урядовому порталі в середу 15 травня 2019 року о 12:23 з’явилась новина про ухвалення рішення Уряду України щодо застосування ембарго чи спеціального мита на всі товари з Росії. Паралельно агентство УНІАН опублікувало коментар Степана Кубіва, згідно з яким до переліку увійдуть сільгосппродукція, добрива, техніка, а також, імовірно, фанера, цемент та ще деяка продукція.

«Пропонується заборона ввезення на територію України з Російської Федерації таких груп як промислова, сільськогосподарська продукція, мінеральні добрива, транспортні засоби. Там є питання, щодо цементу, фанери та іншої продукції», ― сказав Кубів.

Остаточний перелік позицій товарів, що потрапляють під санкції, буде оприлюднено пізніше у додатках до рішення.

Які обмеження для добрив діяли до цього моменту?

Обмеження на імпорт добрив з РФ існували досить давно і з кожним роком змінювались та посилювались.

  1. У липні 2014 року вже були введені антидемпінгові мита на аміачну селітру російського виробництва. У результаті це призвело, за твердженням експертів, до монополізації ринку одним виробником, зростання цін на аміачну селітру та похідні добрива на внутрішньому ринку (внутрішні ціни навіть обігнали експортні подекуди на 40%). Зрештою через те, що внутрішній виробник не міг задовольнити всі заявки аграріїв на аміачну селітру, аграрії відновили закупівлі імпортних добрив, переплативши у 2016 році близько 7 млрд грн.

  2. У 2016 році МЕРТ також було введено антидемпінгове мито для постачальників мінеральних добрив — карбаміду і карбамідно-аміачної суміші (КАС) з Російської Федерації. Відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2016, були встановлені антидемпінгові мита на рівні від 4,19% до 31,84% для різних виробників



  3. Але на український ринок завозили чимало продуктів із РФ, які фактично мали той же агрохімічний ефект, що й нітрат амонію, але через домішки належали до інших класів добрив. Тому в березні 2018 року урядом було прийнято рішення про ембарго на ввезення усіх добрив з РФ.
    У тому ж місяці заборону ввезення, по суті, замінили антидемпінговим митом у розмірі 42,96% на всі російські добрива із вмістом азоту від 28% і в травні ембарго було скасоване.

  4. У травні 2018 року було введено санкції стосовно певних виробників з РФ, до числа яких потрапили і російські виробники добрив, і українські представницькі активи. Санкції торкнулись деяких активів хімічних груп «ЄвроХім», «ФосАгро», «Уралхім», «Акрон».

  5. Вже у грудні 2018 року, за повідомленням infoindustria.com.ua, у імпортерів почались неочікувані складнощі із завезенням міндобрив із Білорусі, хоча жодних регуляторних документів не видавалося. Оператори ринку констатують, що митниця відправляє імпортерів проводити аналіз складу добрив, у тому числі КАС і комплексних, вимагають сплати антидемпінгового мита 42,96%. Учасники хвилюються, що заходи будуть стосуватися й інших країн-постачальників — Грузії, Узбекистану, Казахстану тощо.

Фото: Уніан

Чому російські добрива є дешевшими?

Ключовим ресурсом для виробництва азотних добрив є природний газ, ціна на який для українських та російських виробників є різною. В Україні вартість природного газу для підприємств складає $316 за 1 тис. куб.м з ПДВ. У Росії — менше $100 за 1 тис. куб.м при середньорічному курсі 61 руб/$.

Але це справедливо при синтезі добрив «з нуля», коли природний газ використовують як сировину для отримання аміаку. Тоді на вартість газу припадає до 60% собівартості отриманого добрива. Якщо ж придбати готовий аміак, то подальший синтез карбаміду та селітри є менш затратним. Хоча газ у виробничому процесі все одно буде потрібен, але в значно меншій кількості.

Чому аміак з Росії не обкладають митом?

Проблема в тому, що Україна імпортує як природний газ, так і аміак. При чому імпорт аміаку відбувається переважно з Росії.  У 2018 році імпорт аміаку склав 441,6 тис. т загальною вартістю $137,33 млн, із них $134,56 млн було виплачено саме РФ.

Фото: Уніан

Російський аміак, хоча і теж є добривом, але досі не підпадав під дію антидемпінгових мит. Він оминав «урядове ембарго» як сировина чи напівсировина для виробництва. Чи буде він незабаром у переліку підсанкційних продуктів ― велике питання. Але віриться у це слабо.

По-перше, це призведе до великих проблем на заводах олігарха Дмитра Фірташа, які синтезують азотні добрива з російського аміаку. Власний синтез аміаку з використанням природного газу можливий, але призведе до значного зростання собівартості ― пам’ятаємо про ціну на газ.

По-друге, в нас існує один єдиний аміакопровід Тольятті-Одеса, яким аміак транспортують до державного Одеського припортового заводу. Оператором «труби» в Україні є знову ж державна компанія ДП «Укрхімтрансаміак». Скорочення обсягів транзиту призведе до збитків також цих двох підприємств. Враховуючи епопею із складною приватизацією ОПЗ, на заборону імпорту аміаку чи якісь торговельні обмеження уряд навряд чи наважиться.

 

Які загрози несуть російські добрива?

  • Низька якість. Експерти та самі фермери повідомляють про нестабільність показників та знижену ефективність російських добрив.
    «Відсутність контролю якості на українському кордоні грає на руку російським виробникам, які «розбавляють» добрива: наприклад, в карбамідо-аміачній суміші азоту міститься менше 20% при нормі 28-32%», ― заявляв радник Союзу хіміків України Ігор Гольченко. Через нижчий вміст діючої речовини, розрахункові норми внесення виявляються недостатньо ефективними і потенціал рослин повністю не розкривається.
  • Демпінгові ціни. Низька вартість газу й транспортування, а також наявність власної сировини роблять російські добрива найдешевшими у регіоні, а РФ ― одним з найбільших експортерів добрив у світі.
    За твердженням того ж Ostсhem, без антидемпінгових мит українські заводи з виробництва добрив змушені будуть зупинитись або працювати у збиток. А це призведе до втрати сотень тисяч робочих місць та різкого скорочення надходжень у місцеві бюджети Харкова, Черкас, Сум, Дніпра та інших міст, де хімічна промисловість відіграє важливу роль у наповненні бюджету.
    Самі підприємства групи Ostсhem звинувачуються у безпідставному завищенні цін та зловживанні монопольним становищем і змові з іншими учасниками ринку. Так, у 2017 році АМКУ оштрафував холдинг Фірташа на 10% доходу за попередній рік та зобов’язав знизити ціни до ринкового рівня.
  • «Гібридна» війна. У Росії виробництво мінеральних добрив зосереджене в руках кількох олігархів: Андрія Мельниченка, Аркадія Ротенберга та інших. Бізнес цих осіб зосереджений у різних галузях та працює, у тому числі, і для підтримки російської агресії на Сході і в Криму. Тому введення санкцій не лише на добрива, а й на всю продукцію, пов’язаних з окупацією олігархів, видається логічним та послідовним. Щоправда, зробити це треба було набагато раніше, водночас подбавши про безпеку українського споживача, щоб не допустити зловживання монопольним становищем українських виробників.

Скільки добрив потрібно українським аграріям?

Використання добрив на полях України зростає. Якщо у 2015 році, за даними Держстату, воно складало 1,4 млн т, то вже у 2017 — понад 2 млн т. Виробники мінеральних добрив говорять про значно більші обсяги використання добрив — 2,8-3 млн т.

Але ці цифри не є високими за світовими мірками. Як повідомив той же Держстат, на 1 га посівної площі у 2017 році в середньому припадало 123 кг добрив.  У той же час ФАО ООН наводить фактичний рівень внесення мінеральних добрив у різних країнах світу. Найвищий показник спостерігається у Нідерландах, де на 1 га використовую­ться 258 кг мінеральних добрив у перерахунку на 100% основних поживних речовин, у Великобританії — 247 кг, Ізраїлі — 240 кг, Німеччині — 202 кг, Білорусі –194 кг, Польщі — 176 кг, Франції — 169 кг, Чехії — 153 кг, США — 137 кг.

Ємність ринку добрив України, за оцінками Pro-Consulting, у 2016 році складала 5,25 млн т, хоча ще у 2012 році цей показник становив 8,66 млн т.

Яку частину добрив виробляють в Україні?

За даними Держстату, торік власне виробництво покривало лише трохи більше 30% від потреби українського агросектору у добривах. У той же час, за заявами керівництва Ostсhem, потужності холдингу дозволяють випускати до 10 млн т добрив на рік, що в рази перевищує потребу України у добривах.

Яке співвідношення використання азотних, фосфорних та калійних добрив?

Використання добрив різних груп є різним. Так, на азотні добрива припадає 68% всіх використаних добрив, тоді як на калійні — 3,7%, а фосфорні — 0,3%. Ще 28% припадає на комплексні добрива.

Яка роль Фірташа?

Саме Дмитро Фірташ є головним лобістом обмежень на ввезення російських добрив. Імовірно, робиться це не з патріотичних міркувань.

Підприємства холдингу Ostсhem, що належить українському олігарху, неодноразово звертались до уряду з вимогою збільшити ставки антидемпінгових мит, обмежити чи заборонити ввіз добрив в Україну та з іншими заявами і вимогами нібито на користь підтримки вітчизняного виробника.

Зокрема, були спроби вплинути на ситуацію і через суди. Так, у 2016 році на вимогу ПАТ «Азот», ПАТ «Концерн Стирол» та ПАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», що входять до групи компаній Ostсhem Дмитра Фірташа, заступник голови Окружного адміністративного суду міста Києва і суддя Аблов на власний розсуд та без проведення відповідних судових експертиз встановив: для визначення собівартості товару та антидемпінгової маржі необхідно приймати розрахунок не ціни на газ в Україні, а в Німеччині.

Це рішення вже незабаром було скасоване Шостим апеляційним адміністративним судом, а сам суддя Аблов, відомий також за справами про розгін Євромайдану та закриттям справи про «рюкзаки Авакова», навесні 2019 року був звільнений з посади судді.

Хто найбільші виробники добрив в Україні?

За даними аналітиків компанії Pro-Consulting, рейтинг найбільших виробників добрив в Україні виглядає так:

  1. Холдингова група Ostchem (підприємства «Азот» (Черкаси), «Рівнеазот», «Сєверодонецьке об’єднання «Азот», концерн «Стирол»)
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 2606,681
    Власник: Дмитро Фірташ
    Асортимент добрив: Аміачна селітра, карбамід, аміак, вапняно-аміачна селітра, карбамідо-аміачна суміш (КАС), калієва селітра, натрієва селітра, сульфат амонію.

  2. ПАТ «Одеський припортовий завод»
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 822,00
    Власник: держава
    Асортимент добрив: Аміак, карбамід

  3. ДніпроАзот
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 544
    Власник: Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов
    Асортимент добрив: азот газоподібний, аміак водний технічний (аміачна вода), аміак газоподібний, аміак рідкий технічний, двоокис вуглецю рідкий, карбамід, кисень газоподібний

  4. Украгрохімхолдинг (підприємства «Еко-Азот» та ДЗМД)
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 121,38
    Власник: Сергій Лісківський
    Асортимент добрив: суперфосфат, добриво рідке суспензійне, фосфогіпс, тукосуміші

  5. Хімдивізіон
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 54,53
    Власник: Ігор Хитров, Ірина Перова, Олександр Лівшиц
    Асортимент добрив: сульфат калію, кальцієва селітра гранульована, розчин кальцієвої селітри, кислота азотна неконцентрована, антиожеледний реагент, КАС, рідкі комплексні добрива

  6. Сумихімпром
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 42,04
    Власник: держава
    Асортимент добрив: фосфорні мінеральні добрива, високоефективні мінеральні добрива «Суперагро», суперфосфат амонізований, амофос, діамонійфосфат, двоокис титану, сульфат заліза



  7. Укртехнофос
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 30
    Власник: Світлана Супрунюк, Петро Качараба
    Асортимент добрив: традиційні добрива, тукосуміші, амоній сульфат гранульований, NPK в одній гранулі, NPK без вмісту хлору.

  8. ТОВ «Мінерал-груп»
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 5,5*
    Власник: Олександр Вовк та його син Олександр
    Асортимент добрив: гранульоване азотно-сірчане добриво

  9. ТОВ «Смілянська агрохімічна компанія»
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 5,4*
    Власник: Валерій Кончин, Юрій Павленко
    Асортимент добрив: карбамідно-аміачні суміші (КАС), незамерзаючі, з низьким вмістом вільного аміаку, збагачені макро- і мікроелементами; рідкі комплексні добрива, повністю розчинні, збагачені фізіологічно активними речовинами, мікроелементами

  10. ТОВ «Інфоазот»
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 5*
    Власник: Володимир Буковський
    Асортимент добрив: аміачні розчини

  11. ТОВ «МП «МБР»
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 4,5*
    Власник: Олена та Василь Мельниковичі
    Асортимент добрив: композиційні органо-мінеральні рідкі добрива з різними комбінаціями мікроелементів і стимуляторів, таких як цинк, марганець, залізо, мідь, бор

  12. ТОВ «Орій»
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 4,5*
    Власник: Олександр Колісниченко, Вальдас Юренас
    Асортимент добрив: органо-мінеральні добрива, комплексні мінеральні мікродобрива рослинного походження (на основі золи соняшника, що містять калій, кальцій, фосфор, магній, сірку, мікроелементи: залізо, бор, цинк, мідь, марганець, хром, молібден, кобальт), сульфат амонію

  13. ТОВ «Агрохімпак»
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 2,5*
    Власник: Ігор Лепеха, Максим Лепеха
    Асортимент добрив: мінеральні добрива, органічні добрива, тукосуміші

  14. ТОВ ГК «Ярило»
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 1,2*
    Власник: Олена Сурменко
    Асортимент добрив: рідкі NPK, гумінові препарати (добрива антистресової дії), комплексні хелатні добрива

  15. ТОВ Фірма «Цеоліт»
    Обсяг виробництва у 2016 році, тис. т: 0,5*
    Власник: Валентин Щоткін
    Асортимент добрив: універсальні рідкі комплексні добрива

Як вплине ембарго на цьогорічний урожай?

За твердженням Держстату та нашого власного опитування серед фермерів, потреби у добривах на поточний сезон вже є закритими. Пам’ятаючи про перебої з постачанням добрив, банкрутство «Імперії-Агро», зупинки заводів Фірташа, фермери стараються перестрахуватись і увійти в сезон із достатніми запасами добрив.

Також слід пам’ятати, що рішення уряду вступає у силу з 1 серпня, тому фермери ще мають час, аби продати ріпак та інші ранні культури врожаю 2019 року і придбати потрібні обсяги добрив для осінньої посівної.

Щоправда, тут не виключене спекулятивне зростання цін. Але в кінцевому результаті воно навряд чи суттєво вплине на вартість виробництва, адже сьогодні на ринку є надлишкова пропозиція добрив, а конкуренція з боку закордонних поставок все ще існуватиме.

Проте вже в листопаді-грудні, коли буде контрактуватись основна маса добрив під урожай 2020 року, зростання ціни цілком ймовірне. Воно може бути значним, якщо до цього часу не втрутиться держава, зокрема АМКУ та Мінагрополітики. До останньої структури існує найбільше запитань, адже, як ми згадали вище, ознаки завищення цін на добрива виробниками спостерігались і в минулі роки, але міністерство не вжило жодних заходів для захисту споживачів та регулювання цін. Не кажучи вже, що Мінагрополітики ігнорує введення пільг та знижок на ресурси виробництва, які роблять інші країни для своїх фермерів у разі запровадження ввізних мит.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2019.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми