Хвороби ріпаку та боротьба з ними

Хвороби ріпаку та боротьба з ними

18 липня 2019 3608 0

Селфі на фоні поля квітучого ріпаку прикрасить соціальну сторінку будь-якого свідомого українця. Квітучі жовті поля під синім небом — не лише  патріотична картина, що радує око. Врожай насіння ріпаку і його технічні характеристики залежать від здоров’я рослини. Різноманітні хвороби, переважно грибкового походження, уражають озимий і ярий ріпак, порушують фізіологічні процеси рослини і якість насіння. 

Профілактика хвороб та своєчасні заходи захисту забезпечують нормальний урожай і прибуток для фермера. Вагома частка у профілактиці захворювань ріпаку належить післязбиральній обробці та дотриманню сівозміни.  

Заражений ріпак має погані технологічні і посівні характеристики, крім того, становить небезпеку для наступних посівів.  

Альтернаріоз

Збудник Alternaria brassicae Sacc.

Головний патоген капустяних у світі. 

Найбільш характерним симптомом ураження є жовті, темно коричневі або чорні округлі плями на листках на листках з мішенеподібними концентричними колами. На уражених листках ділянки виразки випадають, листки набувають продірявленого вигляду. Окремі плями зливаються у великі некротичні виразки, що може спричинити опадання листків.  Альтернарія вражає квітки, квітконіжки, стебла і стручки ріпаку. 

Альтернаріоз на листках ріпаку

Життєвий цикл. Види роду Alternaria є простими паразитами, які виживають у грунті без хазяїна  тривалий час. Міцелій паразита зимує в уражених рослинних рештках. Крім того, паразит має зимуючі спори (хламідоспори, мікросклероції). Захворювання розвивається переважно за теплої погоди (17…25°С ) і дощової (вологої) погоди, тобто 12 годин і більше з відносною вологістю 90 % і більше. Спори гриба поширюються на поля з вітром, опадами, знаряддями праці. Головною причиною поширення у нові регіони вирощування є заражене насіння. 

На уражених альтернаріозом рослинах деформуються, стручки передчасно розтріскуються , насіння недорозвинуте, має незадовільні технологічні характеристики.

Захворювання проявляється впродовж усієї вегетації. Зменшується асиміляційна поверхня ріпаку через передчасне відмирання уражених листків. Розвитку альтернаріозу сприяють   денна температура понад 12°С, часті дощі, вологість повітря більше ніж 80%. Альтернаріоз часто розвивається на рослинах, уражених прихованохоботником.

Менеджмент захисту. Надзвичайно важливим для профілактики альтернаріозу є знищення рослинних решток після збирання врожаю. Накопичення міцелію збудника в ґрунті може призвести до спалаху наступного сезону. Сприяє поширенню захворювання загущення посівів, передозування азотних добрив та злива після засухи.

Після вирощування капустяних необхідна тривала сівозміна з іншими культурами (щонайменше п’ять років). Крім того, необхідно контролювати хрестоцвітні бур'яни та сіяницю ріпаку, які є резервуаром альтернаріозу. Ці заходи знижують контамінацію ґрунту.

Для висівання ріпаку використовувати сертифікованого, непошкодженого насіння. Ефективна обробка насіння перед посадкою гарячою водою і, безперечно, протруйниками. Рекомендовано Мaкcим XL 035 FS (Флyдиoкcoнiл, 25 г/л + мeтaлaкcил-M, 10 г/л).

Спори альтернарії зберігаються у грунті декілька років

Пероноспороз (несправжня борошниста роса)

Збудник Peronospora brassicae Gäum.

Найчастіше пероноспороз проявляється в регіонах достатнього зволоження (Полісся. Північний Лісостеп).

Захворювання більшу загрозу становить для ярого ріпаку, для озимого ріпаку не є серйозною проблемою. Інфекція передається через повітряні спори, ооспори що збереглися у грунті від попереднього врожаю та дикорослі рослини родини капустяних . Інфікуванню сприяють температури 10-15°C і вологість від дощу до роси. Спори  проростають, утворюючи трубку, яка руйнує клітинну стінку. 

Інфіковані листки деформуються, на нижньому боці виявляються виразки, вкриті сірувато-білим нальотом міцелію гриба. 

Як сім’ядольні, так і перші справжні листки можуть загинути від сильного ураження пероноспорозом.

Читати за темою: Хвороби ріпаку та методи їх контролю

Пероноспороз вражає листки протягом усього року і часто поширюються на всю рослину під час вегетації та цвітіння. Інфіковані стручки покриваються жовтими або коричневими виразками.   За серйозного ураження стручки набувають бронзового кольору і передчасно тріскаються. 

Пероноспороз на листках ріпаку

Менеджмент захисту. Ранній посів ріпаку, щоб  посіви пройшли вразливі стадії якнайшвидше для зниження ризику інфікування. Якщо посів більш пізній, для контролю пероноспорозу рекомендована фунгіцидна передпосівна обробка насіння.  Допускається обприскування фунгіцидами. 

Борошниста роса

Збудник Erysiphe cruciferarum Opiz ex L. Junell, (1967).

Спори борошнистої роси поширюються повітрям із уражених рослин та прилеглих посівів. Тепла погода і висока вологість сприяють розвитку, поширенню та проростанню спор. Симптоми борошнистої роси виявляються зісподу листка.  Після інфікування спорами через повітря на листках з'являються розрізнені відокремлені колонії білого кольору. Також вражаються листки, стебла і стручки. Борошниста роса вкриває обидва боки листка проте зазвичай вражає нижній бік, захищений від дощу. 

Якщо кількість колоній збудника борошнистої роси значна,  вони вкривають усю поверхню рослини, включаючи стебла, листки та стручки. Захворювання спричиняє пожовтіння листків,  за сильного ураження вони передчасно відмирають. 

Читати за темою: Шкідники ріпаку

У деякі роки, коли захворювання менш активне, міцелій гриба виглядає як шорсткий наліт з чорними цятками на листках та стеблі. 

Менеджмент захисту. Висівання озимого ріпаку слід проводити наприкінці серпня, щоб упередити ризик осіннього інфікування борошнистою росою.  На сусідніх полях спонтанні сходи ріпаку сіяницю слід знищити переорюванням. 

У 2019 році за сприятливих для розвитку борошнистої роси умов впродовж вегетації (суха спекотна погода або чергування тривалих засух із короткочасними дощами; тривала втрата тургору листків; недотримання сівозміни та просторової ізоляції між капустяними культурами, внесення високих доз азотних добрив) і наявності запасу інфекції в рослинних рештках прогнозується розвиток хвороби на ріпаку від помірного до значного. Для контролю Sclerotinia переважно рекомендується пропіконазол у складі препаратів Альто Супер 330 ЕС (Ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л, 33% к.е); Імпера Голд 490 (Пропіконазол, 90г/л+прохлораз 400 г/л). Обробку проводять за уражень 2-4 листків і більше на рослині за перших ознак хвороби.

Борошниста роса розвивається переважно зісподу листків

Фузаріозне в’янення

Збудник Fusarium oxysporum Schl. 

Стадії спокою гриба перебувають у ґрунті більше 10 років. В ураженому насінні може зберігатися міцелій патогена. 

Уражаються сходи та дорослі рослини. Сім’ядолі й листки жовтіють, рослини в’януть і гинуть. Міцелій гриба закупорює судини, затримуючи рух водно-мінерального розчину. Внаслідок ураження фузаріозом рослини  в’януть, уражені гілки відмирають, стручки недорозвинуті, відбувається передчасне дозрівання рослин.

У вологу погоду на нижній частині стебла уражених рослин можна виявити рожевий пухкий наліт.

Менеджмент захисту. Першочерговою причиною ураження є недотримання сівозміни і вирощування ріпаку після несприятливих культур:  картоплі, льону, соняшнику. Фузаріоз розвивається переважно на перезволожених кислих грунтах за температури в діапазоні 5-20ᐤ С. Спекотне літо 2019 року з несподіваними дощами також сприяє появі фузаріозу на ріпаку.

Фузаріозне в’янення ріпаку

Для упередження розвитку захворювання та розвитку інокулюму  крім сівозміни, необхідно знищувати рослинні рештки, сіяницю ріпаку.

Фомоз

Збудник Leptosphaeria maculans (Sowerby) P.Karst. 1873; анаморфна стадія Phoma lingam.

Гриб зимує в заражених рослинних рештках і насінні, зберігаючи життєздатність до 4-7 років. Утворені на рослинних рештках псевдотеції з аскоспорами викликають первинне зараження. Поширюється патоген конідіями за допомогою крапель дощу, води для поливу, через ґрунт та при механічному контакті. Переважає у регіонах з достатнім зволоженням.

Уражається вся надземна маса рослини. На сходах патоген розвивається у вигляді чорної ніжки або світло-бурої плямистості на сімядолях, поступово вражаючи рослину до верхівки, викликаючи загибель. Коренева шийка некротизується і часто розтріскується. На стеблах дорослих рослин розвивається бура суха смуга від підземної частини до найнижчих листків. Хворі рослини жовтіють і в'януть. Зараження на ранніх етапах викликає загибель, а на пізніх знижує врожайність. 

Збудник відносно слабкий патоген, переважно розвивається за монокультурного вирощування хрестоцвітних культур на перезволожених ґрунтах за високої температури 21-25, високої вологості та наявності механічних пошкоджень. Часто спостерігається восени на сходах озимого ріпаку.

Листок із пікнідами збудника фомозу

Менеджмент захисту. Знищення рослинних решток, дотримання сівозміни, мінімізація весняного боронування посівів і нанесення рослинам механічних пошкоджень.

Читати за темою: Попереджений — значить озброєний: інсектицидно-фунгіцидний захист ріпаку

Вертициліозне вянення

Збудник Verticillium dahliae Klebahn.

Основною причиною захворювання є недотримання сівозміни і висівання ріпаку після соняшнику. Захворювання належить до трахеомікозів тобто розвитку міцелію всередині судин. Як і фузаріоз, розвивається у жарких умовах, коли від спеки грунт вкривається кіркою..

Виявляється у вигляді в’янення рослин  наприкінці фази цвітіння чи передчасного їх дозрівання. На стеблах та коренях під епідермісом розташовані мікросклероції. Стебла та листки хворих рослин знебарвлюються, стають світло-жовтими. Листки жовтіють, засихають і обпадають. Якість насіння знижується.  

Хворі частини рослини стирчать угору, тоді як здорові гілки згинаються донизу під масою стручків. 

На поперечних зрізах стебла чи кореня помітне потемніння судинних пучків.

Менеджмент захисту. Для обмеження шкодочинності захворювання ефективним є дотримання сівозміни та боротьба з бур'янами – резервурами інфекції.

Вертициліозне в’янення стебел ріпаку

Загальними принципами сівозміни є розмежування у просторі і часі біологічно споріднених культур. Як попередники для ріпаку не рекомендуються соняшник, льон, коноплі, конюшина, соя, гречка, капуста, огірки. Висівання культур у правильній послідовності поліпшує фітосанітарний стан ґрунту Виключення ріпаку із бурякових сівозмін  суттєво зменшує шкідливість бурякової нематоди на обох культурах, крім того, зменшує ризик зараження зернових.

Читати за темою: Стан ріпаку в Україні в 2019 році — АгроЕкспедиція

Позитивними наслідками цього є зменшення використання пестицидів і отримання екологічно чистої продукції для усіх культур сівозміни.

© Олена Безкровна, Kurkul.com, 2019 р.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою