SHARE

Хто з генами на «ти»:
про селекціонерів та генетиків

Можна придбати потужні трактори й іншу техніку, закупити повний склад агрохімії і… залишитися без врожаю, зекономивши на посівному матеріалі. Адже саме від сорту залежить врожайність культури, стійкість до захворювань та технологічні, фізико-хімічні й органолептичні властивості вирощеної продукції. Тож хто ці спеціалісти, які створюють, розмножують, апробують та випускають у світ нові лінії, сорти і гібриди? Це ті, хто отримав фах за спеціалізацією «селекція і генетика сільськогосподарських культур» ― нові герої нашого проекту «АгроОсвіта».

Заради справедливості слід зазначити, що фахівців напряму «селекція та генетика сільськогосподарських культур» готують на базі спеціальності «агрономія», про яку ми розповідали раніше. Це окремий напрям спеціальності, який разюче відрізняється від інших. Царина селекціонерів — лабораторії та дослідні поля. Фахівці цього напряму:
1
розробляють методи селекції (гібридизація, генне редагування, культура тканин, клітин, штучний мутагенез, хромосомна та генна інженерія);
2
створюють новий вихідний матеріал для покращення існуючих методів селекційно-насіннєвої роботи;
3
розробляють методи оцінки врожайності, адаптаційних та інших господарсько-корисних властивостей сорту, селекційного та посадкового матеріалу;
4
удосконалюють принципи екогеографічного районування сортів;
5
підтримують генетичну ідентичність сортів;
6
відтворюють оригінальний сортовий посівний чи посадковий матеріал.
Отже, якщо бажаєте відчути себе супернауковцем із фантастичного фільму про майбутнє, який створює нові сорти та гібриди, рятуючи людство, то вам потрібно вступати на цю спеціальність.

Cпеціалізації напряму
«Селекція і генетика с/г культур»


«Селекція і генетика»

Проведення гібридизації та добору різними методами, вирощування насінницьких посівів, проведення видового та сортового прополювання, складання плану сортозміни та сортооновлення залежно від типів ґрунтів та інших умов. Таких фахівців чекають на роботу у науково-дослідних установах НААН і НАН України, сортовипробувальних станціях і науково-дослідних центрах системи Державної служби з охорони прав на сорти рослин та у насіннєвих і контрольно-насіннєвих інспекціях Міністерства аграрної політики й продовольства України, сільськогосподарських
підприємствах різних форм власності з вирощування, підготовки й реалізації сортового насіння і садивного матеріалу, а також в освітніх закладах.
«Селекція і генетика»
Проведення гібридизації та добору різними методами, вирощування насінницьких посівів, проведення видового та сортового прополювання, складання плану сортозміни та сортооновлення залежно від типів ґрунтів та інших умов. Таких фахівців чекають на роботу у науково-дослідних установах НААН і НАН України, сортовипробувальних станціях і науково-дослідних центрах системи Державної служби з охорони прав на сорти рослин та у насіннєвих і контрольно-насіннєвих інспекціях Міністерства аграрної політики й продовольства України, сільськогосподарських підприємствах різних форм власності з вирощування, підготовки й реалізації сортового насіння і садивного матеріалу, а також в освітніх закладах.

«Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин»

Випускники цього напряму вже не виводять нові сорти та гібриди, а працюють із надбанням селекціонерів. Спеціалісти займаються апробацією (випробуванням) сортів у різних кліматичних зонах, вивчають адаптацію до стресових факторів, що пов'язані з глобальними змінами клімату, стійкість проти шкідників та паразитичних бур'янів, досліджують потенціал продуктивності та якість продукції. Ну, і звісно, перевіряють відповідність сорту заданому стандарту. Після завершення навчання випускники цієї спеціальності можуть претендувати на посади інспектора

та експерта з якості насіння, садивного матеріалу і карантину, наукового співробітника обласної і районної держнасінінспекцій, наукового співробітника державної служби з охорони прав на сорти рослин, наукового співробітника селекційної та сортовипробувальної станції, технічного експерта продуктивного маркетингу, менеджера-консультанта з селекції та насінництва с/г культур.
«Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин»
Випускники цього напряму вже не виводять нові сорти та гібриди, а працюють із надбанням селекціонерів. Спеціалісти займаються апробацією (випробуванням) сортів у різних кліматичних зонах, вивчають адаптацію до стресових факторів, що пов'язані з глобальними змінами клімату, стійкість проти шкідників та паразитичних бур'янів, досліджують потенціал продуктивності та якість продукції. Ну, і звісно, перевіряють відповідність сорту заданому стандарту. Після завершення навчання випускники цієї спеціальності можуть претендувати на посади інспектора та експерта з якості насіння, садивного матеріалу і карантину, наукового співробітника обласної і районної держнасінінспекцій, наукового співробітника державної служби з охорони прав на сорти рослин, наукового співробітника селекційної та сортовипробувальної станції, технічного експерта продуктивного маркетингу, менеджера-консультанта з селекції та насінництва с/г культур.

Оплата праці та перспективи


Розмір заробітної плати селекціонера напряму залежить від місяця роботи. Якщо це наукові заклади, то починати доведеться з мінімальної зарплати у розмірі 4173 грн + різноманітні доплати за участь у наукових дослідницьких темах та з часом до зарплати додається також частка від «роялті» - плати авторам сортів від кожної проданої одиниці насіння. У приватних фірм та міжнародних компаній справи дещо веселіші. Там зарплата молодого селекціонера стартує від 10 000 — 12 000 грн, як і молодого агронома. Чим більше досвіду, тим вищі заробітки. До прикладу, насіннєзнавці та селекціонери із 15- річним досвідом роботи претендують на зарплату від 25 000 до 35 000 грн.
4-12 тис. грн
стартова заробітна плата молодого селекціонера
у наукових закладах та приватних компаніях
25-35 тис. грн
середня зарплата досвідчених
насіннєзнавців та селекціонерів

Поговоримо про кар'єрні перспективи. Молодий селекціонер може після випуску з ВНЗ податися до аспірантури, написати та захистити дисертаційну роботу, щоб отримати ступінь кандидата наук, а згодом і стати доктором сільськогосподарських наук та обіймати посади завідувача лабораторії чи кафедри. Вагомий показник роботи селекціонера - кількість зареєстрованих нових сортів та гібридів, за які він отримує авторську винагороду від продажу. Якщо ж селекціонера не приваблює наука, то слід спробувати свої сили в виробничих насіннєвих компаніях, які займаються отриманням та реалізацією насіннєвого матеріалу.

ТОП-5 якостей, якими повинен володіти селекціонер

Допитливість та широкий кругозір
Щоб стати асом селекції, потрібно мати глибокі знання з цитології, екологічної географії, математики, радіології, біохімії, агрономії та навіть економіки
Уважність
При виконанні досліду, роботі з матеріалом концентрація уваги повинна зашкалювати. Один пропущений пильник на кастрованій квітці і все — перехресне запилення не відбулося, новий гібрид не отримали. А витрачено час і потрібно чекати наступного року. Тому увага, увага і ще раз увага
Аналітичний розум
Селекціонер має дружити з математичним аналізом та основами статистики, вміти обчислювати та порівнювати результати різних дослідних груп і на основі цих даних робити висновки
Посидючість
Це тільки на перший погляд здається, що робота селекціонера проста: посіяв-запилив - отримав першу репродукцію насіння - висіяв його наступного року - отримав врожай і все. Насправді селекціонер постійно перевіряє величезну кількість зразків, підшукує оптимальне поєднання материнських та батьківських якостей, повторює одні й ті ж операції безліч разів з року в рік. І для цього потрібно мати неабияку витримку
Бажання постійно вчитися
Справжній селекціонер розуміє, що закінчення вузу — це лише початок кар'єри. Попереду постійне вдосконалення методів роботи, вивчення та відпрацювання сучасних технологій, освоєння дуже специфічної техніки та лабораторного обладнання, постійне студіювання профільних вітчизняних та іноземних видань, для чого потрібне знання іноземних мов, та ін.

Тривалість навчання
та умови вступу

Щоб стати в майбутньому селекціонером, достатньо здати ЗНО з обов'язкових предметів — української мови та літератури, біології. Додатковий третій предмет — математика або географія. Тривалість навчання на «ОКР Бакалавр» складає 4 роки, «ОКР Магістр» складає 5 років 6 місяців. В деяких університетах спеціальність селекціонера та насіннєзнавця пропонують отримати на базі бакалаврату «Агрономія». В такому разі навчання складатиме 1 рік 6 місяців.

Опанувати фах можна в таких ВНЗ:
Київська обл., м. Біла Церква, пл. Свободи, 8/1
Білоцерківський національний аграрний університет (БНАУ)
м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 4
Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБПУ)
м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3
Полтавська державна аграрна академія (ПДАА)
Запорізька обл., м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 18
Таврійський державний агротехнологічний університет (ТДАТУ)
Черкаська обл, м. Умань, вул. Інститутська, 1
Уманський національний університет садівництва
Харківська обл., Харківський р-н, п/в «Докучаєвське-2, навчальне містечко ХНАУ
Харківський національний аграрний університет ім. Докучаєва (ХНАУ)
Марина Солонар, Kurkul.com, 2019 р.
Виконано за допомогою Disqus