Давно відомо, що при запиленні сільгоспкультур на полях бджоли виконують стратегічно важливу і майже неоціненну роботу. А експерти МХП порахували, що в разі вдалого запилення ріпаку та соняшнику можна отримати підвищену врожайність цих культур і навіть збільшити прибуток на майже пів мільярда гривень за рік.

Досвід бджолозапилення соняшнику - умови та результати

На поле «Лучинці-5» модуля «Рогатин» підприємства «Захід-Агро МХП» площею 115 га у 2019 році  вивезли кочову пасіку.

За словами Андрія Юрченка, геодезиста відділу розвитку, земельної політики та майнових відносин МХП, із того самого поля отримали по 4,07 т/га соняшнику (гібрид Pioneer) при середній врожайності модуля 3,6 т/га. На 1 га посівів соняшнику припадала 1 бджолосім’я.

Крім збільшення врожайності, бджоли на полі позитивно вплинули на виповненість насіння та підвищення вмісту жирів у них. Загалом збільшення врожаю на полях підрозділу МХП завдяки запиленню бджіл склало у 2019 році  близько 0,3-0,5 т/га.

Як зазначив керівник рогатинського модуля Петро Бажик, торік вдалося отримати відносно хороший урожай соняшнику завдяки низці факторів: 

• погодні умови були сприятливими: вчасно йшли дощі та не було великої посухи;
• вдало підібрали та провели агрономічні операції (густина посівів, вчасна обробка тощо).

Також Петро Бажик виявив цікаву закономірність для прогнозування врожаю соняшнику за другорядними ознаками. 

«Якщо на полі стоїть пасіка, а бджоли не нанесли меду до вуликів, то ймовірність гарного врожаю різко знижується. Коли у вулику вдосталь меду, це означає, що погодні умови для нектаровиділення були сприятливими, бджола летіла на соняшник, отже, і запилення відбулося якісно», — каже аграрій.

Керівник іншого модуля  «Захід-Агро МХП» розповідає, що на полі під час цвітіння ріпаку найперше він перевіряє, чи гудуть бджоли: якщо так, то вірогідність гарного врожаю зростає. 

Які вигоди отримує від бджолозапилення пасічник

Агроіндустріальний холдинг МХП, розуміючи важливість запилення культур бджолами, давно започаткував ринкові відносини з пасічниками: компанія платить офіційним власникам пасік за оренду кожної бджолосім’ї. 

Так, крім фіксованої домовленої плати, бджоляр із Прикарпаття, який вивіз 150 бджолосімей за 100 км від домівки на запилення до модуля «Рогатин», отримав 78 кг меду з «контрольного» вулика. 

Як зазначає Петро Бажик, для налагодження партнерства між аграрієм і пасічником необхідно виконати декілька умов. 

• Аграрій має ретельно дотримуватися закону: проводити обробку рослин засобами захисту лише в нічний час, коли бджоли у вулику, попередити бджолярів, селищну раду та мешканців про час і місце обробки. 
• Знаючи користь від запилення, створювати належні умови для бджолярів: забезпечити медоносний конвеєр, допомогу в логістиці, охороні, харчуванні тощо. 
• Бджоляр так само має дотримуватися вимог закону: зареєструвати свою пасіку та доглядати за нею за всіма правилами.

Читайте: Реєстрація пасіки — покрокова інструкція

Орендувати бджолосім’ї для запилення посівів щороку прагнуть і на інших підприємствах МХП, зокрема у ТОВ «Урожайна країна», філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» тощо. Між іншим, «Урожайна країна» в 2019 році залучила на свої посіви рекордну кількість пасічників.

Також у МХП, з огляду на потребу в запиленні культур на полях, розвивають власне промислове бджільництво. Нині в МХП уже є дві пасіки, а це понад 400 бджолосімей. 

Загалом для вдалого запилення всього соняшнику та ріпаку, що вирощують на полях МХП, необхідно більш ніж 100 тисяч бджолосімей. Тож робота у цьому напрямку триватиме. 

Отже, використання бджіл для ентомофільних культур, тобто культур, які потребують запилення комахами, в МХП набирає обертів.

© Kurkul.com, 2020 р.