Окрім вже звичного подорожчання добрив, паливно-мастильних матеріалів та насіння, посівна кампанія-2021 підготувала для фермерів нове випробування. 

Так, Рада нацбезпеки України (РНБО) під час наради 19 лютого 2020 року доручила повернути у державну власність частину нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок». Однак подальше розслідування може спричинити зупинку поставки дизпалива трубопроводом, а також його подорожчання для українських споживачів.

Отже, про значення магістралі «Самара – Західний напрямок» для України, чим для фермерів відіб'ється зупинка поставок дизпалива по ній та чи варто чекати на здорожчання «дизелю» — читайте у нашому матеріалі.

Читати по темі: Зерно, дизель і валюта — ціни

У приватній власності

ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (ПКЗТ) експлуатує українську ділянку нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» протяжністю 1,433 км, який був побудований у радянські часи для прокачування дизеля з Росії в Білорусь, Україну та Європу. Проєктна потужність магістралі складає 3,5 млн т на рік.

Після розпаду СРСР, нафтопродуктопровід потрапив у власність російської Транснафти. У 2011 році суд визнав за Україною право власності ділянки нафтопродуктопроводу.

Але у 2015 році люди з оточення Віктора Медведчука через підставних осіб викупили у росіян акції ПКЗТ і через суд скасували передачу Україні нафтопродуктопроводу. 

Цікавим фактом є те, що засновником «Прикарпатзахідтранс» є швейцарська компанія «Інтернешнл Трейдінг Партнерс АГ», кінцевим власником якої є громадянин Німеччини Анатолій Шефер. А з 2019 року трубопровід на 51% належить білоруському олігарху Миколі Вороб’ю.

Пізніше було встановлено, що експерт свідомо виклала висновки в інтересах приватного суб’єкта господарювання. Таким чином ТОВ «Прикарпатзахідтранс» на підставі судового рішення, що базувалося на свідомо неправдивому висновку експерта, безпідставно отримало у власність частину магістрального нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», яка має важливе народногосподарське та оборонне значення.

Роль ПКЗТ на ринку дизпалива

У 2020 році обсяг ринку дизельного пального становив 7,4 млн т. Імпорт дизпалива в Україні складав 6,26 млн т, зокрема із Росії — 2,6 млн т, Білорусі — 2,2 млн т, Литви — 621 тис. т. Крім того, через українські порти було поставлено 776 тис. т дизпалива.

Варто зазначити, що майже третину дизельного пального в Україну імпортувала група компаній Wexler Group, засновником та головним акціонером якої є Петро Белз. Зокрема, у 2020 році компанія поставила в Україну 2,1 млн т дизпалива з білоруських та російських нафтопереробних заводів.

Петро Белз також є власником ТОВ «Анвітрейд», що контролює роботу нафтопродуктопроводу«Самара – Західний напрямок». Крім того, у журналістських розслідуваннях братів Белзів пов'язують з Віктором Медведчуком, адже «через них, як підставних осіб, олігарх заробляє на паливному бізнесі». 

Основні обсяги дизелю Wexler поставляла компанії Альянс Ойл Україна — АЗС Shell, афілійованій компанії Анвітрейд і Глуско Україна, яка управляє мережею АЗС Glusco. Глуско Україна, своєю чергою, через Proton Energy належить Нісану Моісеєву — компаньйону Віктора Медведчука. Проте управління мережею наразі здійснює Wexler Group та компанія Unimex Holding Бориса Ганжи.

Так, основні поставки здійснювались по трубопроводу «Самара – Західний напрямок», а також з термінала в білоруському Гомелі, де дизель з білоруської частини нафтопроводу завантажується в залізничні цистерни і постачається в Україну. 

«Якщо влітку 2019 року поставки трубопроводом становили понад 200 тис. т на місяць, то у 2020 році вони суттєво знизилися і в середньому складали близько 40 тис. т на місяць», — пояснив Андрій Герус. 

На думку Андрія Геруса, у випадку припинення роботи нафтопродуктопроводу, українці не відчують суттєвих змін у кількості палива та його вартості.

«За останні 1,5 роки відбулася диверсифікація і сьогодні залежності від роботи дизельпроводу немає. Тому чи буде він працювати, чи не буде — не є критичним питанням для України», — наголосив урядовець. 

Варто зазначити, що одними з основних споживачів дизпалива в Україні є аграрії, які споживають близько 23% всього його обсягу. Так, на кожні 1000 грн вирощеної продукції припадає понад 11,5 кг дизпалива. В середньому аграрне господарство із земельним банком близько 8 тис. га споживає близько 500 т дизельного палива на рік — по 250 т на посівну і збиральну кампанію. 

Читати також: Морози та рекордні снігопади: Як вони вплинуть на озимі та весняну посівну

Чи варто чекати здорожчання та дефіциту

Збільшення ціни на нафту у світі, що триває останні місяці, вже позначилось на вартості нафтопродуктів в Україні. Зокрема, деякі мережі АЗС почали підвищувати ціни ще в кінці листопада минулого року.

Так, нафта почала дорожчати майже одразу після президентських виборів в США, а через кілька тижнів стрімко почали змінюватися ціни й в українському роздробі. Окрім цього, на вартість нафтопродуктів також впливало коливання курсу гривні до долара і євро.

Після підвищення цін в кінці листопада 2020 року, за даними консалтингової компанії «А-95», вартість дизельного палива досягла 26,16 грн/л, а на деяких АЗС ціна наближається до 29 грн/л, коли в кінця листопада середня ціна по Україні становила 23,63 грн/літр.

«До 10-го лютого ціна на нафту сягнула понад $61 за барель. Саме це і призвело до зростання закупівельних цін на пальне: на бензин — понад $100/т, і на дизельне паливо — більш як $60/т», — наголосив маркетинг-директор мережі АЗК ОККО Василь Дмитрів.

Директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн акцентував, що рішення РНБО про націоналізацію нафтопродуктопроводу «Прикарпатзахідтранс» призведе до зупинки постачань по магістралі, але не зумовить дефіциту й істотного зростання цін на дизельне пальне.

«Український ринок максимально диверсифікований, і замістити 50 тис. т трубопровідних постачань у місяць, які випали, буде нескладно. Це відбудеться як шляхом переорієнтації трубопровідних обсягів на відвантаження залізницею, так і шляхом резервів внутрішнього нафтоперероблення та імпорту морем», — зазначив він.

Крім того, Сергій Куюн додав, що в компанії не виключають можливість незначного збільшення цін на дизпаливо.

«Можливе підвищення гуртових цін на дизпаливо у центральних і західних регіонах на 1-1,5%, де переважно розподілялося «трубопровідне» дизпаливо», — розповів експерт. 

Читати ще: Що буде з цінами на сільгосптехніку після рекордного подорожчання сталі

Що кажуть фермери? 

«Думаю, що перекриття трубопроводу вплине на всіх, адже, ймовірно, ціна на дизпаливо зросте. Це стосується не тільки аграріїв, а й всього населення України. Наразі ми вже закупили 80-90% всього об'єму дизпалива на посівну, адже маємо ліцензію. Проте що робити фермерам, які її не мають? Сподіваємось, що це не стане проблемою посівної-2021», — зазначив Сергій Маловік.

«Ми витрачаємо десь 300 т дизпалива на сезон. Вже запаслись дизпаливом на посівну. Чесно кажучи, незрозуміло чого чекати, оскільки це може потягнути за собою здорожчання дизпалива. Думаю, що аграрії, які затягнули з придбанням дизпалива для посівної, можуть «попасти» на гроші», — акцентував Олег Скринчук.

Отже, перекриття поставок трубопроводом «Самара – Західний напрямок» може зіграти не на користь українським аграріям та збільшити витрати на посівну кампанію-2021. Якщо у вас є думки з цього приводу — пишіть в коментарях!

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.