SHARE
Червень 2021
Фермерський огляд світової преси

Kurkul.com підготував добірку найцікавіших матеріалів про сільське господарство, опублікованих за останній місяць у світових виданнях. Чим живе аграрна галузь світу сьогодні та куди спрямовані погляди наших колег з-за кордону — дізнавайтеся з добірки матеріалів за червень.


1
Magdalena Petrova, CNBC
Фермерський ринок вуглецевих кредитів складе $50 млрд до 2030 року
Останні п’ять років фермер Трей Хілл сіяв покривні культури та повністю відмовився від обробки ґрунту.

Читати

Покривні культури допомагають абсорбувати вуглекислий газ і закривати його в ґрунті.

Трей Хілл, власник ферми Harborview у штаті Меріленд, запевняє, що врожайність на його полях порівнянна з тією, яку він міг би отримати за допомогою звичних агротехнічних заходів, що включають обробку ґрунту. Відмовившись від неї, він помітив, що його ґрунт став набагато здоровіший, а врожаї стійкіші до шкідників та екстремальних погодних умов, таких, як повені та посуха.

Окрім реалізації пшениці та сої, фермеру також приносить прибуток продаж кредитів через Nori, невеликий вуглецевий ринок, що базується в Сіетлі.
Останнім часом приватні ринки, такі, як Nori та Indigo Аg, здобули неабияку популярність. Тут компанії та фермери, які прагнуть компенсувати власні вуглецеві викиди, можуть придбати «вуглецеві кредити» у фермерів, які секвестрували CO₂.

Адміністрація президента Джо Байдена також виділила $30 млрд на допомогу фермерам у впровадженні сталих практик господарювання на землі та утримання вуглецю в ґрунті. Експерти підрахували, що до 2030 р. ринок вуглецевих кредитів може коштувати понад $50 млрд.

Проте, сьогодні стале сільське господарство все ще практикується на невеликій кількості сільськогосподарських угідь США, а ринки вуглецю ще мають довести, що вони можуть бути ефективним стимулом для фермерів, щоб застосовували екологічно безпечні технології.

Джерело: CNBC

2
Xtreme Ag Team, Successful Farming
Погодні крайнощі для американських фермерів
Середньому Заходу США потрібен дощ, щоб зупинити посуху, а на Півдні значні дощі та вітер призвели до повені та пошкодження врожаю.

Читати

Лі Лабберс, Південна Дакота

Стара приказка: «Якщо вам не подобається погода, просто почекайте 5 хвилин», ніколи не була актуальнішою, ніж цього року в нашій частині Південної Дакоти. У нас було кілька тижнів до 37 °C і зараз ми повернулися до 21 °C.

У нас було дуже сухо. На щастя, пройшло кілька невеликих дощів, щоб врятувати посіви пшениці від повної катастрофи — вони просто горіли.

Вам не потрібно пройти довгий шлях, щоб знайти просто знищені посухою поля. У нас є друзі на Півдні, які мають справу з повенями, а тут, на Північних рівнинах, усе навпаки. Уся надія на дощ.

Чад Хендерсон, Алабама

Мати-природа нагадала нам про себе минулого тижня, коли в нас шторм приніс 2 дюйми дощу і вітер у 60 миль/год. Це завдало значних збитків посівам кукурудзи — постраждало 80 га під цією культурою. Та соя, яку ми посіяли 5 квітня, нас порадувала. Стебла знову сильні та демонструють гарний баланс поглинання поживних речовин. Посіви кукурудзи також уже відновлюються, але нам доведеться почекати з оцінкою завданої шкоди до жнив.

Ден Луепкс, Іллінойс

Протягом останніх кількох тижнів північна частина штату Іллінойс офіційно перебуває в максимально посушливій зоні. Це була найсухіша весна, яку я пам’ятаю, а попереду ще літо.

Ми розпочали крапельне зрошення приблизно два тижні тому, щоб поповнювати ґрунтову вологу, яка була використана протягом весни. Більшість газонів і пасовищ у регіоні вже бурі. Кілька днів тому ми отримали чверть дюйма дощу. Це допоможе зберегти урожай протягом декількох днів, але не більше. Нам дуже потрібен великий дощ.

Я думаю, що цього року показник урожайності буде коливатися по регіонах, що врешті-решт призведе до зниження середніх показників.

Джерело: Successful Farming

3
Shelby Vittek, Modern Farmer
Майбутнє океанічних ферм
Модель господарювання, яку називають регенеративним океанічним фермерством, передбачає вирощування молюсків та водоростей у підводних садах.

Читати

Протягом усього свого життя рибалка з Аляски Дюна Ланкард дивився на море, як на джерело їжі, місце роботи та бачив у ньому мету життя.

«Я почав ловити рибу, коли мені було п’ять років і справді не маю ніяких навичок, що не стосуються океану», — говорить він.

Ланкард нещодавно продав свій дозвіл на риболовлю через кілька поспіль поганих сезонів. Колись комерційний рибалка, зараз займається фермами водоростей — щоб зменшити наслідки потепління океану, Ланкард перейшов на регенеративне океанічне фермерство.

«Аляска завжди базувалася на видобутку природних ресурсів. Те, що відновлювальні океанічні ферми роблять, — це створюють нову регенеративну економіку, яка базується на збереженні, відновленні та пом’якшенні наслідків цього видобутку», — говорить Ленкард.

Концепція набираючого популярність океанічного фермерства була розроблена й названа Бреном Смітом, канадським рибалкою, який перетворився на океанського фермера. Він впевнений, що океанічне землеробство — це нова модель сільського господарства майбутнього.

Покинувши комерційні рибальські човни в Беринговому морі в 1990-х роках для роботи на фермах лосося, Сміт швидко зневірився в майбутньому такого типу ферм. За його словами, аквакультура, що була розрекламована, як розв’язання проблеми надмірного вилову, була такою ж руйнівною.

«Що унікального в океані, як сільськогосподарському просторі? Відповідь дуже проста. Чому б вам не вирощувати те, що не може відплисти і що не потрібно годувати? В океані є сотні видів молюсків і тисячі рослин, які ми можемо виростити. Це відкриває цілий новий пласт для сільського господарства», — говорить Сміт.

Поступово Брен Сміт перетворив свою ферму на одну з перших у країні 3D-океанічних ферм, яка використовує вертикальний стовп води для вирощування різноманітних видів. Така модель полікультури дозволяє фермерам вирощувати мідій, устриць, молюсків, морських гребінців, а також водорості, які поглинають у п’ять разів більше вуглецю, ніж наземні рослини. І для цього не потрібні зрошення, пестициди та добрива.

«Тут немає загонів, немає корму для дикої риби, немає антибіотиків, що означає менші витрати фермерів. Вам не потрібно багато складних конструкцій і ви можете зробити все це за допомогою риштування, мотузок та буїв», — пояснює Сміт.

У 2014 році Брен Сміт та Емілі Стенгель заснували некомерційну організацію GreenWave, яка допомагає іншим океанічним фермерам повторити модель регенеративної океанічної ферми.

«Спільнота зацікавлених величезна, але спільнота практиків усе ще досить мала», — На сьогодні в країні близько 50 фермерів, що відроджують океан за нашою моделлю господарювання. Мета GreenWave — навчити 10 тис. фермерів протягом наступних 10 років. Це наш шанс зробити все правильно й побудувати щось потужне і красиве, просто в океані», — каже Брен Сміт.

Джерело: Modern Farmer

4
Roberto Samora, Successful Farming
Бразильські фермери підраховують збитки від морозів

Сільськогосподарські регіони бразильських штатів, таких, як Парана та Мату-Гросу-ду-Сул, у вівторок 29 червня вразили морози, збільшуючи подальші потенційні втрати врожаю кукурудзи.

Читати

Дощі дещо зменшили вплив холоду на посіви, особливо в північній частині Парани та в деяких районах Мату-Гросу, Найгіршого впливу негоди зазнав Парагвай, де морози були ще суворішими.

Метеорологи попереджають, що полярний фронт буде посилюватися, і треба чекати нових морозів у цій області.

Регіональні експерти прогнозують, що другий урожай кукурудзи в штаті Парана, який висаджується після збирання сої, становитиме 9,8 млн т, що орієнтовно на 5 млн т менше, ніж передбачалося.

На додачу до холоду, кукурудзу Парани також понищила сильна посуха на початку сезону.

Джерело: Successful Farming

5
Hugo Claver, Future Farming
Збільшення чистого прибутку повторним посівом сої
Нові дослідження вказують, що повторним посівом сої після озимої пшениці фермери можуть збільшити чистий прибуток без необхідності обробляти додаткові площі.

Читати

Повторний посів — це практика, коли фермери збирають одну культуру, а потім сіють і збирають нову знову на тому ж полі — усе протягом одного року.

«В основному дослідження зосереджуються на сої. Але існує потреба в дослідженнях цієї системи з використанням двох культур.», — каже Керрі Нотт, член Американського товариства агрономії та дослідник Університету Кентуккі.

Нове дослідження вченої та її команди визначило характеристики сої, які можуть максимізувати шанси отримання прибутку фермерами від подвійного врожаю.

Дослідники протестували кілька груп сої різної стиглості та норми висіву.

Більшій частині попередніх досліджень із подвійного посіву сої виповнилося 30–40 років. Нотт та її колеги хотіли переконатись, що чинні рекомендації щодо повторного врожаю сої все ще діють для максимізації виробництва насіння та прибутковості.

Другий урожай сої становить близько 10 % врожаю, що збирають на Середньому Півдні та в долині річки Огайо у США. Однак у минулому ця цифра сягала 36 % від виробництва сої в регіоні.

«Проте, варто зазначити, що логістика системи подвійного врожаю часом може бути дуже вимогливою», — говорить Керрі Нотт.

Місцем проведення досліджень був Захід Кентуккі. Чотири групи відносної стиглості сої при п’яти різних нормах висіву випробовували протягом двох вегетаційних періодів.

Згідно з дослідженням, найдовші групи відносної зрілості мали найвищий урожай. Крім того, найвищі норми висіву також дали найвищий результат.

Але Керрі Нотт та її колеги хотіли дізнатись не тільки про врожайність. Вони також використовували аналіз ризиків, щоб встановити, які групи відносної стиглості та комбінації норм висіву збільшили ймовірність позитивної чистої прибутковості для фермерів. Результати показують, що висадка сої групи відносної стиглості 4,7 на 200 000 насінин на гектар мала б найбільшу ймовірність створення чистої економічної віддачі.

Джерело: Future Farming

6
Mick Roberts, Future Farming
У США дозволяють ширше застосування дронів в агро
Лише в липні 2019 року новій компанії Rantizo, штат Айова, США, було надано перше схвалення на обприскування безпілотниками у штаті. За цим слідували дозволи інших штатів США.

Читати

Сьогодні застосування БПЛА дозволено у більшій частині країни. Це призвело до величезного зростання продажів та появи постачальників таких послуг. У США розповсюдження повітряних обприскувачів та звичайні програми, що виконуються нестандартними операторами (підрядниками), є загальним явищем, і це відображається на тому, як розвивається ринок застосування дронів.

Безпілотники найкраще підходять для точкового розпилення або внесення на невеликі площі. Попри те, що фермери купують і експлуатують безпілотники, економічна ефективність, доцільність витраченого часу та грошей необхідних для навчання та кваліфікації операторів, усе ж викликають сумнів. Набагато простіше і, можливо, дешевше, найняти компанію, що спеціалізується на таких роботах.

Зростаючий ринок явно тяжіє до цієї моделі, піонерами якої стала низка компаній, таких як Rantizo, Leading Edge Aerial Technologies, Hylio та HSE-UAV. Вони пропонують повний спектр послуг — продаж, навчання, сервісне обслуговування та заміну.

Очевидно, така модель стає звичною в країнах із великою кількістю фермерських господарств та розвиненими сільськогосподарськими підприємствами. В інших менш розвинених сільськогосподарських країнах, таких як Китай, безпілотні літальні апарати дозволили операторам переходити від обприскування вручну з ранцями за спиною напряму на БПЛА.

Виробники засобів захисту рослин тісно співпрацюють із виробниками дронів для оприскування. Наприклад, Bayer оголосив про стратегічне партнерство з XAG в Японії, а також створив стратегічне партнерство з Rantizo в США. Syngenta працює на партнерських умовах у Китаї.

Ще у 2017 р. Dow AgroSciences підписала меморандум про взаєморозуміння з DJI у Китаї для тестування своїх продуктів за допомогою безпілотників. У 2019 році Adama в Тель-Авіві оголосили про спільне техніко-економічне обгрунтування з ізраїльською фірмою Tactical Robotics, що вивчає застосування гігантського безпілотника Ag-Cormorant. Тим часом у Японії компанія Sumitomo Chemical Co інвестувала в Nile Works Co. Ltd, одного з провідних виробників дронів-розпилювачів у країні.

Джерело: Future Farming

7
James Tapper, The Guardian
Malling Ace — новий сорт суниці, що росте все літо
Malling Ace — це супер суниця, яка здійняла неабиякий ажіотаж у світі ягідництва. Комерційні розплідники роблять усе можливе, щоб якомога швидше отримати побільше рослин Malling Ace.

Читати

Ажіотаж спричинений тим, що вчені з NIAB EMR — найвидатнішого британського центру садівництва — розв’язали загадку, як покупці можуть мати доступ до смачної суниці протягом більшої частини року, а не лише у звичний сезон.

Суниця буває двох видів. Класичні ягоди, які плодоносять на початку літа і є найсмачнішими, червонішими та соковитішими. Але короткий шести-восьми тижневий сезон спонукав садівників шукати способи продовжити сезон. У 1970-х роках каліфорнійські дослідники виявили альтернативу — суницю, яка приносила плоди двічі на сезон і більше. Протягом останніх 50 років цей вид найчастіше можна побачити в супермаркетах із липня і пізніше, хоча за смаковими якостями він поступався сортам з однократним плодоношенням.

The Malling Ace обіцяє стати першим сортом зі смаком своїх червневих колег, що плодоносить усе літо.

«Це був один із приблизно 13 тис. саджанців, який ми розглядали того року. Він справді виділявся», — кажуть у East Malling Research.

Смак і колір дуже важливі, але є й інші менш очевидні критерії — стійкість до захворювань, урожайність тощо. Це лише кілька чинників із десятків, досліджуваних у East Malling Research. Серед них і «архітектура рослини» — як ростуть квітконоси, що суттєво впливає на легкість збору врожаю.

Щоб опинитися на полицях супермаркетів, Malling Ace доведеться почекати до наступного року, щоб розплідники встигали вирощувати більше розсади.

Уілл Робертс, який контролює питання інтелектуальної власності для NIAB EMR, заявив, що 90 % виробників та розплідників рослин, що працюють з East Malling, подали заявки на отримання ліцензії на вирощування Malling Ace — це безпрецедентна кількість.

Джерело: The Guardian

8
Ontario Farmer
Асоціація поліпшення ґрунтів підтримає бджолярів Онтаріо
OSCIA (Асоціація поліпшення ґрунтів та посівів Онтаріо) підтримає бджолярів Онтаріо. Нова програма була оголошена міністерством сільського господарства 2 червня, а прийом заявок розпочато 21 червня.

Читати

Перше фінансування за цільовою програмою було розпочато ще у 2019 році в рамках Канадського сільськогосподарського партнерства. OSCIA забезпечила фінансування понад $550 тис., виділених на 350 проєктів для бджолярів, що мають понад 20 тис. вуликів по всій провінції.

Програма передбачає 50 % пайових витрат пасічникам, які мають принаймні 10 зареєстрованих вуликів, до $3,5 тис. для тих, хто має менш ніж 50 вуликів, та до $10 тис. для відшкодування витрат пасічників із понад 50 вуликами.

Бджолярі можуть отримати фінансування для диверсифікації свого бізнесу за допомогою:
  • придбання медоносних бджіл, обладнання для переробки або розробки та впровадження комплексних планів збуту;
  • для впровадження практик запобігання інтродукції та розповсюдженню шкідників та хвороб медоносних бджіл шляхом придбання обладнання або будівництва для поліпшення управління здоров’ям вуликів.
  • Також у рамках Канадського сільськогосподарського партнерства OSCIA проводить семінари з питань біологічної безпеки бджіл.

Семінари проводяться як одноденні сесії, або дводенні вебінари, під час яких технічна інформація представляється командою асоціації бджільників Онтаріо (OBA). Семінари відкриті для нових і досвідчених бджолярів, щоб ознайомитись із найкращими практиками ведення господарства, які підтримують здоров’я медоносних бджіл та зменшують ризик шкідників.

Джерело: Ontario Farmer

9
Rachel Martin, Agriland
GPS-трекери на вівцях допомагають відновити спустошені землі
GPS-трекери для овець та безпілотників становитимуть частину арсеналу агротехнологій, що використовуються для допомоги у відновленні земель після пожеж у горах Морн, Ірландія.

Читати

У квітні велика пожежа знищила близько 200 га лісу та боліт в одному з найцінніших спеціальних заповідних районів Північної Ірландії.

«Випас овець допомагає запобігти домінуванню окремих, більш інвазивних видів, а також зменшує кількість деревних чагарників», — каже Рона Ірвін, землевпорядник Національного тресту.

Зіткнувшись із проблемою контролю худоби в ландшафті, який було б неможливо огородити або розділити, експерти запропонували інноваційне рішення.

«Ми встановлюємо ергономічні нашийники для відстеження GPS на частині отари, яка буде регулярно реєструвати положення тварин. Ця інформація буде передана в додаток, за допомогою якого можна оцінити, чи потрібно вживати якісь дії для виведення овець на різні ділянки гори. Ця нова технологія справді переводить нас у 21 століття», — каже вівчар і власник стада Джон Магін.

Він додав, що окрім допомоги в управлінні середовищем існування, трекери забезпечать вищий рівень добробуту отари, надаючи миттєвий доступ до інформації про окремих тварин.

«Якщо ми все-таки вирішимо, що овець потрібно переселити в іншу зону, ми вдамось до старомодного методу використання вівчарських собак для виведення отари на нове пасовище», — каже вівчар.

Нашийники будуть постійно відстежувати переміщення овець, посилаючи кожні 15 хвилин «пінг» та сповіщаючи фермера про рівень їх активності та навіть температуру.

Дані трекерів будуть накладені на карти розташування овець, щоб побачити довгі періоди на випасі новоутворених пасовиськ, які з’являтимуться на спалених ділянках.

Кожен нашийник коштує трохи понад £3 тис. та фінансується Фондом інновацій сільського господарства Національного тресту Ірландії.

«Поряд із зображеннями з безпілотних літальних апаратів, місцями моніторингу та контролю середовищ існування, пристрої надаватимуть цінні дані про будь-який вплив випасу та дозволять нам гарантувати, що ми приймаємо правильні рішення для оптимального відновлення землі», — сказала Рона Ірвін.

Джерело: Agriland

10
Henry Sandercock, The Grocer
Гуманна ліга проти роздрібних торговців курятини
У своєму звіті «Про стан птахівництва», опублікованому 10 червня, група з питань захисту тварин зазначила, що зобов’язання щодо вищих стандартів добробуту курей мають загальну «тенденцію до зростання».

Читати

Однак, хоча громадська організація, за словами виробника та постачальника харчових продуктів, досягла «великого прогресу» у вдосконаленні своєї практики добробуту, за її підрахунками, лише 5 % курятини, що продається в роздрібних торгових мережах Великобританії, відповідає зобов’язанням щодо кращої курятини. Це перелік із шести заходів щодо забезпечення добробуту та способу життя тварин, затверджених провідними групами із захисту тварин у Європі. З 10 найкращих супермаркетів Великобританії лише M&S та Waitrose зобов’язались відповідати цим стандартам.

«Супермаркети колись лідирували в розвитку добробуту тварин. Зараз вони навпаки гальмують цей розвиток. Ми маємо притягнути до відповідальності супермаркети й подбати, щоб усі вони взяли на себе ці зобов’язання», — сказала доктор медичних наук The Humane League UK Вікі Бонд.

Британський роздрібний консорціум не погодився з оцінкою The Humane League.

«Роздрібні продавці знають, наскільки важливим є добробут тварин для споживачів, тому вони дуже серйозно ставляться до своїх обов’язків і гарантують, що це ключова частина виробничих стандартів для всього м’яса, яке вони продають», — сказав директор із харчових продуктів та стійкого розвитку BRC Ендрю Опі.

«Гуманна ліга» також розкритикувала роздрібних продавців за «драматичну націнку» на курку високого добробуту і стверджувала, що дослідження NFU (National Farmers' Union), яке передбачало, що відповідність зазначеним стандартам збільшує виробничі витрати на птицю, не врахувало нижчих показників смертності та економії від масштабу.

Джерело: The Grocer
© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.
Виконано за допомогою Disqus