Стан соняшнику в 2019 році

АгроЕкспедиція Соняшник вийшла на фінішну пряму, а значить АгроЕкспедиторам залишається відвідати останню область — Київську. Отже, відповідно статистики, посівні площі під соняшником в Київській області останні кілька років, можна сказати, «скачуть». У 2018 році вони дещо збільшилися (майже на 12%) у порівнянні з минулим роком і склали 181,5 тис. га. У поточному сезоні під олійну відвели 158,3 тис. га., що склало 82,5% до 2018 р. відповідно.


У 2018 р. Київська область була у 5-ці за врожайністю соняшнику — 2,97 т/га (середній показник в Україні — 2,3 т/га). Хоча роком раніше цей показник був 2,4 т/га. Чого ж чекати від нинішнього сезону? Фахівці кажуть, що сезон на Київщині щороку різний. І 2019 року — не виняток.

Вичікувальна позиція
Рання весна обнадіяла аграріїв. Однак холодний квітень вніс свої корективи у терміни посівів соняшнику. Ті, хто обробляють невеликі масиви, могли собі дозволити трохи відстрочити посівну олійної і дочекатися більш сприятливих для цього умов. Великі ж підприємства були змушені сіяти за планом. У підсумку, внесення ґрунтових гербіцидів, так би мовити, по холоду, не дало очікуваного результату. Більш того, їм довелося нести додаткові витрати по боротьбі з бур'янами.

Вологи багато не буває
Деякі аграрії, розуміючи, що сезон може бути «мокрим», вирішили перестрахуватися і використали морфорегулятор-фунгіцид Архітект™. Як результат — не дивлячись на те, що вологи було, дійсно багато, соняшник не став йти «у гору», а значить, вдалося уникнути зламування і вилягання культури.

«Так!» Високоолеїновій технології
У зв'язку з тим, що у минулому році премія за високоолеінового гібриди становила $50 за тонну, багато господарств вирішили перейти саме на них. До речі, через ажіотаж з насінням та їх нестачею, багато хто вперше для себе почали використовувати технологію Clearfield® і Євролайтінг. Як додають фахівці, аграрії зрозуміли, що мало сіяти соняшник і знищити бур'яни. До того ж, однією фунгіцидної обробкою вже не обійтися. Та й систему живлення необхідно переглядати.

А ось і наші старі знайомі — ФГ «Тетяна-2011». У 2015 році наші АгроЕкспедитори відвідували підприємство, але тоді досліджували пшеницю. Сьогодні ж у центрі уваги — соняшник, який займає тут трохи більше 500 га. У цілому ж, у минулому році у сівозміні було 8 культур. У поточному на одну стало менше — не стали сіяти цукровий буряк. Кукурудза займає тут близько 900 га, озима пшениця — 560 га, ярий пивоварний ячмінь — 320 га, соя — 250 га, озимий ріпак — 180 га, і майже 90 га озимого жита. З часу нашого минулого візиту принципи підприємства не змінилися.

Як розповів головний агроном, у поточному році стихійні явища, такі як град, особливої шкоди соняшнику не завдали. Стали лише причиною часткового зменшення асиміляційної поверхні листа. Однак волога, якою було більше ніж достатньо у травні та на початку червня, стала не тільки причиною великого зростання культури, а й мотивуючим фактором для розвитку захворювань на олійній.

Основною проблемою для аграріїв, за словами Дмитра Петришина, регіонального менеджера Київської області компанії BASF, це склеротинія, яка дала про себе знати ще у минулому році. Її поява пов'язана з декількома факторами.

Температури під час дощів були помірні. Але з першої декади червня два тижні трималася спека — + 30-35 °С. Це спричинило те, що коренева система, яка звикла отримувати вологу з поверхні, не стала йти вглиб і розвивалася у поверхневому шарі. Однак, якщо порівняти соняшники, на якому застосовувався/не застосовувався морфорегулятор-фунгіцид Архітект™, то візуально помітна різниця. Тобто у першого не тільки листова поверхня і стебло більше, але і коренева система розвинена краще.

А ось що стосується врожайності, поки сказати складно. У минулому році у господарстві вже застосовували препарат Архітект. Однак тоді, за словами агронома, не зовсім правильно провели експеримент. І до того ж погодні умови були несприятливими через відсутність дощів. Нинішній же сезон, навпаки, приніс достатньо вологи. Тому він повинен стати показовим — аграрії сподіваються побачити конкретні переваги від використання морфорегулятора-фунгіцида Архітект і очікують врожайність не менше 4 т/га (у 2018 р. вона становила 3,9 т/га). Кажуть, стабільно домагаються таких результатів, однак є ще надопрацювання у технології і проблеми з відсутністю висококліренсного обприскувача, коли необхідно вносити ЗЗР у пізню фазу.

Щорічно АгроЕкспедитори відкривають для себе нові нові підприємства. Таким цього разу стала приватна орендна агрофірма «Україна». Зембанк компанії — 1700 га. Основна сівозміна: кукурудза — 1130 га, соя — 250 га, озима пшениця — 276 га. Планували посіяти 200 га ріпаку, у зв'язку з ціновою політикою вирішили скоротити площу під культурою у нинішньому сезоні майже вдвічі. Під високоолеіїновим соняшником тут майже 330 га. Займаються цими гібридами вже близько 4 років. Вирішили перейти зі звичайних, коли зрозуміли, що можна отримати з тонни на $50 більше.

Весняно-польові роботи поточного сезону почалися із запізненням. Через холодну весну довелося сіяти соняшник 15-17 травня. Спека, за словами агронома, трималася недовго, але волога була систематично. Про це свідчать дані «Метео Фарм».

За словами Ігоря Гуржія, начальника управління агроекспертизи Credit Agricole Bank, у порівнянні з торішніми погодними умовами, весняно-літній період поточного року характеризується значною кількістю опадів. Це дозволило соняшнику наростити значну вегетативну масу і сформувати високий потенціал по врожайності. Однак існує й інша сторона медалі.

У поточному сезоні Кіровоградська область посіла друге місце серед областей України за посівними площами під соняшник — 568,5 тис. га, поступившись лише Дніпропетровській (583,6 тис. га). Однак, як і лідер, зменшила обсяг вирощування (96,3%) відносно показника минулого року. В цілому, соняшник займає найбільшу частку (77,3%) у структурі посівних площ серед технічних культур області.
Урожай соняшнику в 2018 р. склав 1,38 млн т, або 10% від урожаю цієї культури по Україні. За виробництвом соняшникового насіння область займає другу позицію по Україні. Кіровоградська область щорічно експортує продукції олійножирової галузі на суму понад $130 млн, що становить 32% усього експорту Кіровоградської області до країн світу.

Господарство «Верес», що працює вже 20 років, починалося з 900 га. Сьогодні компанія обробляє 10 тис. га посівних площ. На соняшник припадає більше 2,7 тис. га. За словами головного агронома Мовчана Григорія і виконавчого директора Олександра Дзюби сівозміни тут дотримуються, і не просто так — на всій площі застосовують технологію no-till.

Через сильну посуху врожайність соняшнику у минулому році зовсім не порадувала аграріїв — 2,6 т/га. У поточному році, щоб точно знати, скільки випало опадів на полях «Верес-К», було прийнято рішення встановити опадомірі на 8 полях господарства. І вони дали достовірну інформацію, що підтверджують дані «Метео Фарм».

Цей сезон В Україні відзначився надмірними дощами. Не оминули вони і «Верес-К».

До технології no-till тут підійшли ґрунтовно — кількість землі під неї зобов'язує. Як розповідав головний агроном, no-till свій, український. Свого часу їздили до Бразилії, Аргентини, дивилися і аналізували, але зрозуміли одне — різні погодні умови і структура ґрунтів не дозволяє застосовувати їх технологію. Наприклад, там за місяць може випасти 120 мм опадів, і рослинні залишки переробляються за місяць, у той час коли для українських ґрунтів для переробки потрібно близько року.

Начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій вважає, що погодні фактори — не єдине, що повинні враховувати аграрії. Менеджменту агропідприємств слід звертати увагу і на цінові ризики. Наприклад, рівень цін на соняшник протягом року значно коливається. Часто прогнози на хороший урожай негативно впливають на ціну, і агровиробник отримує низькі цінові пропозиції. Раціональніше у такому випадку притримати урожай до зростання ціни. Результат такого рішення — зростання потреби в оборотному капіталі. Додатковим фактором, який повинен бути прийнятий до уваги, є і поступове зростання виробничої собівартості.

Ще одне підприємством в Кіровоградській області, куди вирушила наша команда, став Центральний кластер компанії «Кернел». У Голованівському відділі підприємства із загальним земельним банком 17,5 тис. га кукурудза займає 51%, пшениця — 25%. На соняшник припадає 23% сівозміни (5,2 тис. га), половина якого — високоолеїновий, розповідає В'ячеслав Бадика, головний агроном Центрального кластеру.

Підприємство через холодну весну не поспішало сіяти кукурудзу, тому ранні терміни посіву дісталися соняшнику — з 6 по 10 квітня. Якщо зазвичай дотримуються співвідношення 50/50 ранньої і пізньої сівби, то в даному сезоні всю олійну посіяли рано. Дані «Метео Фарм» підтверджують інформацію про холодну весну.

У поточному сезоні аграріям Кіровоградщини довелося поборотися з чортополохівкою. Вона охопила весь регіон. Як тільки надходить сигнал з інших областей про її появу, у «Кернел» вже готувалися її зустрічати. Тому завдяки наявності ЗЗР і оперативній роботі по їх внесенню вдалося зупинити першу хвилю шкідника і не допустити другу. Тому нанести особливої шкоди соняшнику чортополохівці не вдалося.
А ось від граду застрахувати поля було нереально. З одного боку через несприятливі погодні умови довелося місцями пересівати культуру. З іншого ж, вони викликали іржу на листках рослини.

Дане підприємство є одним з тих, хто максимум зусиль спрямовує в розвиток технологій і намагається оптимізувати всі можливі витрати при вирощуванні культури.

Так, наприклад, добрива тут вносять відповідно до рекомендацій агрохімічної лабораторії, яка знаходиться на підприємстві «Дружба-Нова». Після відбору аналізу ґрунту по кожному полю агрономи отримують ті чи інші розпорядження, що стосуються оптимального внесення добрив. Робиться прив'язка до конкретного добрива, яке є на ринку, і прописується фізична норма стосовно кожного препарату. На підприємстві також застосовують і картографування полів за допомогою комбайнів, яке в підсумку виводить карту врожайності тієї чи іншої ділянки, щоб знову таки розуміти ситуацію зі складом ґрунтів.

За даними додатка Cropio, який активно застосовують на підприємстві, врожайність соняшнику прогнозують отримати близько 3 т/га, а збирання врожаю планують проводити в першій декаді вересня.
Як зазначив начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій, за останні 5-10 років агропідприємства досягли значного агротехнологічного розвитку в вирощуванні соняшнику.

Фахівець також підкреслив, що в цих умовах, агрокомпанії додатково велику увагу приділяють розробці та впровадженню систем контролю операційної діяльності. В цілому, це дозволяє проаналізувати ефективність використання залучених ресурсів (як людських, так і матеріальних) і знайти зони розвитку компанії. Подібна подальша діджиталізація виробничої діяльності агропідприємств дозволить стати більш ефективним і більш раціонально використовувати наявні обмежені ресурси.

Підприємство, яке другим відвідала команда АгроЕкспедиторів, знаходиться у Кіровоградській області. «Роксолана» існує з 1996 року, основною частиною господарства керує Віктор Больбот, а його син Руслан, керує підприємством в Кіровоградській області.

У «Роксолані» обробляють близько 15 тис. га посівних площ. У сівозміні присутні соняшник (45%), пшениця (35%), решта площі — ячмінь. Знову таки, через те, що підприємство розміщено в зоні ризикованого землеробства сівозміна невелика: кількість опадів не дозволяє розігнатися.

Руслан Бальбот повідомив, що навіть в цьому році, незважаючи на достатню кількість опадів, вони були нерівномірні.

У господарстві планують поступово переводити площі на No-till, а також вводити Strip-till, адже збереження грунтів в пріоритеті, особливо, якщо враховувати відсутність бобових в сівозміні. Так само тут кожні 3-5 років роблять аналіз грунту, вважають це важливою частиною господарювання. Як каже керівник підприємства, в Херсонській частині господарства без цього ніяк. Там же практикують точне землеробство, добрива вносяться диференційовано.

У поточному році тут вирішили піти проти системи. В технології застосували продукти морфорегулятор-фунгіцид Архітект™ та фунгіцид Піктор®. Хоча представники компанії були проти таких дій. Побоювалися, що у зв'язку з погодними умовами препарати не розкриють свій потенціал на повну силу. Але це літо ознаменувалося інтенсивними опадами, тому результат перевершив всі очікування — соняшник однакової висоти, кошики рівномірні, зерно наливається.

За словами керівника підприємства, навесні єдиною проблемою, яка торкнулася соняшнику, була чортополохівка. Але спостерігалось локальне, а не тотальне ураження.

Минулорічні результати по культурам, за словами представника підприємства, могли б бути і кращими: по пшениці отримали 4,6 т/га, ячмінь — 3-4 т/га, кукурудза — 3,6 т/га, а соняшник — 2,2 т/га.

Озимих більше, ярих — менше
Клімат змінюється настільки швидко, що аграрії повинні встигати переорієнтуватися і міняти сівозміни. Саме через нестачу вологи в грунті в період осінньої посівної кампанії площі під посіви «сонячної квітки» збільшуються.

Волога і сонце не завжди в радість
Не завжди довгоочікувані опади йдуть на руку аграріям. Особливо, якщо рясні дощі супроводжуються високими температурами повітря. Все це призводить до того, що рослини просто «запарюються». Таку ситуацію спостерігали і в Херсонській області. Так що вибрики погоди пішли зовсім не на руку місцевим аграріям.

Небезпечна краса
Поки хтось спостерігав за красивими метеликами в полях Херсонської області, аграрії били на сполох. Чортополохівка, точніше її гусениці, почали вражати не тільки бур'яни, а й культурні рослини, зокрема, соняшник. Варто сказати, що в історії вже фіксувалися схожі випадки. Так, в 1965 р., за словами фахівців, в Луганській області було пошкоджено 30% рослин на площі 110 га.

Вовчок є, але не у всіх
Уже не перший рік питання боротьби з цим бур'яном залишається актуальним в Кіровоградській області. Однак, як відзначають аграрії, хто бере правильні гібриди і дотримується сівозміна — той не має проблем з вовчком.

У минулому році, за даними Черкаської ОДА, в області було обмолочено 636 тис. т соняшнику з площі 202 тис. га. Для порівняння, у 2016 році тут виробляли 539,8 тис. т. Середня врожайність у 2018 р. склала 3,15 т/га (у 2017 р — 2,8 т/га). У поточному році площа під культурою дещо скоротилися — до 195,4 тис. га (96,7% до показника минулого року).

У господарстві «Імпульс Плюс» із зембанк 5,7 тис.га більшу частину в сівозміні займає соняшник, кукурудза і пшениця, під які тут відводиться близько 1,2-1,4 тис. га на кожну з культур. Близько 700 га займає ріпак, 500 га просо або тритикале, 200 га соя. До речі, тут на 700 га планують висадити найбільший в Європі грушевий сад (на 100 га вже зеленіють саджанці).

За словами головного агронома Олександра Осадчука, у господарстві вже кілька років вирощують високоолеїновий соняшник. У поточному сезоні посіяли його досить багато — близько 40% від загальної площі під цю олійну культуру.

З економікою все зрозуміло. Ось тільки погодні умови не завжди сприяють втіленню планів з вирощування культур. Так, після того, як випало 400 мм опадів, почався пік спеки (з 15 по 25 червня). Температура повітря досягала + 35 °С. Це, як раз був час наливу зерна. У результаті чого постраждали посіви ріпаку та пшениці: листя було зеленим, а ось сам колос став засихати.
За даними «Метео Фарм», опади в регіоні виглядали так:

Соняшнику в цьому плані пощастило більше. На нього погодні явища не сильно вплинули. Але це швидше, не справа випадку, а правильний підхід до вирощування культури.

Яким буде врожай соняшнику в поточному році, як то кажуть, покаже бункер. А ось регіональний менеджер Черкаської області компанії BASF Олександр Белік впевнений, що з використанням морфолегулятора-фунгіциду Архітект™ можна ще й домогтися 4 ц прибавки до урожайності з гектара.

Травневий дощ не на благо
Травень поточного року для аграріїв запам'ятався рясними опадами. Залежно від регіону їх кількість коливалася від 80 до 200 мм (тобто, по суті двомісячна норма). І все б нічого, якби дощі не зіграли злий жарт. Через достатню кількість вологи у верхніх шарах ґрунту коренева система не розвивалася, корені не йшли в більш глибокі шари. Тому коли в червні температура повітря досягла + 32-35 °С, верхній шар ґрунту пересох, що і спричинило висихання культур.

Архітект є — проблем немає
Пересихання верхнього шару ґрунту через нестачу вологи не завжди є глобальною проблемою. Потужну розвинену кореневу систему, яка б могла проникати в глибокі шари й діставати вологу звідти, можна отримати завдяки Архітект. Його застосування в господарствах, зокрема, Черкаської області допомогло соняшнику перенести стресові умови, пов'язані з посухою. До речі, дія морфорегулятору-фунгіциду як засобу для зменшення висоти рослин дозволило культурі вистояти й в грозу, що супроводжувався градом і сильними поривами вітру, яка пройшла в області. Треба додати, що деяким аграріям довелося дискувати землю, через те, що соняшник у фазі зірочки після погодних катаклізмів просто «виляг».

Посушливе і прохолодне літо
З початку літа дефіцит опадів на деяких площах Черкаської області становив 70%. Така погода явно не створювала оптимальних умов для вегетації рослин. Середина ж так званої теплої пори року була зовсім не теплою. Незвично холодні ночі несприятливо впливали на розвиток соняшнику і ряд інших культур, які вимогливі до теплового режиму в період цвітіння і плодоношення. Так, замість необхідних + 12-15 °С, термометри показували всього лише + 8-13 °С, що, природно, позначалося на цвітінні й запиленні, які проходили досить слабо.

Небезпечний метелик
У липні поточного року аграрії Черкащини повідомляли про появу 2-го покоління лугового метелика на полях з багаторічними травами, гусениці якого можуть пошкоджувати, зокрема, і соняшник.

Статистика по регіону показує, що аграрії Миколаївської області у минулому сезоні на площі 559,9 тис. га зібрали 1087,2 тис.т насіння соняшника при середній урожайності 1,9 т/га, у той же час на Херсонщині у 2018 році на площі 341,7 тис. га зібрали 552,8 тис. т, де середня урожайність була дещо менша — 1,6 т/га.

У Миколаївській області нас зустрічає головний агроном господарства «Агро-3» Олександр Сатановський, земельний банк якого становить 1,5 тис. га землі. Степова зона не дає, так би мовити, «розгулятися» і займатися вирощуванням тих культур, яких хотілося б. Немає рентабельності. Тому в сівозміні — пшениця, ячмінь, соняшник, ріпак і трохи кукурудзи для власних потреб.

Раніше, як зазначив головний агроном господарства, робили ставку на соняшник. Однак з кожним роком акцент зміщується на користь озимих зернових. Причиною тому стають нові шкідники і захворювання, які розвиваються на культурі, в першу чергу така сівозміна дозволяє мінімізувати вплив на урожай відомого всім паразита.

Ставку при виборі насіння соняшнику в «Агро-3» роблять на кількох виробників, в першу чергу LG Seeds.

Про зрошення полів навіть не думали, так як, за словами Олександра Сатановського, води навіть в селі немає. А ось опадів в поточному році випало досить багато.

За словами агронома у деяких господарствах буря наробила стільки лиха, що довелося пересівати цілі поля соняшнику.

Є в «Агро-3» і посіви високоолеінового соняшнику. Так, наприклад, його частка раніше в господарстві займала близько 40%, зараз же коливається в районі 20-30%. За словами Олександра Сатановського, компанії пропонують хороші гібриди високоолеїнового соняшнику, який по врожайності нічим не поступається класичним. Однак, що стосується премій за його вирощування, то з року у рік вона не стабільна. До того ж, технологія передбачає просторову ізоляцію для зберігання насіння, окреме транспортування, склади та інше.

При правильних агрономічних підходах, і навіть в умовах посухи, дана культура може забезпечити відносно стабільний рівень врожайності, вважає начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій.

Також експерт відмітив, що за останні декілька років в Україні зросла зацікавленість до високоолеїнового соняшнику. Додаткові витрати на посівний матеріал та дотримання агротехнологічніх вимог до вирощування даної культури, зокрема просторової ізоляції, компенсуються премією. Аналізуючи ринок харчових рослинних олій, саме високоолеїнова олія (ВО-олія) має найбільшу додану вартість серед споживачів внутрішнього і зовнішнього ринків (у порівнянні з традиційними оліями).

У ПСП «Дмитрівське» нас зустрів головний агроном Сергій Шипов, який вже 19 років працює у господарстві. Земельний банк господарства становить 3 500 га. В цьому році у «Дмитрівському» сіяли озимий ріпак (500 га), озиму пшеницю (1 200 га), ячмінь (500 га), соняшник (700 га) та горох (240 га). За словами аграрія, погода ставить такі умови, що у господарстві прийшлось відмовитись від кукурудзи і скоротити площі під соняшником.

Також агроном додає, що кукурудзу вже виключили з сівозміни. Горох сіють для збагачення ґрунту органічним азотом, іноді практикують посів льону. Тваринництвом у «Дмитрівському» не займаються вже чотири роки, бо вважають його збитковим.

За словами головного агронома, цей рік був дуже несприятливим по кількості опадів. Узимку випало лише 120 мм, весною лише 30 мм, потім був затяжний період посухи.

Основним попередником для соняшнику є озима пшениця. Сергій Шипов вважає, що дотримуватися сівозміни дуже важливо для збереження родючості ґрунту. Зокрема агровиробники південного регіону немалу увагу приділяють живленню ґрунту під соняшник. Використовують сульфоамофос та інші комплексні добрива. Докладніше про норми внесення і загальну технологію вирощування соняшнику у ПСП «Дмитрівське» читайте на SuperAgronom.com.

Що ж стосується засобів захисту рослин, тут традиційно працюють з препаратами, які підприємство використовує вже не перший рік, і за цей час змогло переконатися в якості обраного продукту. Майже на 80% відсотків площ соняшнику був застосований морфорегулятор-фунгіцид компанії BASF Архітект™.

За словами менеджера з маркетингу Південного регіону Михайла Черниченка, у Миколаївській області зараз широко застосовується Архітект™. Він дозволяє змінити морфологію самої рослини, зменшивши висоту надземної маси і збільшивши масу коренів під землею, що дозволяє максимально ефективно використовувати кожен міліметр вологи, яка була накопичена з осені.

Загальні витрати на один гектар соняшнику становлять приблизно 10 тис. грн. Щодо прогнозованої врожайності, то Сергій Шипов сподівається на 2 т/га, але бункер покаже. Тож АгроЕкспедитори побажали головному агроному гарних врожаїв і поїхали далі у Херсонську область.

Біля воріт СТОВ «Перше Травня», що на Херсонщині, нас зустрічає власник — Сергій Косюк. Господарство має 3 200 га землі, де вирощують соняшник (1 000 га), ріпак (400 га), пшеницю (700 га), ячмінь (400 га). Також у господарстві з 2003 року займаються насінництвом: вирощують та реалізують еліту і першу репродукцію. Кілька років тому у господарстві займалися вирощуванням зернового сорго, але потім сіяти його стало нерентабельно.

За словами аграрія, Херсонщина привчила їх до жорстких правил господарювання: без пару хазяйнувати неможливо. Тому з року у рік незасіяні землі складають близько 700 га. А це приблизно 22-23% від усього земельного банку.

За словами керівника господарства такий порядок дає запас вологи, який у метровому шарі ґрунту не перевищує 120-118 мм. Це оптимістичні прогнози, адже зазвичай може бути і 65 мм.

Загалом використання пару потрібно, щоб максимально накопичити вологу. Зберігають вологу на рівні 2-3 сантиметрів, що дає змогу потім отримувати дружні, нормальні сходи. У господарстві, до речі, не використовують глибоких, важких дискових борін.

Також тут почали використовувати технологію точного землеробства. На окремих полях з прив'язкою до GPS визначають всі показники. У цьому році поле соняшнику розміром у 130 га повністю під цією технологією. Також у минулому році почали практикувати диференційоване внесення добрив і вже у цьому сезоні очікують результати.

У господарстві сіють вітчизняні сорти зернових, тому що вважають їх посуховитривалими. А от по соняшнику і ріпаку використовують іноземну селекцію.

Також тут вносять багато добрив — близько 5-6 вагонів сульфату амонію і близько 5-6 вагонів селітри. Оскільки органічних добрив у господарств немає де взяти, тому пожнивні рештки з поля не забирають, а заробляють.

Що ж стосується засобів захисту рослин, тут традиційно працюють з препаратами, які підприємство використовує вже не перший рік, і за цей час змогло переконатися в якості обраного продукту — надають перевагу компанії BASF. Обробка посівів була тільки одна —- у фазу 10 листків внесли фунгіцид Піктор® з нормою 0,5 л/га та інсектицид Енжіо у нормі 0,18 л/га. Крім цього, провели позакореневе підживлення Yara FOLICARE — 2 л/га.

У минулому році у регіоні вперше стикнулися з проблемою кліща на соняшнику. Особливо на посівах, де використовувалась нульова технологія обробітку. За словами аграрія, повноцінних препаратів для боротьби з цим шкідником на соняшнику немає, а ті, що для садів — занадто дорогі. А так загалом, ситуація з іншими шкідниками стабільна.

За словами керівника господарства, у минулому році була сильна посуха, коли навіть, гібриди соняшнику «згоріли». У 2018 році отримали врожайність приблизно 2 т/га. А тільки уже пізні посіви, яким перепало вологи, дали 3 т/га. Середня урожайність по господарству вийшла 2,3 т/га. А взагалі середня врожайність ― до 3 т/га. У цьому році сподіваються на невеликий рекорд.

За словами начальника управління підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Ігоря Гуржія, результати першого дня вказують на те, що в ґрунтово-кліматичних умовах південної частини України соняшник залишається однією із основних культур.

Спека, спека, спека
Миколаївська область є невід'ємною частиною Півдня України, що вважається зоною ризикованого сільського господарства. Що означає – дощ може не піти, або піти тоді, коли його не чекають. І тому тут лімітуючим фактором є саме волога, як для соняшнику, так в принципі і для всього сільського господарства. І зберігання кожної краплини вологи – це, мабуть, є пріоритетною задачею. З перших чисел квітня у регіоні не було опадів. Потім додалась спека, яка тривала 4 місяці.

Несподіваний кліщ
У південних областях відбулося інтенсивне заселення павутинним кліщиком посівів соняшнику, що спричинило їх значні ушкодження. Перші істотні пошкодження були відмічені ще у І декаді червня. До цього року соняшнику павутинний кліщик майже не шкодив, віддаючи перевагу іншим культурам. Проте у нинішньому році проблема набула масового характеру й небачених масштабів, що створило значну загрозу втрат урожаю. За словами директора господарства «Перше Травня» Сергія Косюка, на сьогодні повноцінних зареєстрованих препаратів для боротьби з кліщем на соняшнику немає, тому найефективнішим способом боротьби з цим шкідником є правильний підбір сівозміни.

Потрібно враховувати всі варіанти
На жаль, аграрії не можуть передбачити погодні умови. А примхлива «цариця» природа приносить все більші несподіванки. Тому, для того, щоб отримати нормальний урожай у роки з дефіцитом вологи і спекотною погодою, для зменшення ризиків найкраще використовувати декілька сортів з різними групами стиглості.

Соняшник «не в тренді»
Все більше господарств півдня відповляються від вирощування соняшника, переходячи на озимі, бо їх сіяти більш економічно вигідно.

Під урожай соняшнику в 2019 р., згідно з даними Держстату, було посіяно 5849,3 тис. га, що склало 95,6% до показників минулого року. Скорочення посівних площ спостерігалося у сільськогосподарських підприємствах (на 5,4%), тоді як в господарствах населення відзначалося незначне зростання (0,5%). Лідерами за розмірами посівних площ у поточному сезоні стали Дніпропетровська (583,6 тис. га), Кіровоградська (568,5 тис. га), Запорізька (527,5 тис. га), Харківська (519,0 тис. га), Миколаївська (488,0 тис. га) області.

Опитування, проведені компанією Agritel, вказують на зростання частки площ під високоолеїновим соняшником. Так, останні можуть досягти 400-500 тис. га. Таким чином фермери відреагували на суттєве зростання премії високоолеїнового соняшнику, яка в цьому сезоні перевищила 100 $/т.

Відповідно до звітів USDA (липень 2019), Україна хоч і займає 2-е місце в світі за посівними площами соняшнику, але, як і раніше, є лідером з його виробництва (майже 30% від світового показника) і експорту соняшникової олії.

Як відзначає аналітик зернових ринків Agritel International Вікторія Блажко, зниження виробництва не повинно бути сильним, і пропозиція соняшнику на українському ринку залишиться високою, що не забезпечує фундаментальну підтримку цінам. Фахівець також додає, що в даний момент перші ціни на новий урожай у Центральному регіоні в середньому озвучуються в межах 9800 грн/т (EXW). Крім України, менший урожай має зібрати Росія - 12 млн т (-700 тис. т відносно рівня 2018 року). Однак, це не те зниження, що може підтримати ціни.

Читати по темі: Липневий USDA: Продовжуємо жити мріями про кукурудзу

Згідно з липневими даними USDA, світове виробництво соняшнику в 2019/20 МР знизиться до 50,51 млн т порівняно з рекордними 51,51 млн т сезону 2018/19 МР. Очікується, що світовий імпорт насіння соняшнику зросте до 2,29 млн т, соняшникового шроту - до 7,41 млн т, соняшникової олії - до 9,04 млн т.

У 2018 р. аграрії України зібрали близько 14,16 млн т, що майже на 16% більше за показники попереднього року. У минулому сезоні середня врожайність олійної культури склала 2,3 т/га (це на 13,9% більше за показник 2017 р.). Хоча експерти очікували дещо кращого результату — 2,35 т/га. А зараз, згідно з червневими даними АПК Інформ, вона буде близько 2,33 т/га. Валовий збір (з урахуванням даних Мінагрополітики про розміри посівних площ 2019 р.) — 13,5 млн т. Дозріє культура, за словами фахівців, на 1,5-2 тижні раніше за середні багаторічні терміни.

Але, за словами аналітиків UFEB, урожай соняшнику може скласти 13,36 млн т, що на 5,7% менше за показник минулого року.
З огляду на те, що на даний момент умови для розвитку посівів у цілому були досить сприятливими, Agritel очікує, що при середній урожайності 2,27 т/га Україна може зібрати 14,2 млн т соняшнику. USDA налаштоване більш оптимістично, прогнозуючи урожай у 14,8 млн т.

За останні 20 років (з 1998 р. по 2018 р.), за словами генерального директора асоціації «Укроліяпром» Степана Капшука, виробництво вітчизняної соняшникової олії збільшилося в 15,3 раза, а її експорт — у 28,4 раза.

Згідно з даними ДФС, Україна в 2018 р. експортувала 58,7 тис. т насіння соняшнику на суму $28,23 млн, що на 19,83% (на 14,53 тис. т) менше за 2017 р. Основні країни-покупці українського соняшнику в звітному періоді є:

Незважаючи на те, що соняшникова олія займає лідируюче місце в українському експорті - близько 8% всіх поставок за кордон, її поставки в 2018 р. також зменшилися на 4% (для порівняння, в 2017 році експорт олії збільшився на 14%) за рахунок скорочення на 8% обсягів внутрішнього виробництва. За словами аналітика олійного ринку ІА «АПК-Інформ» Юлії Іваницької, експортний потенціал соняшникової олії на 2018/19 МР становить 5,9 млн т.

За даними ДФС, за два квартали 2019 року було експортовано майже 63,2 тис. т насіння соняшнику ($25,4 млн), 3,24 млн т соняшникової олії ($2,2 млрд).

Головними імпортерами соняшникової олії з України стали Індія (1,09 млн т — $740,5 млн), Китай (397,9 тис. т — $270,6 млн) і Нідерланди (330,5 тис. т — $ 224,7 млн).

Основними експортерами за 4 місяці поточного року стали «Кернел-трейд» (24,3%), «Сантрейд» (7,8%) і «Каргілл» (5,3%).

«Король полів», соняшник, останні кілька років впевнено втрачає свої позиції на українському ринку. Так, згідно з попередніми розрахунками Agritel, в 2018/19 МР році рентабельність його вирощування складе трохи більше 40%, тоді як в 2017/18 МР вона перевищувала 60%. Винні у всьому низькі ціни, негативний вплив яких не змогла перекрити навіть рекордна врожайність (2,31 т/га). Так, якщо у минулому сезоні середня ціна на соняшник у Центральному регіоні становила 11070 грн/т (EXW), то в поточному сезоні вона впала до 10 250 грн/т (станом на кінець липня 2019 року). Основні причини такої негативної цінової динаміки - це велике виробництво і низькі ціни на соняшникову олію, які грають провідну роль у формуванні цін на соняшник. До слова, сезон 2018/19 відзначився найнижчими експортними цінами на соняшникову олію за останні 10 років, що боляче вдарило по українських переробниках, маржа яких знижується з року в рік.

Україна почала активно нарощувати потужності з переробки соняшнику в кінці 2000-х років, коли ціни на соняшникову олію стійко йшли вгору, досягнувши небувалих висот у 2010-2013 рр. ($1000-1300 за тонну FOB Одеса). При співвідношенні цін олія/соняшник вище 2 маржа переробки була дуже привабливою, отже, висока конкуренція за сировину штовхала ціни на соняшник вгору, стимулюючи фермерів збільшувати посівні площі під олійною. Але з 2013 року ситуація почала змінюватися: завдяки стрімкому зростанню обсягів переробки в Україні, а також Росії, пропозиція соняшникової олії в світі істотно зросла, що потягнуло ціни вниз, погіршуючи тим самим маржинальність самої переробки. У підсумку, ті фактори, які підтримували ціни на український соняшник протягом багатьох років, поступово зійшли нанівець. У результаті виробники скорочують посівні площі під цією культурою вже другий рік поспіль.

На думку фахівців Agritel, визначальними факторами для українського ринку соняшнику в новому сезоні, як і раніше, будуть виступати ціни на соняшникову олію. Останні зуміли відштовхнутися від листопадових мінімумів у 620 $/т (FOB Одеса) і вирости до 760 $/т завдяки доброму попиту з боку Індії, Китаю і країн ЄС. Однак подальша динаміка ринку соняшникової олії поки залишається під питанням.

Проте очікування зростання імпорту рослинних олій з боку Індії (куди Україна постачає 40% від загального обсягу експорту олії), а також прогнози уповільнення темпів зростання виробництва пальмової олії, зростання попиту на неї з боку біодизельної галузі та Китаю дозволяють сподіватися, що ціни не повторять динаміку поточного сезону. При цьому не варто скидати з рахунків соєву олію, яка може скласти жорстку конкуренцію соняшниковій олії за рахунок великої пропозиції і привабливих цін.

Повертаючись до українського ринку соняшнику, варто відзначити, що основним викликом для нього в найближчі роки стане зміщення пріоритетів переробки на користь більш рентабельних олійних культур. Уже в поточному сезоні ми побачили істотне нарощування обсягів переробки ріпаку та сої, чому сприяли як т. зв. «соєві правки», так і масштабні інвестпроекти з модернізації старих і будівництва нових олійноекстракційних заводів, що дозволяють переробляти різні види олійних культур, не обмежуючись лише соняшником. З одного боку, дана тенденція посилює конкуренцію серед виробників, негативно позначаючись на цінах. Однак, з іншого боку, не варто забувати про те, що потужності з переробки соняшнику в Україні перевищують 22 млн т, що в цілому повинно забезпечувати відсутність проблем із реалізацією продукції на внутрішньому ринку.